Міжнародний кримінальний суд просять видати ордери на арешт лідерів Ізраїлю і ХАМАС. Це означає, що вони однакові злочинці? Ні. Пояснюємо коротко

Двадцятого травня 2024 року прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан звернувся до судової палати МКС з проханням видати ордери на арешт премʼєр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу, міністра оборони Ізраїлю Йоава Галанта і трьох лідерів ХАМАС. Прокурори вважають їх відповідальними за воєнні злочини та злочини проти людяності у війні, яка спалахнула між Ізраїлем і ХАМАС восени 2023 року. Ця новина викликала бурхливу реакцію в усьому світі. Європейський Союз заявив, що підтримує незалежність суду, а у США почали погрожувати Каріму Хану санкціями, заявивши, що не можна порівнювати злочини ХАМАС і дії Ізраїлю. Кореспондентка «Бабеля» і юристка Оксана Коваленко пояснює, що сталося, чому оцінки країн Заходу розділились і що буде далі.

У чому звинувачують ХАМАС?

Лідерів ХАМАС підозрюють у винищенні, убивствах, зґвалтуваннях, захопленні заручників, катуваннях, жорстокому поводженні з полоненими та посяганні на людську гідність. За словами Хана, є підстави вважати, що керівник угруповання у секторі Гази Яхья Сінвар, головнокомандувач військового крила Мохаммед Діаб Ібрагім аль Масрі (Дейф) і голова політичного бюро Ісмаїл Ганія винні в убивствах сотень ізраїльських цивільних під час нападу 7 жовтня і захопленні щонайменше 245 заручників. Як докази прокурор наводить свідчення тих, хто вижив, записи камер відеоспостереження, автентичні аудіо-, фото- і відеоматеріали, заяви членів ХАМАС і висновки експертів. Заручників тримали в нелюдських умовах, деякі з них зазнали сексуального насильства, стверджує Хан.

А Ізраїль?

Хан каже, що є підстави вважати Нетаньягу і Галанта відповідальними за воєнні злочини і злочини проти людяності на території сектора Гази. Головне звинувачення — голод як метод ведення війни. Як докази МКС використовує інтервʼю з потерпілими, автентичні відео-, фото- й аудіоматеріали, супутникові знімки та заяви ізраїльських урядовців.

Хан підкреслює: Ізраїль мав право на захист, але це не звільняє його від обовʼязку дотримуватися міжнародного гуманітарного права.

То тепер їх усіх мають затримати?

Ще ні, бо ордерів на арешт наразі немає. Прокурор Карім Хан лише звернувся до судової палати по дозвіл їх видати. У випадку, якщо судді погодять ордери, усі 123 країни-члени Міжнародного кримінального суду будуть зобовʼязані заарештувати цих людей, якщо вони опиняться на їхній території. Ізраїль і США не є членами МКС, а от Палестина у 2014 році визнала його юрисдикцію.

Заяву Хана підтримала група експертів з міжнародного права. Серед них — правозахисниця Амаль Клуні та баронеса Гелена Кеннеді. Обидві зараз допомагають Україні розслідувати воєнні злочини росіян. Також у групі працювали колишні судді кримінальних трибуналів у Гаазі.

«Як юрист із прав людини, я ніколи не визнаю, що життя однієї дитини має меншу цінність, ніж життя іншої. Я не погоджуюся з тим, що хоч якийсь конфлікт може бути поза межами закону, а також що хоч якийсь злочинець має бути вище закону», — зазначила Амаль Клуні.

Хана також підтримала ще організація Human Rights Watch.

Що про це думає Європейський Союз

Верховний представник Євросоюзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що всі країни, які ратифікували Римський статут, мають виконувати рішення Міжнародного кримінального суду.

Приблизно так само відреагували й у французькому МЗС: «Франція підтримує Міжнародний кримінальний суд, його незалежність і боротьбу з безкарністю в будь-яких ситуаціях».

Натомість у Німеччині думають дещо інакше. МЗС країни заявило, що поважає незалежність суду, але вважає, що одночасна заява про ордери на арешт лідерів ХАМАС і двох ізраїльських посадовців «створила хибне враження їх порівняння». У МЗС зазначили, що лідери ХАМАС, безперечно, несуть відповідальність за злочини, а уряд Ізраїлю має право та обовʼязок захищати свій народ.

Позиція США

США стали союзником Ізраїлю після Шестиденної війни 1967 року, коли арабські країни підтримав СРСР. Як постійний член Радбезу ООН Штати блокують резолюції, що засуджують дії Ізраїлю щодо Палестини. Крім того, США — перший і наразі єдиний член Радбезу, який визнав Єрусалим столицею Ізраїлю, попри позицію ООН про те, що Ізраїль окупував територію Палестини та Східний Єрусалим зокрема.

У ситуації з МКС Штати вкотре підтримали Ізраїль, а президент США Джо Байден навіть назвав обурливим запит на арешт керівників Ізраїлю.

«Хоч би що мав на увазі цей прокурор, між Ізраїлем і ХАМАС немає жодного знаку рівності», — наголосив Байден.

Радник Білого дому Джон Кірбі на пресбрифінгу заявив: «США вважають, що Міжнародний кримінальний суд не має юрисдикції щодо ситуації в секторі Гази». Спікер Палати представників Конгресу республіканець Майк Джонсон пригрозив МКС санкціями. Республіканці не вперше атакують суд — у США з ним давні складні відносини. Адміністрація Білла Клінтона підписала Римський статут у 2000 році, але не подала його на ратифікацію в Сенат. Адміністрація Джорджа Буша, заявила, що не приєднається до цього суду. А адміністрація Трампа у квітні 2019 року анулювала американську візу тодішній прокурорці МКС Фаті Басуді, а потім оголосила санкції проти МКС, оскільки суд почав вивчати дії американських військових в Афганістані. У підсумку розслідування закрили. Джо Байден скасував санкції, але критичне ставлення до МКС у США залишилося.

Реакція Ізраїлю

Премʼєра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу теж обурило порівняння «монстрів ХАМАС» із «найморальнішими солдатами ЦАХАЛ», а заяви Хана він назвав «новим антисемітизмом». Нетаньягу пообіцяв, що МКС не завадить Ізраїлю повалити ХАМАС і досягти «повної перемоги».

Реакція ХАМАС

Представники ХАМАС виступили із дзеркальною заявою. Вони «рішуче засуджують спроби прокурора МКС прирівняти жертв до агресорів, видавши ордери на арешт ряду лідерів палестинського опору без правових підстав». До того ж у ХАМАС переконані, що ордери на арешт Нетаньягу і міністра оборони Йоава Галанта надійшли «із запізненням на сім місяців».

А Хан справді порівнює злочини Ізраїлю і ХАМАС?

Ні, це маніпуляції політиків, а обвинувачення насправді різні. У МКС наголошують: міжнародне гуманітарне право передбачає певні правила війни, які захищають цивільних і військовополонених. І навіть захищаючись ці правила треба виконувати.

Оксана Коваленко обовʼязково поговорить із Карімом Ханом про трибунал над путіним, ваш донат ми відкладемо їй на квиток у Гаагу. Тож підтримайте «Бабель»: 🔸 Buy Me a Coffee, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: paypal@babel.ua.