У «серійного» донора сперми з Нідерландів сотні дітей по всьому світу, навіть в Україні. І він такий не один, для декого це перетворилося на спорт. Але медики, юристи та матері проти — за матеріалом NYT

Перша дитина з допомогою технології ЕКЗ народилася у 1978 році, і за наступні 40 років донорство сперми стало процвітаючим глобальним бізнесом. Окрім клінік репродуктивної медицини і банків сперми, зʼявилися приватні донори. Вони користуються тим, що сфера слабо регулюється на національному і на міжнародному рівні. Тому продають свою сперму по всьому світу і перетворюються на «серійних» донорів з сотнями біологічних дітей. Як показують дослідження, чоловіки йдуть на це навіть не заради грошей, а щоб передати свою ДНК і підкреслити свою унікальність. Зрештою, зараз тільки в Нідерландах живуть сотні незнайомих одне з одним зведених братів і сестер, які можуть одружитися і завести своїх дітей з ризиком генетичних аномалій. «Бабель» переказує велику історію The New York Times про «серійного» донора сперми з Нідерландів, у якого є діти навіть в Україні. А також про інші схожі випадки і проблеми приватного донорства для дітей і матерів.

У 2015 році 34-річна Ванесса ван Евейк з Нідерландів захотіла завести дитину. Вона була неодружена і тому шукала донора сперми. Спочатку Ванесса думала звернутися в клініку репродуктивної медицини, але потім вирішила заощадити. На сайті Desire for a Child жінка знайшла ідеального кандидата — 30-річного музиканта Джонатана Якоба Меєра, чоловіка з блакитними очима і копицею кучерявого світлого волосся.

Приблизно через місяць вони зустрілися на Центральному залізничному вокзалі в Гаазі. Меєр розповів, що став біологічним батьком семи дітей, і передав Ванессі контейнер зі спермою. Вона заплатила Меєру 165 євро і відшкодувала гроші за проїзд. Через девʼять місяців Ванесса народила дівчинку. У 2017 році вона вирішила знову завагітніти і знову звернулася до Меєра. Усе відбулося за тим самим сценарієм, тільки цього разу у Ванесси народився хлопчик.

У тому ж 2017 році Ванесса познайомилася у Facebook з іншою матірʼю-одиначкою, яка теж користувалася спермою Меєра. Вона їй розповіла, що МОЗ Нідерландів провів розслідування з приводу Меєра. Зʼясувалося, що він здавав сперму в 11 різних клінік по всій країні і став батьком 102 дітей.

Тоді Ванесса звернулася до правозахисників Dutch Donor Child Foundation — вони спеціалізуються на підтримці людей, народжених від донорів, їхніх сімей та допомагають шукати біологічних родичів за допомогою аналізу ДНК. Ті провели своє розслідування і встановили, що крім відомих 102 дітей Меєр став батьком ще щонайменше 80, продаючи свою сперму «з рук у руки». І це лише у Нідерландах.

Зʼясувалося, що Меєр здавав свою сперму в клініки по всьому світу. Правозахисники знайшли матерів, які народили від Меєра, в Австралії, Італії, Сербії, Німеччині, Польщі, Угорщині, Швейцарії, Румунії, Данії, Швеції, Мексиці, США і навіть в Україні. Також він реєструвався під вигаданими іменами на різних європейських сайтах приватних донорів сперми, де рекламував себе як «музичного донора-вікінга». Крім того, Меєр зареєструвався як мінімум в одному міжнародному банку сперми, Cryos, який постачає матеріали у понад 100 країн. Тепер точну кількість його дітей встановити неможливо. Але директор Dutch Donor Child Foundation Тіс ван дер Меєр не виключає, що їх може бути близько тисячі.

