Користь

Через обстріли електростанцій українців просять економити електроенергію. А це справді працює? А що буде з технікою? І як уберегти будинок від пожежі — практичні поради «Бабеля»

Автори:
Оксана Расулова, Юліана Скібіцька
Дата:

Ангеліна Коткова / «Бабель»

До початку холодів українська влада попереджала, що осінньо-зимовий сезон цьогоріч буде складним, адже росіяни намагатимуться знищити енергетичну структуру країни. Останні два тижні російські війська втілюють цю стратегію — вони атакують ТЕЦ та електропідстанції по всій країні. Президент Володимир Зеленський каже, що вже майже 30% енергетичної системи країни серйозно пошкоджено. Тому українців просять споживати менше електроенергії, а влада на місцях вводить графіки віялових відключень. Це змінює побут і звички у використанні приладів. Журналістка «Бабеля» Оксана Расулова попросила спеціаліста чернігівського «Обленерго» Андрія Галюгу розповісти, як правильно перелаштуватися на економне споживання електроенергії, чи справді ваша вимкнена пралка допоможе місту та як перевірити справність електромережі будинку.

Навіщо взагалі потрібні віялові відключення?

Правильно це називати «графіки аварійних відключень». Їх запроваджують для того, щоб вирівняти баланс в енергосистемі. Процес енергопостачання — безперервний. Це означає, що кожної миті треба споживати стільки ж електроенергії, скільки її виробила енергосистема. Без цього балансу система не буде стійкою та вийде з ладу ― наприклад, так сталося, коли споживачі намагалися використати більше енергії, ніж її було в системі, бо росіяни знищили великі генератори на ТЕЦ.

Систему можна захистити від цього. Є автоматичне регулювання, а коли воно не справляється, вводять ручний режим ― або вимикають генерацію, або відключають споживачів. Якщо цього не зробити, система розсинхронізується, а перезапустити її буде складно і це може тривати годинами.

Графіки аварійного відключення ― це і є ручний режим керування системою. Це дозволяє вирівняти баланс до того рівня, коли можна перейти на автоматичне регулювання ― ручний режим регулювання залучає дуже багато ресурсів. Диспетчер каже, наскільки треба розвантажити систему, й енергокомпанії відключають достатню для цього кількість споживачів. Не можна вимикати тільки обʼєкти критичної інфраструктури ― водонасосні станції, лікарні.

Якщо я вимкну пралку, це справді допоможе зберегти енергосистему країни? Це ж лише пралка.

Звісно, допоможе. Наприклад, пральна машина в режимі нагріву споживає 3 000 Вт на годину. Тисяча машинок одночасно ― це 3 мВт на годину. Таке ж навантаження на систему створює, наприклад, житловий комплекс.

Розвантажувати систему важливо в пікові години ― тобто від 08:00 до 11:00 та від 17:00 до 23:00. Тому, наприклад, під час прання чи використання електропічки радять застосовувати відкладений старт ― запланувати його на ніч або на обід, коли навантаження на систему менше. Це елементарні правила культури користування. А якщо у вас стоять багатозонні лічильники, то за спожиту вночі електроенергію ви платите менше, ніж за використану в інший час.

Чи можуть аварійні відключення зашкодити приладам?

Ні. Вони можуть впливати на роботу дуже точної електроніки ― таке зазначають у техпаспорті. Це специфічне обладнання, тому у вас воно навряд чи є. А от побутовим приладам проблеми не загрожують — якщо вимкнули електрику, коли працює електрочайник, він не згорить. Але деякі побутові прилади виходять з ладу через раптове включення. Наприклад, холодильник.

То треба завчасно вимикати прилади, якщо знаєш, що вимкнуть світло?

Є сенс вимкнути прилад, якщо електроенергія вже зникла, ― до її повернення. Але можна вчинити простіше ― встановити реле контролю напруги. Напруга в мережі загалом стабільна, але вона може коливатися в межах будинку через проблеми в комунікаціях. Реле можна купити в магазині, це коштує недорого ― 500―700 гривень. Його встановлюють у розетку і вибирають межі контролю ― наприклад, 198 і 230 вольт. Коли реле фіксує стрибок напруги, прилад автоматично вимикається і сам вмикається тоді, коли напруга повертається в нормальні межі. Наприклад, холодильники, чутливі до увімкнення електроенергії, «вичікують» після її стабілізації дві хвилини і вмикаються ― цей час потрібен для стабілізації тиску в системі фреону.

А чи є особливо небезпечні для електромережі прилади?

Так ― ті, що мають найбільші показники навантаження на мережу. Про це можна дізнатися з техпаспорта або з наліпки на самому приладі. Наприклад, це кондиціонер і пралка, обігрівач, електрочайник, праска, бойлер.

Складається враження, що вмикати не можна взагалі нічого. Чи щось таки можна?

Телевізор, наприклад. Ноутбуки, планшети, телефони теж споживають небагато. Роутер ― узагалі мізер.

А коли краще заряджати телефони та ноутбуки? Можна лишати зарядку на ніч?

Так, це краще, ніж заряджати вдень. Також можна за ніч зарядити павербанк і потім цілий день з нього заряджати телефон чи ноутбук. Особливих вимог до зарядок немає ― телефон не створює великого навантаження на мережу.

