Перед виборами в Мексиці наркокартелі просувають своїх кандидатів і вбивають конкурентів. З ними борються вже 20 років, але безуспішно. Розповідаємо, як до цього дійшло
- Автори:
- Софія Коротуненко, Дмитро Раєвський
- Дата:
Getty Images / «Бабель»
Другого червня 2024 року в Мексиці пройдуть загальні вибори. Обиратимуть понад 20 тисяч посадовців — президента, депутатів до нижньої та верхньої палат Конгресу, мерів багатьох міст, депутатів штатів і чиновників муніципалітетів. Мексиканські картелі проштовхують своїх кандидатів — спонсорують їхні передвиборчі кампанії та змушують місцеві медіа публікувати замовні матеріали. Вони залякують і вбивають інших кандидатів, сотні вже зняли свої кандидатури. Уряд Мексики майже два десятиліття безрезультатно бореться з картелями — збільшує патрулі в містах і заарештовує наркобаронів. Та нічого не працює: одні картелі зникають, інші зʼявляються і продовжують підкуповувати та залякувати політиків. Кандидати на виборах 2024 року знову спекулюють на цій темі й обіцяють знизити рівень злочинності. Втрутитися обіцяє і Дональд Трамп. Він каже: якщо стане президентом США, то відправить до Мексики «загони вбивць», які ліквідують найвпливовіших наркобаронів. «Бабель» розповідає, як війна мексиканського уряду з бандами тільки збільшила рівень злочинності та що відбувається в Мексиці перед виборами.
Інституційно-революційна партія (PRI) правила Мексикою понад 70 років. За цей час наркокартелі підкупили багатьох чиновників PRI та працювали під їхнім захистом десятиліттями. Члени партії теж не боролись зі злочинністю — уряд лише час від часу знищував посіви марихуани й опіуму. Партія не проводила масштабних операцій, щоб арештувати членів і лідерів наркокартелів.
Боротьба з бандами почалась лише у 2006 році, коли президент Феліпе Кальдерон оголосив «війну з наркотиками». Він відправив шість з половиною тисяч солдатів до свого рідного штату Мічоакан, щоб ліквідувати в ньому наркокартелі. У 2008 році його політику підтримав уряд США і виділив $1,6 мільярда на програму протидії картелям «Ініціатива Мериди». Відтоді операція тривала по всій країні — Кальдерон залучив майже 45 тисяч військових і поліцейських.
Кальдерон зосередився на «полюванні на наркобаронів». Він припустив, що керівників наркоторгівлі неможливо замінити й без них банди розпадуться. І був частково правий, бо великі угруповання справді розділились на менші банди. Проте від цього не полегшало — війни між картелями стали ще масштабнішими.
Наприклад, після арешту Оскара Нави Валенсії у 2009 році, картель «Міленіо» розпався на два нові. Члени нових банд постійно нападали один на одного, а тіла загиблих розвішували на вулицях міст, щоб залякати ворогів. Найбільше страждали місцеві мешканці, які гинули під час сутичок. Згодом у штаті укріпився картель «Нове покоління Халіско», який був значно жорстокішим за «Міленіо». Члени картелю збільшили обіг наркотиків, створили велику мережу лабораторій метамфетаміну, викрадали й вбивали людей.
Через війну банд щорічна кількість убивств у Мексиці зросла втричі. За офіційними даними, за 6 років «війни з наркотиками» загинули понад 50 тисяч людей. Місцеві медіа запевняють, що жертв удвічі більше.
У 2012 році новий президент Мексики Енріке Ньєто пообіцяв знизити рівень насильства. Він запровадив соціальні програми й економічні реформи, щоб підтримати бідних мексиканців, які зазвичай долучались до банд. І водночас залучав військових і поліцейських, які заарештовували членів і лідерів картелів. За перші 14 місяців його правління загинули понад 23 тисячі людей.
Щоб самостійно боротися з бандами, цивільні обʼєднались у «групи самооборони». Найбільший опір чинили південні штати Герреро і Мічоакан. Але згодом і в цих групах почалася боротьба за владу — конфлікти підживлювали члени картелів, які проникали до «груп самооборони». Адміністрація Ньєто втратила контроль над ситуацією — уряд більше не міг відрізнити конвої озброєних цивільних від членів банд.
Наступний президент Андрес Обрадор розкритикував попередників і офіційно завершив «війну з наркотиками». Він обіцяв побороти соціальну нерівність і провести амністію засуджених за торгівлю людьми та наркотиками. Обрадор хотів звільнити містян і фермерів, які долучались до банд через злидні або не з власної волі. Він також обʼєднав елітні підрозділи поліції та військових у Національну гвардію та пообіцяв, що гвардія припинить арешти членів банд і натомість боротиметься з крадіжками палива.