Сфера донорства сперми слабо регулюється законами. В основному це стосується вимог для донорів ліцензованих клінік. Є обмеження за віком — від 18-20 до 35-40 років. Відсутність генетичних мутацій, інфекційних і венеричних захворювань. Перевіряють і якість сперми — заморожують мінімум на пів року, потім знову перевіряють і тільки після цього використовують. В указі МОЗ України, крім цих критеріїв, прописана ще одна обовʼязкова умова для донора — у нього має бути своя здорова дитина. Крім того, клініки можуть висувати додаткові вимоги для донорів, наприклад, вищу освіту.

А ось приватне донорство практично ніде і ніяк не регулюється. Немає жодних гарантій, що жінка не вимагатиме від такого донора аліменти або сам він не вирішить відсудити дитину у матері.

Тільки відносно нещодавно у деяких країнах почали запроваджувати квоти на використання сперми від одного донора. У Німеччині — 15 дітей, у Великій Британії — 10, у Нідерландах — 25. Тепер через історію з Меєром ліміт для одного донора в Нідерландах хочуть знизити до 12 дітей.

Реєстрів донорів досі немає ані на національних рівнях, ані на міжнародному. Зазвичай клініки вірять на слово донору, коли питають, чи здавав він ще кудись свою сперму. Цим, власне, і скористався Меєр.

Це може бути небезпечно для дітей. І лікарі, і юристи попереджають, що приватним донорам не варто вірити на слово, хоч що б вони казали про своє здоровʼя.

Крім того, можливо, що незнайомі одне з одним зведені брати і сестри можуть одружитися і завести дітей, у яких буде високий ризик народитися з генетичними аномаліями.

Це актуально для таких країн, як 17-мільйонні Нідерланди. Тільки у одного з нідерландських піонерів донорства сперми, відомого як Луї, понад 200 нащадків, багато з яких не знають одне про одного. Там навіть є спеціальні групи, де діти, народжені від донорів, шукають своїх зведених братів і сестер і складають списки потенційних родичів. А коли знаходять, виявляється, що вони знайомилися в Tinder і навіть ходили на побачення.

Тепер у Нідерландах на вимогу медиків, правозахисників і матерів створюють національний реєстр донорів і планують боротися з приватними донорами. А про проблему «серійного донорства» заявляють і в інших європейських країнах. «Нам потрібне міжнародне законодавство і допомога всім сімʼям, які постраждали від дій таких донорів», — кажуть правозахисники з Нідерландів і Німеччини.

Чоловіки стають «серійними» донорами сперми навіть не для того, щоб заробити. В Україні, наприклад, це 250—300 гривень за «порцію». Головний мотив — бажання передати свою ДНК, щоб створити якомога більше «красивих, здорових і розумних дітей».

Заради цього чоловіки іноді йдуть на злочини. Наприклад, директор одного з центрів репродуктивної медицини в Нідерландах протягом кількох десятиліть замінював донорську сперму на власну. І в такий спосіб таємно став батьком принаймні 68 дітей. Схожа історія була і в США.

Є й інші приклади. Арі Нейджел, професор математики з Нью-Йорка, літає по всьому світу, щоб передати свою сперму клієнткам. У нього 76 біологічних дітей у різних країнах, і з багатьма він підтримує звʼязок, іноді навіть приїжджає на їхні дні народження.

А Саймон Вотсон з Британії абсолютно не приховує, що для нього донорство перетворилося на спорт. У 2016 році в інтервʼю BBC він зізнавався, що у нього близько 800 біологічних дітей і зупинятися він не збирається. «Мої діти розкидані від Іспанії до Тайваню, в безлічі країн. Я хотів би встановити світовий рекорд, щоб ніхто не зміг його побити. Зачати якомога більше дітей».

Працює він лише як приватний донор, більшість клієнток знаходять його через Facebook. Вотсон бере по 50 фунтів (близько двох тисяч гривень) за дозу. І на зустрічі зазвичай приїжджає з баночкою зі спермою і шприцом. А клієнтки орендують номер в готелі або навіть просто йдуть до громадського туалету. Вотсон вихваляється, що третина доз його сперми спрацьовує з першого разу.