Тексти

63 роки тому в Києві відкрили першу чергу метро. Згадуємо, як будували перші станції та найглибшу у світі — «Арсенальну» (в архівних фото)

Автор:
Сергій Пивоваров
Дата:

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

Шостого листопада 1960 року в Києві відкрили першу чергу метро з пʼяти станцій — «Дніпро», «Арсенальна», «Хрещатик», «Університет» і «Вокзальна». Це був третій у СРСР метрополітен після Москви та Ленінграда. Метро в Києві хотіли побудувати ще наприкінці XIX, потім на початку XX століття, — але тоді завадили війни. У 1945-му зʼявився новий проєкт метро з трьома лініями, які існують і донині. До 1960 року встигли побудувати лише пʼять станцій сучасної червоної гілки, причому «Арсенальна» виявилася найглибшою в світі станцією підземки, а її вестибюль споруджували на поверхні й опускали під землю чотири місяці. Оглядач «Бабеля» Сергій Пивоваров дізнався, як будували та оздоблювали перші станції Київського метрополітену та розшукав архівні знімки 1950—1960-х років.

Перший проєкт підземного рейкового тунелю в Києві зʼявився ще в 1880-х. Його планували побудувати від сучасного Річкового вокзалу, через Поштову площу й Бессарабку до Залізничного вокзалу. Але тоді Міська дума відхилила проєкт. По-перше, через вартість, а по-друге, тому що тоді Києву не загрожував транспортний колапс. Повторно до теми будівництва метро повернулися в 1910-х. Але тоді завадили Перша світова та Громадянська війна.

У 1936 році затверджено новий Генеральний план забудови Києва. Починається будівництво урядового кварталу. Цього ж року затвердили проєкт Київського метрополітену завдовжки близько 40 кілометрів. Згідно з планом, метро мало зʼєднати Вигурівщину на лівому березі з Оболонню на правому, звідти поверхнею йти до Вишневого, потім через Пирогів і Жуків острів виходити до залізничної колії поблизу Дарницького вокзалу, а звідти — до Воскресенки. У 1937 році почали будувати два тунелі під Дніпром: Південний, який зʼєднав би Жуків острів з Осокорками, і Північний — для сполучення Оболоні з Вигурівщиною. Але будівництво згорнули через Другу світову війну.

Навесні 1945 року затвердили план повоєнної реконструкції Києва. У ньому передбачалося будівництво 22 станцій на трьох гілках метро, які існують сьогодні, — Святошин — Бровари, Куренівка — Сталінка (зараз Оболонь — Теремки) і Сирець — Печерськ.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

У 1949 році почали пробивати тунелі метро від сучасної станції «Дніпро». Тут же було й перше депо. Перша «збійка» тунелів відбулася в 1951-му між станціями «Дніпро» та «Арсенальна». Остання — у 1959-му між станціями «Університет» і «Вокзальна».

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

Апаратниця 3-ї ділянки будівництва Київського метрополітену Стеблевська А. за роботою, 31 жовтня 1958 року.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

Через особливості рельєфу правого берега Києва будівельники метро зіткнулися з труднощами: підземні води, важкопрохідні ґрунти тощо. Тому тунелі для перших станцій довелося прокладати на великій глибині. Так побудували найглибшу у світі станцію «Арсенальна» — 105,5 метра. Її зводили за лондонським типом — із підземним вестибюлем. Його споруджували на поверхні, а потім чотири місяці поступово опускали під землю на 50-метрову глибину.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

Спорудження наземної станції «Хрещатик» Київського метрополітену, 12 січня 1960 року. Будівля станції «Хрещатик» Київського метрополітену, 1962 рік.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

До 1958 року повністю проклали тунелі, рейки та ескалатори для перших пʼяти станцій Київського метрополітену — «Дніпро», «Арсенальна», «Хрещатик», «Університет» і «Вокзальна». Цього ж року оголосили конкурс на найкраще оформлення станцій. Зрештою переможців відбирали з 80 проєктів-претендентів.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

Перший тестовий рейс 22 жовтня 1960 року провів машиніст Московського метрополітену Олексій Сімагін. А на офіційному відкритті, 6 листопада, його змінив киянин Іван Виноградов. Він згадує, як їх разом із Сімагіним «перевіряли спецоргани на предмет свідомості», а особисто з ним «розмовляв полковник». Церемонію відкриття провели на «Хрещатику». Потім поїзд разом з партійним начальством рушив через «Арсенальну» до «Дніпра», а звідти назад до «Вокзальної».

Машиніст Іван Виноградов, який провів перший поїзд у день офіційного відкриття першої черги Київського метрополітену, 6 листопада 1960 року.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

Перший секретар ЦК КПУ Микола Підгорний (у центрі) на церемонії відкриття Київського метрополітену на станції «Хрещатик», 6 листопада 1960 року.

ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

Після відкриття метрополітен тиждень працював в екскурсійному режимі. Групи від підприємств і навчальних закладів могли безкоштовно оглядати станції й кататися у вагонах. Сьогодні Київський метрополітен — це три лінії протяжністю майже 70 кілометрів, 52 станції з трьома пересадочними вузлами. Метро щодня перевозить близько 1,5 мільйона пасажирів.

Ми прагнемо, щоб у нас було читачів не менше, ніж пасажирів у метро. Підтримайте наше прагнення донатом: 🔸 у гривні, 🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: paypal@babel.ua.