Велика історія українського пива. Чернігів і Ніжин: чеські традиції і чеська якість з дисконтом — частина четверта (і остання)

До Міжнародного дня пива, який відзначають у першу пʼятницю серпня, оглядач «Бабеля» Сергій Пивоваров підготував черговий (і останній) огляд у серії матеріалів про історію пивоваріння в Україні. Перша частина була присвячена великим заводам, елітним ресторанам і династіям пивоварів Києва, друга — першим промисловцям і яскравим рекламним кампаніям пива у Львові, третя — пивоварам-медалістам і баварським промисловцям Харкова. У четвертій частині читайте про те, як варили пиво в Чернігові та Ніжині: від кустарів-ремісників часів Магдебурзького права до великих заводів кінця XIX — початку ХХ століття. Як чеські пивовари заклали пивні традиції в Чернігові та Ніжині, а місцеві промисловці багатіли, продаючи пиво гарної якості за доступними цінами.

У XVII—XVIII століттях пивоваріння в Чернігові та околицях вважали «вигідною галуззю сільської промисловості». Однак аж до першої половини XIX століття пиво виробляли переважно кустарно.

За повідомленням Чернігівського магістрату, в 1786 році «в місті налічувалося 627 будинків, 10 кузень, 18 млинів, 8 цегляних заводів, 14 гуралень, одна пивоварня і 4 солодовні, 68 крамниць, 8 закладів трактирного промислу».

Перший великий пивзавод зʼявився у 1787 році в Ніжині, заснував його чех на прізвище Янс — ймовірно, підданий дому Габсбургів (в архівах збереглися його ініціали Б. К.). Наприкінці XIX — на початку ХХ століття пивзавод розрісся до великого виробничого комплексу з рекреаційною зоною для працівників пивоварні та окремим садом, де вирощували хміль.

На початку ХХ століття пивоварню орендував, а згодом викупив інший чеський пивовар Збірал. Він розширив виробництво, і в 1913 році завод випустив 15 тисяч відер пива і 600 відер меду. Потім Збірал кілька разів здавав завод в оренду.

У самому Чернігові в середині XIX століття працювали два невеликі пивоварні заводи. На двох вони виробляли трохи більше ніж три тисячі відер на рік.

У Чернігові великі пивоварні заводи зʼявилися лише наприкінці XIX століття. Першим великим пивним промисловцем знову став чеський пивовар — Вʼячеслав Вондрак, у якого вже було виробництво в сусідній Харківській губернії. У 1885 році він відкрив пивзавод на вулиці Підмонастирській (зараз вулиця Толстого).

Згодом завод отримав офіційну назву «Словʼянський перший пиво-медоварний». У 1901 році завод виробляв 30 тисяч відер пива на рік. Тут працювало 17 працівників.

50—60 копійок на деньотримували працівники пивзаводу Вондрака.

Щоб підвищити престиж підприємства, у 1909 році завод запросив чеського фахівця Томеца. До цього він працював на відомих празьких заводах Пільзенському і Сміховському. В асортименті зʼявилися сорти пива «Пільзенське», «Чорне», «Чеський граніт», «Експорт», «Березневий лежак». Того ж року завод приніс 30 тисяч рублів прибутку. Пиво доставлялося на замовлення в межах міста безкоштовно, а в інші міста і регіони — залізницею і пароплавом.

На початку ХХ століття на вулиці Ново-Мстиславській (зараз вулиця Мстиславська) відкрився ще один пивзавод, власник якого Хавін дав йому гучну назву «Нова Баварія». Насправді виробництво було невеликим, на заводі працювало лише чотири людини.

У 1911 році завод викупив промисловець Юлій Шефлер. Він провів генеральну реконструкцію заводу, розширив виробництво і почав випускати нові сорти пива.

12 копійок за пляшкукоштувало найдорожче, «Мюнхенське» пиво заводу Шефлера.

Продукція заводу Шефлера швидко набула популярності. Його головним секретом успіху була гарна якість, яка «не поступалася закордонній і мала приємний смак», а також невисока ціна. Так, пиво «Народне» коштувало 6 копійок за пляшку, «Столове» — 8 копійок, «Пільзенське» — 9 копійок. А найдорожчим було «Мюнхенське» — 6 копійок за пів пляшки. Але воно стало таким популярним, що Шефлеру навіть доводилося боротися з підробками.

Браузер не підтримує відео

Ще один великий пивзавод у Чернігові був заснований у 1910 році. Австрійська піддана Анна Стржибрна подала прохання — дозволити їй побудувати пивоварний завод у власному маєтку на вулиці Старокиївській (зараз Київська).

Дуже швидко завод став одним з найбільших у місті за обсягом виробництва — близько 65 тисяч відер пива на рік. Популярними стають «Баварське», «Чеське», «Пільзенське», «Чорне» і «Кабінетне». Пиво Стржибрни розливалося у фірмові пляшки, а завод отримав три золоті медалі на престижних виставках.

На початку ХХ століття в Чернігові було понад 40 різних ресторанів, чайних, їдалень, трактирів, паштетних, кавʼярень, харчевень, пивних. Найкраще пиво подавали в елітних ресторанах Лагутіна, Виноградова, Коновицького, Родіна. А серед пивних магазинів найпопулярнішими були крамниці Вондрака і Шефлера.

Пивний промисел у різних регіонах України розвивається вже не одну сотню років. На нього вплинули і європейські пивовари, і місцеві майстри — ця тенденція зберігається досі, завдяки чому українське пиво отримує нагороди на міжнародних виставках. Київ, Львів, Харків і, зрештою, Чернігів і Ніжин — «Бабель» завершує серію публікацій про історію пивоваріння в Україні і вітає з Міжнародним днем пива всіх, хто підтримує традиції у 2020 році.