Новим генеральним прокурором став Руслан Кравченко — він вів справу Януковича і ледь не очолив НАБУ. А ще у нього є мрія. Короткий профайл «Бабеля»

Сімнадцятого червня Верховна Рада за поданням президента призначила нового генерального прокурора — Руслана Кравченка. Це четвертий генпрокурор за каденції президента Володимира Зеленського. За понад 10 років у прокуратурі Кравченко розслідував резонансні справи і домігся вироку експрезиденту Віктору Януковичу. А за останні три роки встиг очолити Бучанську прокуратуру, Київську обласну військову адміністрацію та Державну податкову службу. Кореспондентка «Бабеля» Оксана Коваленко познайомилася з Кравченком, коли він як прокурор вів справу Януковича, і коротко розповідає, що потрібно знати про нового генерального прокурора.

Кримський період

Руслану Кравченку 35 років. Він народився у Сєверодонецьку, у 15 років вступив до Київського військового ліцею імені Івана Богуна, а потім — на військово-юридичний факультет Юридичної академії імені Ярослава Мудрого. Має диплом магістра з права та військове звання «лейтенант юстиції».

Після навчання Кравченка розподілили у Крим на посаду слідчого Севастопольської прокуратури. Там він розслідував злочини військових. Уже за рік його підвищили до старшого слідчого. Коли Росія почала окупацію Криму, Кравченко був на півострові і не перейшов на бік окупантів.

«Це прокурори, які не зрадили Україну та навесні 2014 року, знищивши таємні документи Кримської прокуратури щодо нагляду у військовій сфері, залишили півострів і переїхали на материк». Так про Кравченка і його майбутнього напарника у справі про держзраду Віктора Януковича у 2018 році говорив їхній керівник, тодішній головний військовий прокурор Анатолій Матіос.

АТО, справи «Торнадо» і перших російських військових

Після виходу з Криму Кравченко недовго прослужив у Рівному та Львові, а 8 вересня 2014 року на пів року виїхав до зони АТО — до військової прокуратури Бахмуту та Дебальцевого. У 2015 році його перевели в Київ до Генеральної прокуратури. Кравченко працював над справою роти «Торнадо».

У 2016 році Кравченко вів справу перших затриманих на території України російських військових Олександра Александрова та Євгена Єрофеєва. Вони діяли в складі ДРГ на території України, українські військові затримали їх під Щастям на Луганщині в травні 2015 року. В розмові з «Бабелем» у 2018 році Анатолій Матіос хвалив те, як Кравченко провів справи росіян і «Торнадо», називав його грамотним, зваженим та неупередженим.

Суд проти Віктора Януковича

Трохи згодом у Генеральній прокуратурі створили управління з російської агресії, яке розслідувало, зокрема, окупацію Криму. Кравченко став його частиною і почав роботу зі звинувачення командувача російського Чорноморського флоту Олександра Вітка, який керував військовими підрозділами під час вторгнення в Крим. Пізніше із томів про захоплення Криму виділилася й справа Януковича, в якій Кравченко був одним з прокурорів. У січні 2017 року Кравченко разом із слідчим у справі літав до Нью-Йорка, щоб розшукати один з ключових доказів — звернення Януковича, яке на засіданні Радбезу ООН зачитав російський постпред. Після того як Віктору Януковичу оголосили підозру, Слідчий комітет РФ порушив справу проти Кравченка. У липні 2017 року Басманний суд Москви заочно його заарештував. Кравченко і досі перебуває в Росії у розшуку.

Процес проти Януковича був одним із ключових як в історії сучасної України, так і в кар’єрі Кравченка. Він став одним з небагатьох прокурорів, який допитував тодішніх президента Петра Порошенка, міністра Арсена Авакова, секретаря РНБО Олександра Турчинова та інших. Через активний і досить агресивний захист Януковича справа не сходила зі шпальт ЗМІ (детально про цей процес читайте тут). Тоді Кравченко розповідав «Бабелю», що якось у розмові з адвокатом Януковича Віталієм Сердюком, який часто їздив до РФ, жартома просив його передати російській владі, щоб вони його не шукали. У січні 2019 року Оболонський суд визнав Януковича винним у державній зраді та пособництві у підготовці та веденні агресивної війни.

Тоді в розмові з «Бабелем» Кравченко поділився мрією: «Якщо буде колись серйозний трибунал щодо агресії Росії проти України, щодо її нинішньої влади, я дуже хотів би також бути в групі осіб, які б здійснювали звинувачення». Якщо ж такого процесу не буде, то він хотів би й надалі йти вгору карʼєрними сходами в прокуратурі. Карʼєра справді пішла вгору.

Невдалі спроби потрапити в САП і очолити НАБУ

З 2019 до 2020 року Кравченко був заступником військового прокурора Центрального регіону України. Тоді ж Офіс генпрокурора очолив Руслан Рябошапка і запустив переатестацію всіх прокурорів. Частина прокурорів її не пройшла і звільнилася. Кравченко тестування пройшов, а згодом подався на конкурс до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Йшлося про звичайну рядову посаду, але як Кравченко пояснював «Бабелю», він хотів розвиватися та розслідувати складні справи. Члени комісії назвали кандидатуру Кравченка сильною. Але на фінальній співбесіді його не підтримали — проти нього проголосувала виконавча директорка ЦПК Дарʼя Каленюк.

Вже зараз Каленюк пояснила це сумнівами у доброчесності: Кравченко отримав службове житло поза чергою — 42 квадратних метри в Києві — та швидко його приватизував і продав. За словами Каленюк, на той момент у його дружини вже була квартира в центрі Києва. «На мої численні запитання, навіщо йому ще одна службова квартира, Кравченко відповів: “Я, в першу чергу, чоловік. Сьогодні я одружений, а завтра — ні”», — розповіла вона.

