На рахунках у Сенс Банку застрягли 100 мільйонів гривень грального бізнесу з корінням у РФ. Поки НАБУ розслідує справу, за ласий шматок іде справжня бійка. Другий матеріал серії

Скандал довкола застави за Германа Галущенка (де Сенс Банк, насправді, відігравав другорядну роль) змусив політиків згадати про те, що Сенс Банк пов’язаний з гральним бізнесом. Онлайн-казино в Україні заробляють десятки мільярдів гривень на рік. Від початку великої війни ринок азартних ігор пережив кілька великих чисток. Під час однієї з них влада анулювала ліцензію платіжній системі «Даймонд Пей», яка обслуговувала найбільші онлайн-казино, — через те що вона була пов’язана з росіянами. Сама «Даймонд Пей» користувалася послугами кількох банків, зокрема й Сенс Банку, — тому на рахунках у банках застрягли великі суми. З 2024 року кілька гральних компаній різними шляхами намагалися вивести з рахунків «Даймонд Пей» близько одного мільярда гривень. Із Сенс Банку вони вже вивели 54 мільйони гривень, а зараз намагаються вивести ще 100 мільйонів. Виходить, держава програє в боротьбі з чорним гральним ринком? Редактор «Бабеля» Гліб Гусєв стежить за скандалами довкола Сенс Банку близько року й спробував відповісти на це питання. Він поговорив (на умовах анонімності) з двома людьми з двох різних органів державного управління, які добре знайомі з роботою грального ринку, та вивчив декілька десятків документів чотирьох різних державних відомств (у тому числі правоохоронних), які детально вивчали схеми «Даймонд Пей». У результаті він склав коротку історію роботи грального ринку за останні шість років — яка місцями нагадує детектив та в якої виявився (несподівано!) порівняно хороший фінал.

За останні півтора року довкола Сенс Банку виникло стільки скандалів, що коротко описати їх практично неможливо. Почнемо з останнього. Майже два місяці тому НАБУ викрило чиновницю Офісу президента Ірину Мудру і опублікувало прослушку її розмов. Із цієї прослушки випливало кілька речей.

• По-перше, що після націоналізації банком неформально опікувався бізнесмен Тимур Міндіч, а після його втечі наприкінці 2025 року — співробітники Офісу президента.
• По-друге, що в банку існують «серйозні потоки», на які потенційно можна «сісти».
• По-третє, що банк шантажувало двоє людей: вони пропонували менеджерам банку «кришу» і натомість обіцяли, що «не будуть мочити банк».

На прослушці Ірина Мудра називає імена двох людей, які приходили до менеджерів банку з пропозиціями про «кришу». «Спочатку Давид прийшов, а потім ***», — каже вона. Прізвище другої людини вирізане, але у відео стоїть розшифровка: «голова комітету ВРУ». Ми можемо припустити, що йдеться про керівника фракції «Слуга народу» Давида Арахамію та голову фінансового комітету Данила Гетманцева.

Окрім того, що обидва належать до однієї фракції, у Давида Арахамії та Данила Гетманцева є спільний бекграунд. Добре відомо, що вони обидва пов’язані з гральним ринком — і особистими, і професійними зв’язками. Обидва були ініціаторами та авторами кількох реформ цього ринку. Сам гральний ринок за останні шість років радикально трансформувався, причому не один раз. Увесь цей час Сенс Банк посідав (і досі посідає) провідне місце на ринку еквайрингу гральних послуг. Зараз онлайн-казино проводять через цей банк сотні мільярдів гривень на рік «білих» платежів та, можливо, якусь частину «сірих».

Нещодавні скандали довкола Сенс Банку розвиваються саме в цьому контексті. Коли на прослушках неформальні куратори банку кажуть про «серйозні потоки» — найімовірніше, вони мають на увазі обороти грального бізнесу. Тому, щоб розібратися у справі Сенс Банку та зробити з неї висновки, нам доведеться згадати недавню історію грального бізнесу.

Зараз в Україні легально працюють вісімнадцять операторів онлайн-казино. У них «крутять слоти» мільйони людей. У 2025 році онлайн-казино отримали прибуток у 54 мільярди гривень і сплатили близько 15 мільярдів гривень податків. Ці суми зіставні з тими грошима, які державний бюджет отримує від великих міжнародних кредитів, наприклад від МВФ.