Гаразд, усе ніби зрозуміло, але як бути взимку, коли настануть холоди? Усі ж говорять про те, що цьогоріч буде особливо складно. Як без обігрівача?

Я не пропоную зовсім відмовитися від обігрівачів, просто їх можна використовувати по-різному. Наприклад, придбати обігрівач із підключенням до Wi-Fi та регулювати температуру чи вмикати його незадовго до повернення додому і приходити в уже комфортні умови, а не перегрівати квартиру.

Також буває, що людина живе у квартирі на кілька кімнат сама. Тоді можна теплоізолювати й обігрівати лише основну для вас кімнату, а в інших закрити двері та утеплити їх. Буває, що для сну люди встановлюють намет у кімнаті та нагрівають лише його. Можна спати у спальнику, використовувати електропростирадло чи електроковдру. На вікна, через які втрачається багато тепла, можна наклеїти теплоізоляційну віконну плівку.

А взагалі для початку я раджу провести тепловізійну діагностику будинку. Це можна зробити навіть на інфрачервону камеру телефону. Завдяки цьому ви побачите, де саме в будинку втрачається найбільше тепла, і зможете точково це виправити.

Є якийсь інший спосіб зменшити навантаження на мережу?

Немає. Можна вмикати прилади тільки за необхідності та шукати альтернативу. Наприклад, якщо хочете чаю, закипʼятіть воду на газовій плиті, а не в електрочайнику. Використовуйте термос. Змініть звичайні лампи на LЕD (світлодіодні). Нагрійте бойлер до максимуму і вимкніть.

Гаразд, припустимо, я це все зроблю. А як зменшити навантаження на весь багатоквартирний будинок?

По-перше, можна замінити всі лампи на менш енергозатратні діодні ― на сходових майданчиках, у підʼїзді. Можна встановити датчики руху, щоб світло вмикалося лише там, де в ньому справді є потреба. Можна також менше користуватися ліфтом ― чому б не пройти кілька поверхів? Але головне ― поквартирно зменшувати навантаження.

Здається, на дачі або в селі буде простіше. Чи буде корисно для мережі, якщо я переїду?

Якщо у вас немає необхідності жити в місті, а приватний будинок опалюється дровами, то краще переїхати. Це дуже знизить навантаження на інфраструктуру міста. До того ж каналізаційні насоси, наприклад, теж працюють на електриці, і якщо вони не модернізовані, то споживають багато енергії. Що менше людей буде в місті їх використовувати, то краще для інфраструктури.

А як щодо переїзду в межах міста? Чи краще буде перебратися в новий будинок? У чому різниця між електромережами старих і нових будинків?

Електромережі старих будинків (тих, яким понад 40 років) розраховані на навантаження значно менші, ніж сьогодні створюють їхні мешканці. Проводка в таких будинках алюмінієва, вона витримує на 40% менше навантаження, ніж мідна, яку використовують у нових і реконструйованих будинках.

До того ж матеріали старіють, контактні зʼєднання можуть із часом руйнуватися. Тож пропускна спроможність мережі стає ще меншою. Мережу старих будинків легше перевантажити. А це майже завжди ― перегрів і займання. Створити умови для пожежі може саме це, але аж ніяк не перепад напруги в мережі, де всі контакти надійні.

Як дізнатися, чи проводка в будинку нормальна?

Не спеціалісту достатньо тільки оглянути щиток, не торкаючись до нього. Це важливо. На що ви можете звернути увагу? По-перше, колір дротів має бути однаковим по всій їхній довжині. Чорнота, вицвітання, точкові зміни можуть бути ознакою поганого контакту. По-друге, шум або запах горілого теж мають насторожити. Якщо ви помітили такі ознаки, не намагайтеся розібратися самостійно ― треба викликати фахівця.

Чи є сенс мати вдома вогнегасник? Який?

У цьому є сенс тільки тоді, коли ви добре знаєте, як ним користуватися. Насправді, це не так просто. Та й через велику кількість горючих матеріалів у сучасних квартирах пожежа розвивається швидко, тому часу на використання вогнегасника може бути замало.

Якщо у вас є вогнегасник, яким ви вмієте користуватися, тримайте його на видному і доступному місці. Один вогнегасник розрахований на 5—7 квадратних метрів, тобто що більша площа, то більше їх має бути ― або ж треба шукати пристрій більшого обʼєму. І не забувайте, що будь-який вогнегасник треба перезаряджати й обслуговувати. Купувати його можна лише у спеціалізованих магазинах ― як офлайн, так і онлайн. При покупці обовʼязково треба перевірити термін придатності, інструкцію та чи немає пошкоджень. Найкраще обрати вуглекислотний вогнегасник, яким можна гасити майже всі види пожеж, окрім загоряння металів, хімічних реактивів, що горять без доступу кисню, піроксиліну, бавовни, деревної стружки.

А взагалі краще не допустити пожежі, аніж гасити її. Тому передусім дотримуйтеся норм пожежної безпеки: не перевантажуйте мережу, не використовуйте саморобні або пошкоджені прилади, не накривайте обігрівачі та відразу знеструмлюйте будинок або квартиру, коли чуєте запах горілого.

«Бабель» зможе прожити без електроенергії, а без вашої підтримки — ні: 🔸 у гривні,🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon,🔸 PayPal: paypal@babel.ua.