Кравченко одружився у березні 2019 року, його обраниця — Олена Шкробанець, яка тоді працювала заступницею начальника відділу в Офісі генпрокурора. Зараз вона працює в Представництві ООН в Україні. Її батько — лікар, професор. До Революції гідності він був депутатом Чернівецької облради від Партії регіонів. Зараз — від партії «За майбутнє». За інформацією «Бабеля», у 2024 році Кравченко розлучився з дружиною.

У 2020 році Кравченко очолив управління процесуального керівництва із кримінальних проваджень про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сферах Офісу генерального прокурора України.

У 2021 році, напередодні повномасштабного вторгнення, Кравченко очолив Бучанську окружну прокуратуру. Вже у березні 2022 року він почав фіксувати і розслідувати воєнні злочини російських окупантів у Бучі. У місто стали приїжджати численні закордонні делегації, на зустрічах бував і Кравченко. Саме тоді його помітили в Офісі президента.

У грудні 2022 року Кравченко подався на конкурс на посаду директора НАБУ. На всіх етапах він лідирував, але фінально комісія відхилила його кандидатуру. «Я пройшов усі стадії конкурсу на голову НАБУ, але був визнаний «недоброчесним», — розповідав він в інтерв’ю Укрінформу.

Комісія начебто не знайшла підтверджень зловживання службовою квартирою в 42 м² і прийняла його пояснення. Але у висновку зазначила, що має «сумніви щодо відповідності доходів батьків витратам», і закинула йому «підтримку антисемітського руху».

Перший пункт стосувався квартири, яку в 2017 році купила мати Кравченка, а у 2022-му продала доньці — тобто його рідній сестрі. Він пояснив, що з 2005 року живе окремо й не веде спільного побуту з батьками. «Комісія написала, що у батьків могли бути доходи, з яких нібито не сплачувалися податки. Логіка виявилася проста: якщо є питання щодо доброчесності батьків, то син автоматично “недоброчесний”», — обурювався в інтервʼю Кравченко.

Щодо антисемітизму — зауваження стосувалося адреси електронної пошти Кравченка: max.noumann@gmail.com. Комісія зазначила, що людина зі схожим іменем у 1932 році підтримувала нацистів. «Тож, за логікою комісії, через назву пошти я ніби підтримував антисемітські ідеї… Цікаво, що в 1949 році у тій же Німеччині народився художник з таким самим імʼям Макс Нойман, і це зовсім інша людина, але чомусь ніхто не привʼязав мене до мистецтва через це…» — пояснював Кравченко.

У відповідь Кравченко подав позов до суду — він просив визнати протиправним і скасувати рішення комісії, яким вона визнала його «недоброчесним». Згодом він додав ще одну вимогу — зобов’язати уряд розмістити судове рішення у цій справі на своєму сайті. Суд перейшов до розгляду по суті, однак вже понад рік жодного засідання у справі не було.

Київська військова адміністрація і Державна податкова служба

Сьомого квітня 2023 року президент призначив Кравченка на посаду голови Київської обласної військадміністрації. Він сконцентрувався на відбудові зруйнованої інфраструктури. Для контролю Кравченко створив спостережну раду за участі ПРООН, Transparency International та інших партнерів. У Київській області з’явилося перше інклюзивне містечко для ветеранів.

Для багатьох попередників Кравченка посада очільника Київської області була хорошим трампліном у карʼєрі. Він не став винятком. Тридцять першого грудня 2024 року Кабінет міністрів призначив Кравченка новим головою Державної податкової служби — це крісло було порожнім близько трьох з половиною років. Згодом Кравченко відзвітував, що за його каденції надходження до бюджету зросли на 50 мільярдів гривень.

Призначення генпрокурором

Шістнадцятого червня 2025 року президент вніс до парламенту кандидатуру Кравченка на посаду генерального прокурора. Це крісло теж довго лишалось вакантним — з кінця жовтня 2024 року, коли Володимир Зеленський звільнив з посади генпрокурора Андрія Костіна і призначив його послом у Нідерланди.

У вівторок, 17 червня, профільний комітет розглядав кандидатуру Кравченка трохи більше години. Його підтримала більшість депутатів, лише двоє утримались — це депутати від «Голосу» Олександра Устінова та Андрій Осадчук. Як розповідають джерела «Бабеля», Устінова питала Кравченка про квартиру в 42 квадратних метри, про яку згадували під час конкурсів у САП і НАБУ. Кравченко відповів, що заслужив цю квартиру своєю роботою і тими справами, які він вів. Як зазначає співрозмовник «Бабеля», Кравченко справив враження технократа: «Він добротний виконавець, але не схожий на ідеолога». За його словами, на засіданні комітету Кравченко сказав, що хотів би розширити повноваження генпрокурора на час воєнного стану, щоб мати право призначати прокурорів самому, бо наразі це робить Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів. Крім того, Кравченко зазначив, що хотів би збільшити утримання прокурорів.

Вже за кілька годин після засідання парламент обрав Кравченка генпрокурором. Як повідомила депутатка від «Європейської солідарності» Ірина Геращенко, на засіданні Кравченко також заявив, що прокуратура має залишатися поза політичним впливом і неприпустимо ламати людині життя і порушувати провадження щодо людей лише заради «плану». Окремо пообіцяв не допускати тиску на бізнес і на прокурорів.

Якщо Кравченко протримається на своїй посаді досить довго, то зможе реалізувати свою давню мрію. Саме генеральний прокурор передаватиме справи Спеціальному трибуналу з розслідування злочину агресії, який Україна створює спільно з Радою Європи та іншими країнами.