«Агент НАБУ» Шевченко спростував причетність до охоронної компанії Семенченка — хотів створити власну ПВК

«Позаштатний агент НАБУ» Євген Шевченко заявив, що не має стосунку до охоронної компанії, яку створив екснардеп Семен Семенченко.

Про це він написав у Facebook.

Він розповів, що мав плани зі створення ПВК для роботи в Сирії та Афганістані, яка мала охороняти об’єкти та супроводжувати конвої за контрактами Держдепу США. «Проте, після декількох місяців попередньої роботи, перемовин і зустрічей в Афганістані та Іраку (зокрема в посольстві США в Багдаді) і заяви Трампа наприкінці 2018 року про вивід контингенту і зменшення присутності США в цих країнах, питання про співпрацю стало неактуальним», — заявив Шевченко.

За його словами, Семенченко тим часом створив власну охоронну компанію в Україні, і тепер «агенту НАБУ» також закидають участь у її створенні та її діяльності, хоча він не має до неї жодного стосунку. «І я думаю, що насправді в СБУ достеменно про це знають, тому що достатньо передивитись дані білінгу, щоб побачити, що за три роки я лише одного разу (!) був у них на базі — так, це було ще восени 2018 року, і провів я там аж п’ять хвилин», — пояснив Шевченко.

Він закликав СБУ надати докази його причетності до інкримінованих йому злочинів, а також висловив здивування звинуваченнями щодо продажу товарів військового призначення підприємствам «Укроборонпрому» за завищеними цінами.

Шевченко також зауважив, що розслідування почали пів року тому — після його звинувачень на адресу керівника Офісу президента Андрія Єрмака в державній зраді у справі «вагнерівців».

«Агента НАБУ» викликали на допит на 29 березня. Суд з обрання запобіжного заходу має відбутися невдовзі.

• Напередодні Служба безпеки України повідомила, що Семенченко й «агент НАБУ» Євген Шевченко створили незаконне збройне формування — «приватну військову компанію» (стаття 260 Кримінального кодексу).
• За версією слідства, Семенченко та Шевченко також є можливими організаторами й учасниками схеми з незаконного (поза митним контролем) ввезення до України з Росії запчастин військового призначення, які згодом продавали державним оборонним підприємствам за завищеними цінами.