Президент Сербії не хоче підписувати план ЄС про нормалізацію відносин з Косовом через пункт про ООН

Президент Сербії Александар Вучич заявив, що не підпише план для нормалізації відносин з Косовом через пункти, що стосуються взаємного визнання та вступу Косова до ООН.

Про це повідомляє Balkan Insight.

«Ми готові обговорити план реалізації, але я його не підпишу. [...] Це те, що я сказав [президенту Франції] Макрону та [канцлеру Німеччини] Шольцу в Мюнхені, а також усім великим лідерам — ми не можемо говорити про взаємне визнання та вступ Косова до ООН», — заявив Александар Вучич по телебаченню.

Вучич погодився з необхідністю нормалізації відносин із Косовом та сказав, що готовий працювати над цим. «Давайте йти на розумні компроміси щодо реального життя», — додав він.

Він сказав, що наступні зустрічі з послом ЄС Мирославом Лайчаком будуть присвячені плану реалізації, додавши, що тиск на Сербію, ймовірно, продовжиться, бо до 24 березня, коли відбудеться наступне засідання Європейської ради, їм потрібно буде отримати «якийсь результат».

• 27 лютого 2023 року у Брюсселі відбулася зустріч високого рівня в рамках діалогу Белград — Приштина. Темою зустрічі була європейська пропозиція щодо нормалізації відносин між Косовом та Сербією. Відповідно до плану (ось він), сторони мають розвивати нормальні, добросусідські відносини одна з одною на основі рівноправності, а також взаємно визнати документи та національні символи, включаючи паспорти, дипломи, номерні знаки та митні печатки. Крім цього, європейська пропозиція передбачає розвʼязання будь-яких суперечок між собою виключно мирними засобами та утримання від погрози силою або її застосування. Також у плані прописано, що Сербія не заперечуватиме проти членства Косова в будь-якій міжнародній організації.
• На зустрічі лідери Сербії і Косова заявили, що не заперечують проти цього плану, але відмовилися юридично його підписати як угоду. У березні вони мають погодити дорожню карту з термінами реалізації плану.
• Натомість Косово дає згоду на створення механізму «належного рівня самоврядування» косовських сербів та їх прямої фінансової підтримки з боку Сербії. Також у Косові мають юридично закріпити статус Сербської православної церкви й охорону сербських релігійних памʼяток. А ЄС зобовʼязався створити спеціальний фонд для фінансування спільних проєктів Сербії та Косова.