США попередили росію про теракт у Crocus City Hall. Американці полюбили росіян? Зовсім ні. Розповідаємо про «обовʼязок попереджати», якого (майже) завжди дотримується американська розвідка
- Автори:
- Софія Коротуненко, Дмитро Раєвський
- Дата:
Getty Images / «Бабель»
Сьомого березня 2024 року спецслужби США повідомили росію, що терористи планують атакувати велике зібрання людей у Москві, наприклад, на концерті. А посольство США в росії закликало американців уникати масових скупчень протягом наступних 48 годин. Того ж дня ФСБ заявила, що затримала членів «Ісламської держави — Хорасан» у Калузькій області та запобігла нападу на синагогу в Москві. Пізніше путін назвав американське застереження провокацією і шантажем, що «має намір залякати та дестабілізувати суспільство». А через три дні після його заяви, 22 березня 2024 року, терористи підпалили ТРЦ Crocus City Hall і вбили понад 140 людей. Провал російських спецслужб путін спробував використати собі на користь і звинуватив у теракті Україну, але західні медіа і світові лідери скептично сприйняли його слова. Застереження від США — це не прорив в американсько-російських відносинах, а офіційний «обовʼязок попереджати», якого американські спецслужби намагаються дотримуватися. «Бабель» розповідає, як розвідка США інформувала про загрози не тільки союзників, але й ворогів країни, і як це вплинуло на їхні відносини.
Розвідка США серйозно взялася за терористів після теракту в американських посольствах у Східній Африці. Сьомого серпня 1998 року терористи «Аль-Каїди» майже одночасно підірвали бомби перед посольствами США в Найробі та Дар-ес-Саламі. Загинули 224 людини, приблизно 5 тисяч людей отримали поранення. Серед них і працівники посольств, і звичайні перехожі. Американська розвідка розширила шпигунську мережу за кордоном, щоб швидко реагувати на терористичні атаки, від яких могли постраждати американці. Після терактів 11 вересня 2001 року це завдання стало для США пріоритетним.
У липні 2015 року тодішній директор Національної розвідки США Джеймс Клеппер увів «обовʼязок попереджати». Директивою 191 він зобовʼязав спецслужби США повідомляти про теракти, які загрожують не тільки американцям, але й громадянам інших країн. У деяких випадках розвідка може не інформувати про небезпеку, наприклад, якщо це «ставить під загрозу» агентів спецслужб чи інформаторів або якщо ціль атаки — терорист чи вбивця.
У 2018 році розвідка США допустила вбивство журналіста Джамаля Хашоггі та, імовірно, порушила свій «обовʼязок попереджати». Другого жовтня 2018 року журналіст зайшов до консульства Саудівської Аравії у Стамбулі, щоб отримати документ для повторного шлюбу. Майбутня дружина Хашоггі чекала його ззовні до ночі, але він так і не повернувся. Уряд Туреччини почав розслідування і знайшов докази, які підтверджували змову саудівських посадовців. Поліція заявила, що 15 агентів «жорстоко катували й вбили Хашоггі, а потім розчленували його тіло».
За даними ЦРУ і спецслужб Туреччини, убивство замовив спадковий принц Саудівської Аравії Мухаммед ібн Салман, якого Хашоггі неодноразово критикував. Тодішній президент США Дональд Трамп не визнав ібн Салмана винним, попри докази його причетності. Найімовірніше, через тісні стосунки його зятя і старшого радника Джареда Кушнера зі спадковим принцом. До того ж Хашоггі критикував і самого Трампа.
Наприкінці 2018 року Комітет із захисту журналістів та Інститут Першої поправки Найта подали запит до розвідки США, щоб зʼясувати, чи знали там про замах на Хашоггі та чи не порушили «обовʼязок попереджати». Не отримавши відповіді, вони звернулися до суду.
У серпні 2020 року Федеральний апеляційний суд заявив, що розвідка не зобовʼязана підтверджувати або спростовувати такі дані. Якби у спецслужб були ці записи, то це могло б розкрити методи спостереження. А якби у розвідки цих даних не знайшлось, то це б показало некомпетентність американських спецслужб.
У лютому 2021 року директорка Національної розвідки США Авріл Гейнс оприлюднила звіт про причетність Мухаммеда ібн Салмана до вбивства Хашоггі. Уряд Джо Байдена ввів санкції проти Саудівської Аравії. Журналісти припускали, що розвідка все-таки знала про замах. Але тодішня прессекретарка Білого Дому Джен Псакі заявила, що США не застосовує санкції до лідерів країн, з якими підтримує дипломатичні відносини.
Застереження про небезпеку не свідчать про приязне ставлення США до інших держав. Наприклад, у січні 2024 року Штати повідомили уряд Ірану, що «Ісламська держава» планує атаку на церемонії памʼяті генерала Касема Сулеймані. Хоча в січні 2020 року саме американські військові ліквідували його ракетним ударом з безпілотника.
Іран проігнорував застереження, через що на церемонії загинули понад сто людей. Іранський уряд звинуватив у всьому Ізраїль, хоча «Ісламська держава» взяла на себе відповідальність за атаку.
Сполучені Штати теж попереджали про небезпеку, яку вони проігнорували. У березні 2011 року ФСБ надіслала телеграму американським чиновникам, в якій повідомила про мешканця Массачусетсу Тамерлана Царнаєва, який міг бути радикальним ісламістом. Російські спецслужбовці передали контактну інформацію з номерами телефонів і адресами, за якими мешкала родина Царнаєвих.
ФБР не сприйняло попередження серйозно, хоча й почало розслідування. Царнаєва опитали та внесли його дані в систему Прикордонно-митної служби США TECS, щоб відстежувати, чи виїжджає він із країни. У червні 2011 року ФБР закрило справу Тамерлана Царнаєва, оскільки «оцінка не виявила звʼязку з тероризмом».
Пʼятнадцятого квітня 2013 року Тамерлан Царнаєв з молодшим братом Джохаром підклали бомби вздовж маршруту Бостонського марафону, вони вбили трьох людей і поранили понад 260. Через чотири дні поліція їх знайшла — Тамерлан помер при затриманні, Джохара заарештували. Під час допиту він зізнався, що разом з братом планував підірвати вибухівку на Таймс-сквер у Нью-Йорку.
«Бабель» теж має «обовʼязок інформувати» читачів про важливі події в Україні та світі. Підтримайте нас: 🔸 у гривні, 🔸 Buy Me a Coffee, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: paypal@babel.ua