Новини

«Проект»: У Росії за рік пандемії смертність зросла на 20%. Замість обмежень і локдаунів уряд вирішив редагувати статистику

Автор:
Дмитро Мрачник
Дата:

Nikolay Vorobyev / Unsplash

У той час як у багатьох країнах Європи влада вводить суворі обмеження для контролю над поширенням коронавірусу — закривають некритичні підприємства та заклади, обмежують соціальну активність населення тощо — уряд Росії вирішив залишити все як є. У найбільших російських містах все працює як і до пандемії, і за рік смертність від інфекції зросла на 20%.

Про це пише російське видання «Проект».

Зазначається, що в Росії найсильніше від коронавірусу постраждали регіони, в яких ще до пандемії коронавірусу було найбільше проблем з системою охорони здоров’я — і саме на цих територіях не вводили жодних обмежень. Замість заходів боротьби з інфекцією влада почала редагувати статистику постраждалих від неї.

Попри переможні заяви президента Володимира Путіна, Росія виявилась одним з аутсайдерів боротьби з коронавірусом. За 2020 рік у країні померли 2,124 млн осіб — тобто на 20% більше, ніж було б без пандемії, і вдвічі більше, ніж від коронавірусу померли за офіційними даними.

На думку експертів, 321 тис. жертв у Росії — досить оптимістична оцінка, оскільки дані про надлишкову смертність говорять про 414 тис. смертей за 2020 рік. Цей показник — другий у світовому антирейтингу, одразу після США з 560 тис. смертей, при тому що ця країна має в 2,5 разу більше населення.

Росстат припинив публікувати в статистиці надлишкової смертності причини ще в квітні минулого року. За словами заступниці глави уряду Тетяни Голікової, надлишкова смертність пов’язана з коронавірусом на 81%, тобто від нього померло щонайменше 260 тис. росіян. Однак пізніше Голікова виправилась і заявила, що з коронавірусом повʼязана лише половина надлишкових смертей.

Найбільш постраждалим регіоном Росії виявилась Чечня — надлишкова смертність в республіці зросла за рік на 43%. Зазначається, що антиепідемічні заходи чеченської адміністрації попри формальну жорсткість виявилися необов’язковими для виконання. Також у число найбільш постраждалих увійшли інші республіки Північного Кавказу, за ними — густонаселені європейські регіони.

Серед постраждалих регіонів прослідковується кореляція між надлишковою смертністю та медичною забезпеченістю. Лідери за кількістю померлих — Самарська область, Татарстан і Чечня — ще до пандемії мали найгіршу ситуацію в Росії щодо чисельності медперсоналу, кількості місць у лікарнях тощо.

Через своєрідну політику звітування — губернатори мали повідомляти лише про кількість вільних місць у лікарнях — медзаклади відмовляли в госпіталізації пацієнтам з коронавірусом, щоб тримати кількість вільних ліжок на рівні 20%. Також у низці регіонів були проблеми з аналізами та доступністю ліків.

Другу хвилю коронавірусу Росія зустріла суто номінальними обмеженнями, виконання яких не контролювали, тож локдауну, що міг би стримати захворюваність, не сталося. У найбільш постраждалих регіонах працювали — подекуди з обмеженнями — школи, торговельно-розважальні центри, спортзали тощо. Масового переведення учнів на дистанційну освіту не було взагалі.

Рішення регіонів не запроваджувати локдауни підтримав особисто Путін, який закликав захистити людей і одночасно забезпечити безперервну діяльність підприємств і організацій. Зокрема, президента Татарстану — одного з найбільш постраждалих регіонів — федеральний уряд похвалив за «грамотну роботу», завдяки якій економіка республіки «не зупинялась навіть у найскладніший період».

При цьому офіційна смертність від коронавірусу в найбільш постраждалих регіонах говорить про те, що від коронавірусу майже ніхто не помер — зокрема в Татарстані, де надлишкова смертність зросла на 34%, смертність від коронавірусу становить всього 5—7% від надлишкової.