Комітет Ради вніс правки до законопроєкту про переспрямування «військового ПДФО». Що це і чому важливо

Шостого жовтня Рада має почати розгляд законопроєкту № 10037 про спрямування «військового ПДФО» у державний бюджет замість місцевого.

Перше схвалення законопроєкт пройшов 20 вересня, але до другого читання нардепи внесли в документ понад тисячу правок. Представник «Голосу» Ярослав Железняк припускає, що закон ухвалять вже на наступному пленарному тижні.

Тим часом голова Комітету Ради з питань бюджету Роксолана Підласа повідомила про внесення змін до останньої редакції документу, а саме:

1

З 1 жовтня до 31 грудня 2023 року «військове ПДФО» спрямувати до державного бюджету в пропорції 50% на 50%: Держспецзвʼязку на дрони (13 млрд грн) і Міноборони на закупівлю артилерійських систем (13 млрд грн).

2

З 1 січня і до 31 грудня року, в якому припинено чи скасовано воєнний стан «військове ПДФО» розподілити в таких пропорціях:

• 45% — Держспецзвʼязку на дрони (прогноз 43+ млрд грн);
• 45% — Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості України для виробництва боєприпасів та зброї (43+ млрд грн);
• 10% — військовим частинам на місцях (близько 10 млрд)

Чим цікавий «військовий ПДФО»

За перші сім місяців 2022 року грошове утримання військовослужбовців було найбільшою статтею видатків — 520 мільярдів гривень, або третина всіх держвидатків із початку року. Оскільки військові теж платять податки на отримані доходи (ідеться, зокрема про ПДФО), то відповідні нарахування зросли дуже різко та у великих масштабах.

Зараз надходження від ПДФО розподіляють між державним і місцевими бюджетами: 64% йдуть до бюджетів громад, 15% — до обласних, решта — до держбюджету.

За час війни «військовий ПДФО» став важливим джерелом наповнення місцевих бюджетів — доходи громад збільшились увосьмеро. У 2023 році прогнозована сума надходжень від «військового ПДФО» очікується на рівні 96 мільярдів гривень. Для порівняння: у 2021 році вона була на рівні 12 мільярдів гривень.

«Супердоходи» отримали ті громади, на території яких зареєстровані військові частини або навчальні центри. Тобто різні громади можуть мати кардинально різні доходи, і не всі з них «раціонально» розпоряджаються великим доходом.

За і проти перерозподілу ПДФО

Прихильники перерозподілу наводять такі аргументи:

• зростання надходжень стали штучними, бо їх зумовила війна — тобто громади «не зробили нічого» для того, аби в них зросли доходи в бюджет;
• грошове забезпечення військовим платиться з державного бюджету, тому й має повертатися до держбюджету;
• не всі громади раціонально використовують «незаплановані» надприбутки;

Противники перерозподілу наводять такі аргументи:

• вилучення «військового ПДФО» розцінюють як згортання реформи децентралізації;
• місцева влада вважає себе мобільнішою у прийнятті рішень, зокрема в питаннях допомоги військовим і посиленні обороноздатності;
• для багатьох громад на півдні та сході країни «військовий ПДФО» є чи не ключовим джерелом наповнення бюджету [за цим пунктом уряд планує збільшити фінансову підтримку місцевих бюджетів через систему субвенцій та дотацій].

Україні до кінця року не вистачає 250 мільярдів гривень на грошове забезпечення військових. Міністр оборони Рустем Умєров пропонував забрати надходження від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) на виплати військовослужбовцям і спрямувати їх на потреби оборони.