Рада скасувала «правки Лозового», за якими суди закривали справи проти корупціонерів. Активісти кажуть: скасували не те, що треба. Пояснюємо історію, яку ви чули, але майже напевно в ній не розібралися

Чотирнадцятого грудня 2023 року голова правління громадської організації «Центр протидії корупції» Віталій Шабунін подав петицію до президента України, в якій закликав повністю скасувати «правки Лозового» — зміни до Кримінального процесуального кодексу, які ініціював депутат від Радикальної партії Олега Ляшка Андрій Лозовий. Їх внесли ще у 2017 році. Петиція набрала вже майже 30 тисяч підписів — на пʼять тисяч більше, ніж треба для того, щоб її розглянув президент. В ЦПК стверджують: «правки Лозового» створюють правову колізію, яка дозволяє судам маніпулювати законодавством і закривати резонансні справи проти корупціонерів. Зокрема, в жовтні 2023 року Вищий антикорупційний суд закрив справи проти Вадима Альперіна та щодо схеми «Роттердам+». Восьмого грудня Верховна Рада ухвалила закон, який мав скасувати «правки Лозового» і зробити прозорішою роботу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Цього вимагали Міжнародний валютний фонд, Євросоюз та G7. Але в результаті правки скасували лише частково. В ЦПК впевнені — ключові норми, які дозволять корупціонерам уникнути відповідальності, залишилися, тому правки треба скасувати повністю. «Бабель» разом з юристом Андрієм Слюсарем проаналізував закон і пояснює, що таке «правки Лозового», яку колізію вони створили, як нею користуються корупціонери і що з цим усім робити. Попереджаємо, це пояснення не з простих.

Що таке «правки Лозового»

Це зміни до законодавства, які Верховна Рада ухвалила в жовтні 2017 року. Вони набрали чинності в березні 2018-го. Частина з них стосувалася судочинства й досудових розслідувань. Ось суть самих «правок»:

• Строк досудового розслідування, поки нікому ще не оголосили підозру. Раніше — не обмежений. Після правок — 12—18 місяців.
• Строк розслідування після того, як підозру оголосили. Раніше — два місяці, але прокуратура могла самостійно подовжити на 3—12 місяців. Після правок — прокуратура може подовжити лише на три місяці, а далі це може робити лише слідчий суддя. Клопотання про таке подовження має погодити генеральний прокурор або його заступник.
• Нова норма: суддям дали повноваження закрити справи, якщо строки досудового розслідування спливли. Навіть в тому випадку, коли підозру вже оголосили.

Загалом правок, які у 2017 році вніс Лозовий, було значно більше. Багато з них вже давно скасували. А ті, що залишилися, уже майже шість років є нормою закону й конкретними статтями КПК України.

У цих правках було щось хороше?

Андрій Слюсар каже, що загалом мета правок була правильна. Згідно з ними, прокуратура більше не могла тримати людину місяцями в невизначеному статусі й відтягувати оголошення підозри. Чи, наприклад, тиснути на комерційні компанії. Правки мали завадити поліції та прокуратурі проводити обшуки в офісах, вилучати майно і довго не оголошувати підозру.

Передати повноваження продовжувати слідство від прокурора до судді також було правильно, каже Слюсар, бо прокурор — зацікавлена сторона в справі.

Але юрист додає: на практиці позитивні зміни мало на що вплинули. За задумом суддя міг не подовжити строки розслідування, якщо прокуратура не має міцних аргументів. Але в реальності більшість суддів завжди робили все, про що просила прокуратура. Так було у справі ексголови Нафтогазу Андрія Коболєва: прокурор вів розслідування пʼять років до вручення підозри і ще три місяці після.

Тобто правки вимагають скасувати, тому що вони не працюють?

Не тільки. Ще одна проблема цих норм — прикінцеві положення. Там автори закону зазначили, що правки не мають зворотної дії, тобто справи, які відкрили до березня 2018 року, треба вести за старими правилами. Але кримінальні провадження, особливо складні, часто обʼєднують. І було незрозуміло, що робити у випадках, якщо частину справ відкрили до березня 2018 року, частину — після, а тепер це одне провадження.

Суди діяли по-різному. Деякі вважали, що в такому випадку застосовувати треба старі норми, дехто — навпаки. Почався хаос. Наприклад, прокуратура за старими правилами подовжувала строки досудового розслідування сама, і один суддя визнавав таке рішення законним. Потім справа потрапляла до іншого судді, а він вже вважав інакше.

А до чого тут корупція?

Колізія, яку створили «правки Лозового», дозволила судам закривати гучні та складні справи проти впливових корупціонерів. Наприклад, у жовтні 2023 року колегія суддів Вищого антикорупційного суду закрила справу «Роттердам+» за новими правилами — через те, що сплив строк досудового розслідування. Але Спеціальна антикорупційна прокуратура та ЦПК стверджують, що суд не мав права це робити — справи внесли в Єдиний реєстр ще в березні 2017 року, тобто до того, як «правки Лозового» набрали чинності.

Буквально через тиждень ВАКС так само закрив справу проти Вадима Альперіна. САП оскаржує рішення суду в обох справах.

Зараз ці правки скасували?

Лише частково. Парламент скасував норму, яка дозволяла судам закривати справи, в яких закінчилися строки досудового розслідування, але ще нікому не оголосили підозру. В ЦПК кажуть, що на справи проти корупціонерів це не вплине, бо ключовий пункт залишається — справи, де підозри вже є, все ще можуть закривати, якщо суд вирішить, що строк досудового розслідування закінчився

Однак є різні думки, що саме робити з цими нормами. Андрій Слюсар вважає, що неправильно скасовувати правки тільки тому, що ними користуються корупціонери. Адже вони стосуються й тисяч інших справ, які розглядає не НАБУ, а інші органи. Тепер прокурори знову зможуть місяцями тримати в статусі підозрюваного кого завгодно.

Павло Демчук з Transparency International каже, що компромісним може бути рішення чіткіше прописати прикінцеві положення початкових правок. І розмежувати, до яких справ закон має застосовуватися, а до яких — ні.

Найважливіший закон для нас — незалежна чесна журналістика. В нього не варто вносити правки, але можна підтримати донатом: 🔸 у гривні, 🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: paypal@babel.ua