Від початку великої війни гральний ринок не раз трансформувався. Він пережив кілька великих «чисток» і радикальну реформу регуляторного органу. Між двома такими чистками, у 2023—2024 роках, основним оператором платежів для онлайн-казино була компанія «Даймонд Пей» — вона працювала через декілька банків, у тому числі через Сенс Банк. Під час другої «чистки» у неї виявили зв’язки з Росією, і держава забрала у неї ліцензію.

Гральний ринок в Україні історично пов’язаний із Росією. Усього сім або шість років тому він був дуже помітним (зокрема й на вулицях міст), але його обороти перебували в тіні. Свої платежі онлайн-казино — зокрема з Росії та в Росію — проводили через розгалужену фінансову систему. Готівкові гроші від гравців надходили до неї через сотні тисяч платіжних терміналів по всій країні. Далі у безготівковій формі вони проходили через банки (Айбокс Банк, «Конкорд», Укргазбанк та інші) і міжнародні платіжні системи, найбільша з яких називалася LEO.

Реформа грального бізнесу у 2020 році була однією з перших, які провели «слуги народу», коли отримали абсолютну більшість у парламенті. Одним із двигунів реформи став керівник фракції Давид Арахамія. Як розповідав він сам та його колеги по партії, Давид Арахамія був знайомий з керуючим казино в готелі «Прем’єр Палас», якого звали Борис Баум. Арахамія попросив Баума допомогти. У результаті Баум виконував роль неформального комунікатора між Офісом президента, гральним ринком і народними депутатами, які писали законопроєкт про регуляцію ринку. Законопроєкт пройшов через комітет з питань фінансів, яким керував тоді й керує досі Данило Гетманцев. Він сам утримався від роботи над законопроєктом: сказав, що у нього конфлікт інтересів.

Влітку 2020 року парламент легалізував гральний бізнес. Регулювати його мала спеціальна комісія — КРАІЛ: вона видавала ліцензії та стежила за тим, щоб онлайн-казино виводили свій оборот із тіні. Борис Баум висунув свою кандидатуру на керівника комісії, але потім її зняв. Після легалізації найпомітнішим брендом на ринку став PariMatch. У столичному КВЦ «Парковий» — тобто в тій самій будівлі, де «слуги народу» проводили політичні та економічні форуми, — у нього з’явилися казино та концертний зал PM Hall.

Серйозно регулювати гральний ринок почали вже після початку великої війни. Держава почала шукати гроші для бюджету, який війна стрімко спустошувала. Органи влади звернули увагу на онлайн-казино, пов’язані з ними платіжні системи та банки, які їх обслуговували, — і розкрили схему ухилення від податків під назвою «міскодинг». У січні та березні 2023 року НБУ оштрафував державний Укргазбанк і тоді ще приватний Сенс Банк, які проводили для грального бізнесу приховані платежі, на десятки мільйонів гривень.

Тоді ж правоохоронні органи почали вичищати з ринку структури, пов’язані з Росією. У березні 2023 року президент Володимир Зеленський застосував санкції до груп компаній, які працювали під брендами 1xbet, PariMatch та LEO. НБУ ліквідував Айбокс Банк, який належав тим самим бізнесменам, що й платіжна система LEO, а ще через кілька місяців забрав ліцензію у банку «Конкорд». Після цього податкова служба попередила гральні компанії, що вони неправильно розраховують податки, і до кінця року нарахувала їм 50 мільярдів гривень штрафів.

Це була перша хвиля «чисток» грального ринку. Друга хвиля припала на кінець 2024 — початок 2025 року. У цей період парламент оновив закон про азартні ігри. Тепер онлайн-казино могли працювати тільки через банки — більше жодних платіжних систем. Державне бюро розслідувань затримало голову КРАІЛ. Після цього, у березні 2025 року, комісію ліквідували. Замість неї створили нового регулятора — державне агентство ПлейСіті. Воно працювало під егідою Міністерства цифрової трансформації, яким на той час керував Михайло Федоров. ПлейСіті працює і зараз.

На перші ролі на гральному ринку платіжна система «Даймонд Пей» вийшла між двома чистками цього ринку. По-справжньому активно вона працювала трохи більше року, поки Національний банк не анулював їй ліцензію. Подробиці її роботи «Бабелю» відомі з документів чотирьох різних відомств, які безпосередньо вивчали її діяльність. Частина цих документів (рішення судів різних інстанцій) міститься у відкритих реєстрах.

Наприкінці 2022 року, тобто напередодні ліквідації LEO та Айбокс Банку, обсяг платежів через неї різко зріс. «Даймонд Пей» обслуговувала (приймала ставки гравців і виплачувала виграші) сім великих онлайн-казино. За 2023 рік її обороти зросли більш ніж у десять разів, і у своєму сегменті вона стала практично монополістом. Через неї почали проходити десятки мільярдів гривень.

