Тексти

Поки корови наближають глобальне потепління, кити, навпаки, допомагають охолоджувати Землю, поглинаючи вуглекислий газ. МВФ оцінює їхню користь для клімату в трильйон доларів — за матеріалом BBC

Автори:
Сергій Пивоваров, Євген Спірін
Дата:

George Karelitsky / unsplash

Корови та інші жуйні тварини виробляють метан — шкідливий для клімату парниковий газ. За даними ООН, тільки на корів припадає 41 відсоток викидів парникових газів у тваринництві. Це більше, ніж прямі викиди транспортного сектора. Природною альтернативою для відновлення екологічного балансу є кити. Вони поглинають з атмосфери велику кількість вуглекислого газу, або діоксиду вуглецю. А коли вмирають, то забирають весь накопичений вуглекислий газ на дно океану. Їхні фекалії створюють ідеальні умови для зростання фітопланктону, який поглинає діоксиду вуглецю більше, ніж усі тропічні ліси Амазонки. Але багатовіковий китобійний промисел поставив їх під загрозу зникнення. Тепер екологи намагаються відновити популяцію китів. Їм на допомогу прийшли економісти МВФ і розрахували, що один кит приносить користі приблизно на два мільйони доларів на рік. «Бабель» переказує матеріал BBC про те, яку користь кити приносять для клімату планети.

Браузер не підтримує відео

Кити — найбільші тварини на Землі. Вони безпосередньо впливають на температуру на планеті, тому що виводять вуглекислий газ із атмосфери. По суті, їхні тіла — величезні сховища діоксиду вуглецю.

«На суші люди безпосередньо впливають на вуглекислий газ, що зберігається в наземних екосистемах, за рахунок заготівлі деревини та спалювання лісів і пасовищ. Передбачається, що у відкритому океані вуглецевий цикл не підвладний прямому впливу людини», — йдеться в одній з наукових статей. Однак тут не враховується вплив китобійного промислу.

Люди століттями вбивали китів через мʼясо, жир і китовий вус. Найдавніший комерційний китобійний промисел відомий приблизно з початку першого тисячоліття нашої ери. Відтоді були вбиті десятки мільйонів китів. Через це чисельність їхньої популяції скоротилася, за різними оцінками експертів, від 66 до 90 відсотків.

Коли кити помирають природною смертю, вони опускаються на дно океану. І весь вуглекислий газ, який накопичується в їхніх величезних тілах, переноситься з поверхневих вод до глибин, де залишається протягом століть або навіть довше, не потрапляючи в атмосферу.

У дослідженні 2010 року вчені підрахували, що до початку промислового китобійного промислу популяції китів скидали на дно океану до 1,9 мільйона тонн діоксиду вуглецю на рік. Це так якби щодня з експлуатації виводили до 410 тисяч автомобілів. Але коли кита вбивають і обробляють, то весь накопичений у тушах газ виходить в атмосферу.

Співавтор цього дослідження, фахівець з біології моря з Університету штату Мен Ендрю Першинг, вважає, що протягом ХХ століття китобійний промисел призвів до викиду в атмосферу близько 70 мільйонів тонн вуглекислого газу. «Це багато, але 15 мільйонів автомобілів роблять це за один рік. А сьогодні тільки у США — близько 236 мільйонів автомобілів», — каже він.

Однак кити цінні не тільки як величезні сховища вуглекислого газу. Користь для клімату приносять і їхні екскременти. Кити харчуються в глибинах океану, а потім повертаються на поверхню, щоб дихати і випорожнюватися. Їхні багаті залізом фекалії створюють ідеальні умови для зростання фітопланктону.

Колонії цих водоростей мають великий вплив на атмосферу планети. За допомогою фотосинтезу вони поглинають приблизно 40 відсотків усього виробленого у світі вуглекислого газу. Це в чотири рази більше, ніж поглинається тропічними лісами Амазонки.

Це означає, що якщо відновити популяцію китів до чисельності, яка була до початку китобійного промислу, то це могло б стати важливим інструментом у боротьбі зі зміною клімату.

У вчених були й інші пропозиції, як скоротити величезний обсяг діоксиду вуглецю, який викидається в атмосферу щороку. Наприклад, масово висаджувати дерева або використовувати такий метод геоінженерії, як удобрювання океану залізом, щоб стимулювати бурхливе розмноження або «цвітіння» фітопланктону.

Але для висадки дерев може банально не вистачити «вільної» землі. Тоді як для відновлення популяції китів в океані більш ніж достатньо місця. І, на відміну від ризикованих методів геоінженерії, це буде вигідно не тільки для клімату, але й для всієї екосистеми.

Fábio Hanashiro / unsplash

Згідно з дослідженням Ендрю Першинга, кількість фекалій відновленої популяції китів значно перевершить потенціал удобрювання океану залізом. Це може привести приблизно до 200 успішних цвітінь фітопланктону на рік.

Крім того, туші мертвих китів — це унікальне середовище проживання для різних глибоководних організмів, багато з яких зустрічаються тільки на цих «китових кладовищах». Дослідження показали, що одна китова туша може забезпечити їжу і середовище проживання приблизно для 200 видів.

У 2019 році Міжнародний валютний фонд опублікував звіт про переваги повернення китів в океан для природного вирішення проблеми зміни клімату. І вони зробили це способом, зрозумілим для політиків — вирахували користь від одного кита в доларах.

Браузер не підтримує відео

«Коли справа доходить до порятунку планети, один кит вартий тисяч дерев», — йдеться у звіті. Якщо до здатності поглинати вуглекислий газ додати такі переваги, як користь для рибальського промислу та екотуризму, то один великий кит коштує понад два мільйони доларів на рік. А всі світові «запаси» китів — понад трильйон доларів.

Зараз економісти, які складали цей звіт, намагаються перенести цей цінник з теорії в реальність за допомогою такого механізму, як компенсація викидів вуглекислого газу. Ідея полягає в тому, щоб переконати тих, хто викидає ці гази, сплачувати певну суму грошей для захисту популяцій китів, а не вкладати кошти у скорочення власних викидів.

«По суті, це плата за послуги китів, тому що вони поглинають вуглекислий газ. Але це не означає, що кити не приносять іншої користі. Це просто орієнтир, який ми можемо використовувати, щоб встановити нижню межу цінності кита», — каже Томас Козімано, один із співавторів звіту МВФ.

Це складна схема, але цілком робоча. За аналогічною методикою намагаються захистити слонів від браконьєрів у центральних тропічних лісах Африки. Схему планують впровадити вже наприкінці цього року.

Чилійський благодійний фонд Fundación MERI вже запустив перший у світі проєкт із захисту китів. Екологи встановлюють акустичні маяки раннього попередження, які будуть відстежувати місцезнаходження китів і визначати альтернативні маршрути для суден, щоб уникнути зіткнення.

У дослідженні МВФ економісти доходять висновку, що захист китів тепер має стати головним пріоритетом у глобальних зусиллях боротьби зі зміною клімату. Тому їх варто включити до порядку денного всіх 190 країн, які у 2015 році підписали Паризьку кліматичну угоду.

Браузер не підтримує відео