Омбудсмен Денісова через Конституційний суд хоче скасувати медреформу. Ви теж читали про це в новинах? Це фейк — а діло було так
- Автори:
- Оксана Коваленко, Катерина Коберник
- Дата:
«Бабель»
Шостого січня омбудсмен Людмила Денісова опублікувала довгий і заплутаний пост у соцмережах. З повідомлення було зрозуміло, що вона звернулася до Конституційного суду (КС) і просить його визнати неконституційними кілька статей законів, які стосуються охорони здоровʼя. Зробити це, за словами Денісової, її просили люди, чиї права ці закони обмежують. Однією з причин цього конфлікту Денісова назвала медичну реформу — в квітні 2018 року її запустила тодішня в. о. глави МОЗ Уляна Супрун. Багато відомих ЗМІ та політиків процитували цю заяву Денісової і вирішили, що вона хоче скасувати реформу — про це писали так, так і ось так. Насправді все інакше. Кореспондентка «Бабеля» Оксана Коваленко прочитала звернення Денісової в КС і разом з колишньою главою МОЗ Зоряною Скалецькою пояснює, чого насправді домагається омбудсмен і чому медична реформа тут ні до чого.
Про що Людмила Денісова просить Конституційний суд
Звернення Денісової до суду складається з чотирьох пунктів. Два з них стосуються повноважень місцевої влади.
1
Денісова заперечує одну зі статей закону про «Основи законодавства про охорону здоровʼя». Якщо КС з нею погодиться, місцева влада втратить багато повноважень. Вони не зможуть вирішувати, де і які лікарні будувати, які відділення в них відкривати, скільки лікарів брати на роботу і багато іншого. Також вони не зможуть реорганізувати лікарні та пологові будинки. Простіше кажучи, рішення скоротити незавантажене відділення і за рахунок цього збільшити переповнене, на місці затвердити не вийде.
Колишня міністр охорони здоровʼя Зоряна Скалецька вважає, що норми, які Денісова пропонує скасувати, повністю відповідають Конституції. Адже медустанови в регіонах належать місцевій владі, і ті мають повне право управляти своєю власністю. Якщо такої можливості їх позбавлять, кожне рішення доведеться узгоджувати з Києвом — це довго і неефективно.
«Наприклад, є місцева лікарня. Раніше після операцій люди залишалися там на два тижні. Тепер з новими технологіями пацієнтів виписують швидше, залишаються порожні ліжка, їх потрібно утримувати, а можна оперативно розподілити між завантаженими відділеннями», — на прикладі пояснює Скалецька, чому в регіонам варто залишити нинішні повноваження.
2
Відповідно до закону, кожен українець за рахунок держави може отримати цілу низку медичних послуг. Безкоштовно можна викликати швидку допомогу, піти на прийом до сімейного лікаря, пройти реабілітацію, народити. Денісова просить скасувати норму, яка дозволяє цей список змінити.
Скалецька каже, що виконати вимогу омбудсмена на практиці не вийде. «Ми не можемо обмежити право законодавця вносити зміни до закону», — пояснює вона. Іншими словами, якби список безкоштовних медпослуг був записаний у Конституції, депутатам було б складніше його переписати. А поки питання регулює простий закон, вони без проблем можуть це зробити. Переписувати закони — частина їхньої роботи. «Це як прибрати норму про те, що людям не можна забороняти дихати. З нею або без неї заборонити дихати все одно не вийде», — пояснює Скалецька.
3
Денісова незадоволена однією зі статей «Закону про захист населення від інфекційних хвороб». У ній йдеться про обмеження прав і свобод на час карантину. Яких саме прав і на скільки — не вказано. Наприклад, в законі не написано, чи потрібно під час карантину носити маски. Без цих уточнень Денісова вважає норму неконституційною.
Скалецька каже, що ця норма існує двадцять років, і в майбутньому без неї не обійтися: «Якщо завтра, не дай бог, буде смертоносна чума, і ми не зможемо ввести важливі обмеження, настане колапс».
4
Остання вимога Денісової перегукується з першою. Вона просить повернути закон, який забороняв місцевій владі закривати і реорганізувати лікарні, поліклініки, амбулаторії, пологові будинки, санаторії та аптеки.
Скалецька каже, що ліквідувати, тобто повністю закривати, державні лікарні, поліклініки та пологові будинки і без звернення Денісової забороняє Конституція. Що стосується реорганізації, то аргументи ті самі, що були вище — влада на місцях швидше і ефективніше вирішує проблеми з медициною, і позбавляти її цього права не можна.
До чого тут медична реформа
Ні до чого. Повністю медичну реформу в Україні так і не запустили. На першому етапі МОЗ запровадив інститут сімейних лікарів. На другому — змінив систему фінансування медустанов, зʼявився принцип «гроші ходять за пацієнтом». Вимоги Денісової жодного з цих пунктів не стосуються. Свій заголовок до новини про її звернення до Конституційного суду ми поправили.