Насправді Нацгвардія продовжила полювати на наркобаронів, наприклад, заарештувала Овідіо Лопеса — одного із синів лідера картелю «Сіналоа». У відповідь члени банди оточили Кульякан, де у штаб-квартирі прокуратури Сіналоа утримували Лопеса. Сотні озброєних гвинтівками й гранатами наркоторговців заполонили місто. Вони перекрили дороги підпаленими автівками та патрулювали місто на бронетехніці. Члени банди захопили кількох заручників із родин військових, які жили в Кульякані. Після масової стрілянини, в якій загинули 14 людей, президент наказав відпустити Лопеса, щоб «уникнути нових масових убивств».
Щоб знову взяти місто під контроль, протягом року Обрадор надіслав до Кульякану приблизно 8 тисяч нацгвардійців. За його правління кількість солдатів у містах по всій країні збільшилась майже на 80%.
У 2018 році аналітики ЦРУ визначили, що картелі контролюють майже 20% території Мексики. Вони не тільки перевозять наркотики, але й торгують людьми, незаконно переправляють мігрантів до США, грабують і відбирають бізнеси.
Допомагають їм підкуплені місцеві адміністрації. Наприклад, з 2013 до 2017 року генеральний прокурор штату Наяріт Едгар Вейтія використовував місцеві загони поліції, щоб захищати картель «Н-2». Офіцери приховували мережу постачання наркотиків, заарештовували та вбивали членів інших банд. У 2019 році Вейтію визнали винним у розповсюдженні наркотиків і засудили до 20 років увʼязнення.
Із «Н-2» співпрацював і міністр оборони Мексики Сальвадор Сепеда. Він допомагав наркоторговцям переправляти тисячі кілограмів кокаїну, героїну, метамфетаміну і марихуани до Сполучених Штатів. Також Сепеда покривав численні вбивства та викрадення місцевих мешканців і допомагав картелю відмивати гроші. У 2020 році уряд США заарештував Сепеду в аеропорту в Лос-Анджелесі. За місяць його відпустили й відправили в Мексику — Обрадор обурився, що американці не повідомили його про розслідування. У 2021 році він зняв з колишнього міністра всі «політично мотивовані звинувачення».
З бандами співпрацював навіть чиновник, який відповідав за боротьбу з картелями. Гарсія Луна почав отримувати хабарі від картелю «Сіналоа» ще у 2005 році, коли керував Федеральним агентством розслідувань Мексики. У 2006 році він став державним секретарем громадської безпеки та співпрацював зі США над програмою «Ініціатива Мериди», щоб протидіяти наркоторгівлі.
Під керівництвом Луни мексиканський уряд проводив численні операції проти банди «Лос-Сетас» — головного конкурента «Сіналоа». Посадовець інформував «союзників» про діяльність злочинців у регіоні та організовував безпечний шлях для поставок наркотиків. У 2023 році Луну визнали винним, йому загрожує від 20 років до довічного ув’язнення.
Аналітики Integralia Consultants вважають, що вибори 2024 року стануть найжорстокішими в історії. Картелі вже вбили понад двадцять кандидатів, аби розчистити поле для своїх обранців. Якщо злочинці поставлять своїх людей в місцевих меріях, то зможуть використовувати мексиканські громади у власних цілях.
Картелі й раніше допомагали перемогти дружнім кандидатам. Наприклад, у 2021 році під час виборів у мери в невеликому місті Хілотлан-де-лос-Долорес у штаті Халіско картель «Нове покоління Халіско» змусив двох кандидатів вибути з перегонів. Підкуплений мексиканець залишився єдиним кандидатом, але Федеральний суд скасував його перемогу. До нових виборів містом офіційно керує тимчасова рада, яка, за словами аналітиків, не має жодного впливу — місцеві банди діють без жодних перешкод.
Через постійні погрози та переслідування у 2024 році сотні кандидатів вибувають з перегонів. Голова Партії національної дії у штаті Чьяпас Карлос Паломеке каже, що майже двадцять кандидатів від партії в мери в містах штату відмовились балотуватись.
Президент Лопес Обрадор навпаки вважає, що опозиція і медіа перебільшують проблему з насильством, особливо в південних штатах. Хоча у квітні 2024 року картель «Сіналоа» відкрито погрожував його протеже, одній з лідерів у президентських перегонах Клаудії Шейнбаум.
Щоб не допустити нечесних виборів, як у Мексиці, потрібна незалежна журналістика. Підтримайте нас: 🔸 Buy Me a Coffee, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: paypal@babel.ua