Кільком великим казино «Даймонд Пей» надавала особливі послуги. Через неї онлайн-казино проводили платежі на картки так званих дропів — тобто малозабезпечених людей (як правило, безробітних або студентів), які потім переказували гроші далі по ланцюжку. Ланцюжки платежів між «дропами» казино використовували для того, щоб приховувати обороти, купувати криптовалюту і виводити її за кордон, виплачувати співробітникам потрібних компаній сіру зарплату, і просто для того, щоб заплутувати сліди. Сама «Даймонд Пей» у десятки разів занижувала свій прибуток, щоб ухилятися від податків.

Така активність на гральному ринку не залишилася непоміченою. У листопаді 2023 року та квітні 2024 року ДБР почало розслідувати одразу кілька справ, де фігурувала «Даймонд Пей». Перша — про те, що ухилятися від податків «Даймонд Пей» та кільком іншим платіжним компаніям допомагають співробітники податкової служби. Друга — про те, що «Даймонд Пей» допомагає російському казино PIN-UP рятувати гроші з рахунків, які ДБР щойно заарештувало.

Роботу «Даймонд Пей» почав вивчати і Нацбанк. Наприкінці квітня 2024 року він розіслав інформацію про підозрілі операції в цій системі трьом різним структурам: Державній службі фінансового моніторингу, Державній податковій службі та Бюро економічної безпеки. Спочатку НБУ просто оштрафував «Даймонд Пей» на 14 мільйонів гривень. Але в середині червня 2024 року у Нацбанку з’явилися дані про те, що платіжна система зареєстрована на росіян, — і до кінця того ж місяця НБУ забрав у неї ліцензію. Гроші на рахунках платіжної системи в різних банках «зависли».

Після цього сама «Даймонд Пей» та онлайн-казино, які вона обслуговувала, спробували врятувати ці гроші. Схема, яку вони використовували, виглядала достатньо стандартно. У подібних випадках необхідно подати на свою компанію до суду від імені іншої своєї компанії, програти (по суті самому собі) і за рішенням суду перекласти гроші із заблокованої «кишені» в кишеню компанії, яка подала до суду — і яка насправді теж є твоєю.

У серпні та вересні на «Даймонд Пей» подали позови п’ять різних торговельних і рекламних компаній: вони вимагали переказати їм близько 300 мільйонів гривень за різні послуги. Позови розглядав суд, розташований у Кураховому. Суд задовольнив ці позови. Далі в банки звернувся судовий виконавець з вимогою переказати гроші на його рахунок в Ощадбанку. У банків є декілька способів зупинити підозрілий платіж, але за законом вони зобов’язані виконувати вимоги судового виконавця. Тому вони переказали йому гроші «Даймонд Пей» з її поточних рахунків — а виконавець потім перекинув їх далі.

«Даймонд Пей» зберігала гроші на рахунках щонайменше у п’яти різних банках, великих і малих. За допомогою цього рішення суду їй вдалося вивести на рахунок судового виконавця, а потім «розпорошити» дрібними платежами на десятки компаній гроші з двох банків:

• 54 мільйони гривень із Сенс Банку (у серпні 2024 року);
• 73 мільйони гривень із Європромбанку (у жовтні 2024 року);
• ще 86 мільйонів вона вивела судовому виконавцю з банку «МТБ» (у листопаді 2024 року). Але Ощадбанк, який весь цей час обслуговував судового виконавця, заблокував цей переказ і перемістив ці гроші на спеціальний рахунок.

На поточних рахунках у банках платіжна система зберігала власні гроші, а гроші гравців — на розрахункових рахунках. За допомогою рішення суду в Кураховому «Даймонд Пей» вдалося вивести тільки гроші з поточних рахунків. Гроші гравців, що зберігалися на розрахункових рахунках, по суті платіжній системі не належали, тому їх не можна було вивести за позовами підрядників або кредиторів «Даймонд Пей». Щоб спробувати вивести гроші гравців, довелося зробити інший позов.

У грудні 2024 року казино «Космолот» безпосередньо відсудило у «Даймонд Пей» 677 мільйонів гривень уже в іншому суді — господарському суді Дніпропетровської області. Отримавши рішення на всю суму загалом, «Космолот» почав витискати гроші з окремих банків. Майже рік потому, у жовтні 2025 року, він вимагав переказати йому 103 мільйони гривень із рахунку в Сенс Банку. Банк почав судитися. Тяжба за ці гроші пройшла ланцюжком до Верховного суду і розглядається там просто зараз.

