На станції «Академік Вернадський» записали унікальні звуки тюленів

Українські полярники записали звуки тюленів Ведделла у районі станції «Академік Вернадський». Загалом було відомо про близько 30 типів звуків у репертуарі цих тварин, але нещодавно дослідники виявили ще 9 типів — в ультразвуковому спектрі.

Про це повідомляє Національний антарктичний науковий центр.

Ці звуки полярники порівнюють зі звуками бластерів із «Зоряних війн».

«Десь пʼята частина підводних співів відбувається якраз на таких частотах — вищих за діапазон людського слуху: від 20 до 50 кГц, а деякі можуть сягати 200 кГц. Раніше вважалося, що ластоногим такі високочастотні звуки не притаманні, тож їхнє функціональне значення науковцям ще треба з’ясувати», — зазначають дослідники.

Існує припущення, що зворотнє відлуння таких звуків дозволяє Ведделлам орієнтуватися у просторі під час антарктичної зими. Хоча ці тюлені і мають гарний зір, але коли світла немає кілька місяців, то їм потрібен інший спосіб отримання базової інформації про навколишній світ, наприклад, щоб знаходити лунки або здобич.

Крім того, оскільки високочастотні звуки долають менші відстані, ніж низькочастотні, тюлені можуть використовувати їх для спілкування з іншими особинами, не приваблюючи хижаків.

Аналіз цих даних за допомогою спеціальної програми дозволить отримати нову інформацію про звуки та підводні комунікації тюленів, зокрема в ультразвуковому спектрі.

Також дослідження допоможуть встановити особливості вокалізації тварин різного віку і статі та з’ясувати, чи відрізняються діалекти тюленів Ведделла з районів архіпелагу Вільгельма (тобто поблизу «Вернадського») та моря Росса (Західна Антарктика, де проводять дослідження вчені з американської станції «Мак-Мердо»).

• Тюлені Ведделла — найпівденніші ссавці, які чудово пристосовані до життя в одному з найхолодніших регіонів планети. Вони здатні затримувати подих та залишатися під водою майже півтори години поспіль, подекуди пірнаючи на глибину понад 600 м.