Європарламент закликав додати в «акт Магнітського» санкції за корупційні злочини

Європарламент невдоволений тим, що ЄС не має можливості запроваджувати санкції проти іноземних олігархів, відтак депутати закликали внести корупцію до списку критеріїв для запровадження санкцій.

Про це йдеться в резолюції, присвяченій європейському «акту Магнітського», повідомляє Deutsche Welle.

За резолюцію на пленарному засіданні в Страсбургу проголосували 584 євродепутати, 73 були проти, 33 утрималися.

Резолюція вітає ухвалення чіткого списку порушень, за які ЄС може накладати санкції на осіб у будь-якій країні світу. Водночас Європарламент закликав Єврокомісію представити законодавчу пропозицію, аби розширити перелік критеріїв для санкцій та додати в нього корупцію.

Євродепутати вважають, що санкції варто накладати й на тих, хто створює економічні та фінансові умови для порушення прав людини. Під таким визначенням часто маються на увазі олігархи, хоча саме слово «олігарх» у резолюції не згадується.

«Якщо ж корупційні діяння не будуть додані до переліку санкцій, то Європарламент закликає ЄС ухвалити антикорупційний режим санкцій Євросоюзу», — йдеться в резолюції.

У тексті згадують законодавчі акти Великої Британії, США та Канади, які дозволяють запроваджувати санкції за корупцію за межами цих країн.

«Корупція має руйнівний вплив на ситуацію з дотриманням прав людини й часто підриває функціонування і легітимність державних інституцій та верховенства права», — пояснили євродепутати.

Також Європарламент закликав Раду ЄС змінити процедуру запровадження санкцій за порушення прав людини, аби їх ухвалювали кваліфікованою більшістю, оскільки зараз необхідна згода всіх 27 країн Євросоюзу.

З моменту запровадження режиму санкцій за порушення прав людини до обмежувального списку потрапили 15 осіб і чотири організації з шести країн: Росії, Китаю, Північної Кореї, Лівії, Південного Судану та Еритреї. Санкції передбачають заборону на вʼїзд на територію Євросоюзу, заморожування активів, а також заборону фізичним і юридичним особам з ЄС надавати кошти тим, хто перебуває у списку.

Справа Магнітського

Сергій Магнітський був керівником відділу податків і аудиту компанії Firestone Duncan, яка надавала юридичні послуги, зокрема фонду Hermitage Capital Management. У 2008 році його заарештували за звинуваченням у корупції. У фонді Hermitage Capital повʼязують кримінальне переслідування Магнітського з тим, що він розкрив схему розкрадання з російського бюджету 5,4 мільярда рублів, до якого були причетні працівники правоохоронних органів.

Він несподівано помер в ізоляторі «Матроська тишина» в Москві. Захист заявляв, що йому не надавали необхідну медичну допомогу, а правозахисники звинуватили в його смерті лікарів і силовиків.

У грудні 2012 року США ухвалили закон, відомий як «Список Магнітського». Він передбачає санкції проти посадовців, відповідальних за порушення прав людини й основ правосуддя в Росії. У відповідь на це рішення в Росії ухвалили так званий «закон Діми Яковлєва», який заборонив американцям всиновлювати російських сиріт.

• ЄСПЛ зобовʼязав Росію виплатити €34 тисячі родині Магнітського.