Зеленський заявив, що Україна погодилася на «формулу Штайнмаєра». Що це означає? Це капітуляція і «зрада»? (Сама собою — ні) Відповідаємо на головні питання — коротко та зрозумілою мовою

Першого жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна погодилася з «формулою [міністра закордонних справ Німеччини Франка-Вальтера] Штайнмаєра». У цій формулі Штайнмаєр запропонував, яким чином набуватиме чинності закон про особливий статус непідконтрольних Україні територій (цей закон Верховна Рада ухвалила у 2014 році). За формулою, закон набуває чинності після виборів на цих територіях. Документ, в якому зафіксовано згоду, — це лист представника України Леоніда Кучми. Одразу після брифінгу Зеленського на Майдані зібралися націоналісти, які називають цей крок капітуляцією України. Це справді капітуляція? Що саме підписав Леонід Кучма і навіщо він це зробив? Як проходитимуть вибори? І що відбуватиметься далі? theБабель зібрав головні запитання про «формулу Штайнмаєра» і спробував відповісти на них якомога простіше.

Що таке «формула Штайнмаєра»?

Ми вже докладно розбирали, про що йдеться у цій формулі. Якщо коротко, це лише пропозиція про те, як має працювати закон про особливий статус непідконтрольних Україні територій. За формулою, він набуває чинності відразу після виборів на цій території — але тільки тимчасово. Якщо міжнародні організації підтвердять результати виборів, закон почне діяти на постійній основі.

А що в Мінську підписав Леонід Кучма? Він підписав якийсь договір?

Не зовсім. Кучма підписав лист до представника ОБСЄ у Тристоронній контактній групі Мартіна Сайдіка. У ньому є текст формули та приписка, що Україна з ним погоджується. Такі ж листи підписали представники Росії та невизнаних республік. Як пише «Європейська правда», для України було важливо, щоб підпис Кучми не стояв на одному документі з підписами представників бойовиків.

Навіщо ми взагалі погодилися з цією формулою?

За словами депутата від «Слуги народу» Богдана Яременка (голови комітету ВР з питань зовнішньої політики), Росія вимагала від України погодитися на «формулу Штайнмаєра», щоб стала можлива зустріч у «нормандському форматі», тобто лідерів Франції, Німеччини, України та Росії. Востаннє вони зустрічалися в Берліні у 2016 році.

Сьогодні помічник президента РФ Владислав Сурков заявив, що дату зустрічі Росія буде обговорювати тільки після того, як Україна відведе війська в районі міст Петровське і Золоте (Луганська область).

Вибори пройдуть «під дулами російських автоматів»?

Невідомо. На екстреному брифінгу Володимир Зеленський запевнив, що «ніяких виборів під дулом кулеметів не буде і бути не може». «Ми не говоримо про структуру цих виборів. Але [...] якщо ми хочемо, щоб вибори пройшли відповідно до законодавства України, то [...] не може бути кулеметів, кордон має бути нашим», — сказав Зеленський.

У «формулі Штайнмаєра» міститься фраза про те, що вибори в окремих районах Донецької та Луганської областей мають проходити за українським законодавством. Далі парламент має скласти законопроєкт, прописати в ньому умови проведення виборів і проголосувати за його. В інтервʼю «Європейській правді» міністр закордонних справ України Вадим Пристайко розповідав, що чесність виборів визначатиме БДІПЛ ОБСЄ. «Є [...] ризик, тому що рішення приймаємо не ми, а міжнародна організація, якій ми всі нібито довіряємо [...]. Але я просто не бачу, як інакше можна вирішити цю проблему», — говорив Пристайко в своєму інтервʼю.

Він також сформулював кілька запитань, на які треба відповісти. За словами Пристайка, чесні вибори можливі, тільки якщо їх проведе Україна — за українськими законами, за допомогою Центрвиборчкому України. ЦВК доведеться встановити сервери, забезпечити доступ усім партіям, спостерігачам і ЗМІ. «Ще питання, яким чином проводити голосування для переміщених осіб. Або вони голосують там, куди вони переїхали, або повертаються на момент голосування, та чи захочуть вони приїхати», — каже Пристайко.

«Формула Штайнмаєра» містить ще якісь ризики?

Є ризик того, що нею буде маніпулювати Росія. З 2015 року Росія і Україна сперечаються про те, що має відбутися раніше — вибори на Донбасі або вихід російських військ, отримання Україною контролю над кордоном з РФ. У тому ж інтервʼю «Європейській правді» Вадим Пристайко говорив, що в ідеалі місцеві вибори на всій території України (включно з окупованими територіями) мають відбутися навесні 2020 року. На питання, чи можливі швидкі зміни на Донбасі, він відповів: «Я не вірю взагалі ні в що, але ми повинні спробувати». Тобто існує ризик, що Україна не встигне налагодити інформаційну політику на Донбасі (де не працюють українські телеканали, зате працюють російські) і якісно провести передвиборчу кампанію. Це означає, що є ризик легалізації так званих лідерів «ЛНР» і «ДНР».

Так це «зрада» чи «перемога»? І що відбуватиметься далі?

За словами Зеленського, погодившись на «формулу Штайнмаєра», Україна розблокувала переговори в «нормандському форматі», тобто між лідерами Франції, Німеччини, України та Росії. Востаннє вони зустрічалися в Берліні у 2016 році.

Крім того, Верховна Рада має ухвалити кілька важливих законів. Перш за все — нову версію закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей».

Тридцять першого грудня 2019 року закінчується термін дії закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». Цей документ передбачає амністію всім учасникам подій у Донецькій і Луганській областях. Колишній представник України в Мінській гуманітарній підгрупі Ірина Геращенко заявляла, що під амністію не можуть потрапити вбивці та терористи.

• Закон залишає право користуватися російською мовою місцевим судам, органам держвлади і місцевого самоврядування — цього немає на решті території України.
• За цим законом місцева влада бере участь в призначеннях керівників органів прокуратури та судів, у створенні «народної міліції».
• Але найголовніше — цей закон набуває чинності тільки після виведення всіх незаконних збройних формувань, військової техніки, бойовиків і найманців з території України, проведення місцевих виборів за законами України за участю всеукраїнських політичних партій, із прозорим підрахунком голосів. І головна вимога — щоб ці вибори визнала ОБСЄ. Цього не сталося, тому закон так і не запрацював.

Тепер Зеленський заявив, що парламент («радячись із суспільством») має ухвалити новий закон, який відрегулює місцеве самоврядування на цих територіях. Саме цей закон і покаже, чим є «формула Штайнмаєра», з якою погодилася Україна, — «зрадою» чи «перемогою».

Крім того, парламент має ухвалити ще один закон, який регулюватиме вибори в окремих районах Донецької та Луганської області. Там повинні бути перераховані умови: вибори за українським законодавством, виведення військ тощо. Відповідь на запитання «це зрада чи перемога» міститиметься в цьому документі.

Нарешті, парламент повинен визначити відповідальність учасників подій у Донецькій і Луганській областях — тих, хто брав участь у бойових діях і працював в адміністраціях окупаційних властей. (У серпні представник «Слуги народу» Микита Потураєв сказав, що потрібен закон про колаборантів.)