Користь

Моя дитина постійно сидить у смартфоні, це нормально? Цілком, вам би теж не завадило. «Бабель» розповідає, які digital-навички необхідні людям усіх поколінь в сучасному світі

Автор:
Дмитро Раєвський
Дата:

Антон Пчелкин / «Бабель»

Сучасні батьки часто обурюються, що їхні діти не випускають з рук смартфони та інші гаджети. Проблема цифрової залежності дійсно існує, але деякі науковці стверджують, що виникає така залежність через проблеми в самих сім’ях, а не через власне гаджети. Щобільше, смартфон — постійний супутник сучасної людини, без якого неможливо опанувати навички, необхідні в діджиталізованому світі. Тож батькам краще не забирати у дитини гаджет і не виганяти її на вулицю, а разом із нею зробити час, проведений у смартфоні чи планшеті, корисним. «Бабель» та Klitschko Foundation пояснюють, чого батьки можуть повчитися у своїх дітей і які вміння та навички необхідні сучасній людині. Та як розвинути ці навички за допомогою освітнього проєкту «Синергія» на платформі Impactum. Це — діджитал-простір, де свій час можна інвестувати в навички, а освітній процес та контент для саморозвитку буде цікавим та доступним у будь-якій точці світу.

Медіаграмотність та критичне мислення

Сучасна людина перебуває під постійною інформаційною атакою з безлічі джерел. У цих потоках інформації багато фейків та маніпуляцій. Поколінням, які звикли до класичних газетних та телевізійних форматів медіа може бути важко відрізнити фейк від правди. Дослідження показують, що до 59 відсотків посилань у Twitter користувачі поширюють, не прочитавши, а просто довіряючи заголовку. Частіше це роблять люди старшого віку, а молоді люди, які буквально виросли зі смартфоном у кишені, обачніше ставляться до інформації та її поширення.

Медіа однаково впливають на людей будь-якого віку та покоління і формують реальність для всіх. Тому основних правил медіаграмотності та інформаційної гігієни треба дотримуватися і батькам, і їхнім дітям.

Базові правила медіаграмотності:

Мистецтво самопрезентації та діалогу

Комунікуючи з іншими людьми в соцмережах, можна швидше долати комплекси й сумніви, вчитися формулювати думки та точки зору. Відгуки та лайки від френдів і підписників дають людині зрозуміти, що її слухають, а її думки сприймають серйозно. Збільшується соціальний капітал, що призводить до усвідомлення своєї значущості та підвищує самооцінку.

Спілкування у соцмережах може бути стимулом до саморозвитку. Підліток поступово розуміє, що знання роблять його думку експертною. Американські психологи назвали це «гік-освітою» — користування соцмережами для обговорення суспільних чи наукових тем в середньому підвищує бали школярів та студентів, вчить їх конструктивно сперечатися, доводити свою точку зору та бути ініціативними.

Основні правила самопрезентації:

Фінансова грамотність

Часи, коли паперові гроші складали в коробку та вели їхній облік олівцем в блокноті, пройшли. Цифрова економіка потребує роботи з мобільним банкінгом та додатками, що допомагають вести облік особистих та сімейних грошей. У чергах на оплату комунальних послуг важко зустріти молодих людей — вони давно все це роблять у смартфоні.

Але загальна фінансова грамотність українців залишається низькою. Згідно з дослідженням 2019 року, 52 відсотки українців продовжують накопичувати готівку вдома. Молодь до 24 років має погані фінансові звички та майже нічого не заощаджує, а літнім людям бракує технічних навичок.

Основи фінансової грамотності:

Креативність та робоча етика

Сучасні тренди рекрутингу свідчать про те, що молоді люди набагато більше цінують власний комфорт, ніж роботу та високий дохід. Зумера важко заманити на роботу тільки зарплатою. Якщо він відчуває дискомфорт чи вигоряння — швидко звільняється з роботи. Технологічний рівень компанії теж важливий. Віддалена робота, таск-трекери, кібербезпека в компанії — усе це потенційний працівник буде оцінювати, поки рекрутер буде оцінювати його. Якщо компанія відстає від цифрових трендів, то зібрати команду їй буде важко.

Згідно з дослідженням, близько третини молодих американців планують звільнитися після пандемії коронавірусу — через те, що їхні роботодавці не змогли організувати віддалену роботу та налаштувати комфортний для всіх процес. Компаніям рекрутери радять діджиталізуватися, відмовляючись від довгих особистих співбесід, постійних нудних нарад та кабінетної роботи. А молодь віддячить роботодавцям креативністю та нестандартними підходами до вирішення робочих завдань.

Як створити комфортну та креативну атмосферу в компанії:

Психологія взаємовідносин

Дослідження показали, що зумери уважно ставляться до свого психологічного здоров’я та частіше звертаються до лікарів з ментальними проблемами. І загалом знають про психологію набагато більше за своїх батьків, отримуючи базові знання з соцмереж, тематичних блогів на YouTube та інших платформах. Старші покоління все ще ставляться до психології насторожено та нехтують професійною допомогою.

Розібратися у різниці між поколіннями та їхньою психологією допоможе проєкт «Синергія» на діджитал-платформі Impactum. Це — спільний продукт фонду Klitschko Foundation та компанії Winner. Окрім психології, різні модулі програми допоможуть розвинути навички, про які ми сьогодні згадували — від фінансової та медіаграмотності до креативності, проєктного менеджменту, ораторського мистецтва та діалогу. Розвинути свої вміння та опанувати нові за допомогою «Синергії» зможуть не тільки молоді люди та їхні батьки, але й вчителі та громадські активісти — для різних поколінь та аудиторій передбачені різні потоки проєкту. Повна програма проєкту тут, а зареєструватись можна ось тут.