Двадцять четвертого серпня 1992 року Києво-Могилянська академія набрала студентів після 175-річної перерви. Ми публікуємо знімки церемонії та згадуємо, як відроджувався виш (архівний матеріал)

Двадцять четвертого серпня 1992 року, в першу річницю незалежності України, у Києві відбулася церемонія відкриття Києво-Могилянської академії. Виш відновив свою роботу після 175-річної перерви. Ініціатором відродження Могилянки був Вʼячеслав Брюховецький, він же став першим ректором у її новітній історії. Викладачі, студенти та гості влаштували ходу від Софійської площі на Поділ, до стін академії. Тут посвятили у студенти перших 229 вступників. «Бабель» публікує фото Олександра Клименка з церемонії відкриття і посвяти студентів Могилянки та згадує, як вона відроджувалася.

Національний університет «Києво-Могилянська академія» — найстаріший виш України та один із найстаріших у Східній Європі. Його вважають наступником Київської братської школи, заснованої на Подолі восени 1615 року, яка переросла в колегіум, а потім отримала статус університету. На початку ХІХ-го століття московська влада закрила академію, а на її місці відкрила духовну семінарію. Від 20-х років минулого століття у приміщеннях академії розташовувалося Київське вище військово-морське політичне училище, де готували політруків для флоту СРСР.

Офіційне відродження Києво-Могилянської академії як сучасного університету розпочалося після проголошення Україною незалежності в 1991 році. Уже 19 вересня тодішній голова Верховної Ради Леонід Кравчук розпорядився відновити діяльність академії «на її історичній території як незалежного вищого навчального закладу».

Ініціатором відродження став Вʼячеслав Брюховецький, на той момент завідувач відділу критики Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка. Він став першим ректором відновленої Києво-Могилянської академії, з 2007 року — почесним президентом університету. До грудня 1991 року Брюховецький зібрав команду з восьми людей, які стали першими працівниками вишу.

Вони зіткнулися з безліччю труднощів: економічна криза, боротьба за приміщення з військовим училищем, дефіцит кадрів і головне — брак управлінського досвіду. Як згадує перша фіндиректорка й колишня віцепрезидентка Могилянки Євгенія Онищенко, «розвалюється СРСР, заборонено Компартію, більшість міністерських структур реорганізуються або зовсім ліквідуються, їхні працівники не знають, як вони житимуть завтра, де працюватимуть, чи зможуть заробляти собі на життя. А нам же необхідно було вирішувати з цими розгубленими та практично деморалізованими людьми наші непрості питання».

Улітку 1992 року Могилянка оголосила перший набір студентів. До приймальної комісії подали 529 заяв. За підсумками тестування до університету зарахували 229 абітурієнтів на три створені на той момент факультети. Наказом ректора мінімальна стипендія становила понад дві тисячі карбованців. Середня зарплата в Україні на той момент була близько шести тисяч.

2300 карбованцівстипендія першокурсників Могилянки у 1992 році.

2580 карбованцівстипендія для тих, хто навчається на «добре» і «відмінно».

2880 карбованцівстипендія для відмінників.

Церемонія відкриття Києво-Могилянської академії відбулася 24 серпня 1992 року — у першу річницю проголошення незалежності України. Спочатку викладачі та студенти, одягнені в мантії, зібралися на Софійській площі Києва. Потім пішою ходою спустилися Андріївським узвозом на Контрактову площу. Тут улаштували стилізоване театральне дійство, яке відображало основні історичні віхи Могилянки. Кульмінацією стала церемонія «посвяти у спудеї» першокурсників.

«Україна, всупереч не раз висловлюваним невтішним для неї прогнозам, постає з попелу століть новою могутньою європейською потугою. І нині, мабуть, як ніколи раніше, вона потребує молодих високоосвічених, енергійних людей. Саме ви є тими, хто підніме з руїн нашу державу. Вітаю вас у стінах відновленої Києво-Могилянської академії», — з такими словами звернувся до перших студентів Вʼячеслав Брюховецький.

Перший випуск Києво-Могилянської академії відбувся 28 червня 1996 року — у день прийняття Конституції України. Сьогодні в Могилянці навчаються понад чотири тисячі студентів і працюють понад 600 викладачів. Серед її випускників — депутати і міністри, журналісти і письменники, науковці та бізнесмени.

Щоб нам не довелося закриватися, закиньте «Бабелю» донат.