Максимально коротко цей сюжет можна описати так: весь 2024 рік гральний ринок грав із правоохоронцями в наздоганялки — і, скоріше, програв. Першими в забіг вступило ДБР: воно відкрило свою справу ще в листопаді 2023 року. Далі підключився Національний банк: він проаналізував операції «Даймонд Пей», запідозрив у них сірі схеми й наприкінці квітня 2024 року попередив про це податкову службу, Держфінмоніторинг та БЕБ. Він також оштрафував понад десять банків сумарно на чверть мільярда гривень.

Для боротьби з «дропами» Нацбанк запровадив ліміт на перекази між картками. За його допомогою БЕБ викрило мережу нелегальних процесингових центрів — ця мережа використовувала карткові рахунки тисяч «дропів», щоб обслуговувати гральний бізнес. До середини 2024 року у «Даймонд Пей» була анульована ліцензія, а в жовтні свою справу завело НАБУ: бюро розслідувало, як судді допомагали «Даймонд Пей» виводити гроші.

Паралельно, того ж року за гральний ринок взялися в парламенті. Було очевидно, що на ринку назріла нова реформа. Проєктував її фінансовий комітет Данила Гетманцева за допомогою співробітників НБУ. Судячи з публічних висловлювань, це була злагоджена командна робота. «Ми дуже високо оцінюємо професійність команди Національного банку, — говорив Данило Гетманцев на засіданні комітету в липні 2024 року, яке було присвячене, зокрема, гральному ринку. — З Національним банком завжди приємно працювати». «Дякую, пане голово, — відповідав йому голова НБУ Андрій Пишний. — Нам важливо відчувати довіру парламенту, яка потім конвертується в якісні закони».

У грудні парламент оновив закон про гральний бізнес. У ринку з’явився новий регулятор: ПлейСіті замість КРАІЛ. Платіжні системи більше не могли обслуговувати «гральний бізнес» — тільки банки. У результаті гральний бізнес став платити на порядок більше податків. Онлайн-казино, як і раніше, частково працюють у тіні (використовуючи нелегальні сайти-дзеркала), однак якщо порівняти стан грального ринку до реформи і після неї, а також його відрахування до бюджету, можна зробити висновок, що держава зробила кілька серйозних кроків уперед.

Що можна сказати про Сенс Банк у контексті грального ринку? Він займав і займає на цьому ринку значну частку. Різкі зміни на ринку помітно відбивалися на «білих» потоках грошей, які проходили через банк.

Ще до націоналізації у 2023 році він брав участь у схемі «міскодингу» — за що був крупно оштрафований. Чи можна сказати, що після націоналізації він поводився винятково підозріло в тому, що стосувалося операцій грального бізнесу? Судячи з тієї інформації, яку ми виклали вище, — радше ні. При цьому, звісно ж, не можна сказати, що він поводився бездоганно.

Він був одним із трьох банків, які провели платежі у 2024 році, коли гральний бізнес рятував свої гроші від правоохоронців. При цьому він виконував рішення суду (хоча й вкрай сумнівне), і з нього вивели найменшу суму. Гральний бізнес також використовував рахунки в Сенс Банку для сірих схем, як-от для мереж «дропів»: у цій схемі Сенс Банк був одним із десятка банків, де, крім нього, опинилися такі монстри, як «Приват», ПУМБ та Укргазбанк.

Нарешті, під час останнього корупційного скандалу Сенс Банк звинуватили в тому, що він брав із грального бізнесу занижену комісію. Із літа нинішнього року про це постійно говорить і пише Данило Гетманцев. Із прихильника команди Нацбанку він перетворився на найнепримиреннішого її критика. Зараз Данило Гетманцев звинувачує голову НБУ Андрія Пишного в тому, що той спеціально націоналізував Сенс Банк, щоб «загнати на банк ігорку» і брати з ігорних компаній відкати. На хвилі останнього скандалу довкола банку він вимагав відставки Андрія Пишного.

У чому суть звинувачень Данила Гетманцева? Чи була комісія Сенс Банку для грального бізнесу справді заниженою? До чого тут Національний банк? Усі ці питання нерозривно завʼязані на роботу наглядової ради Сенс Банку. Тож аби відповісти на них, необхідно розібрати інший сюжет: як у 2023 році Нацбанк та уряд націоналізували Сенс Банк і сформували в ньому наглядову раду. Цьому буде присвячений наступний текст нашої серії.