Захист Антоненка назвав реакцію МВС на «білоруські плівки» дезінформацією: версія причетності спецслужб Білорусі не розглядалася

Захист музиканта Андрія Антоненка, якого підозрюють у вбивстві журналіста Павла Шеремета, відреагував на оприлюднені «білоруські плівки». Адвокати стверджують, що українські правоохоронці раніше взагалі не розглядали версію про причетність спецслужб Білорусі до вбивства Шеремета.

Про це йдеться у заяві захисту Антоненка.

«Білоруський слід» з урахуванням політичної позиції Шеремета мав би бути найпріоритетнішою версією розслідування, особливо з урахуванням того, що вбивство сталося 20 липня — в день першої інавгурації Олександра Лукашенка в 1994 році — дата, яку той, за даними ЗМІ, щороку неофіційно святкує […] Виходячи з наявних матеріалів, раніше версія причетності білоруських спецслужб взагалі не досліджувалася і не розглядалася. Ба більше, про неї також постійно забували міністр і його заступники, керівники поліції, прокурори і слідчі», — наголосили адвокати.

Вони вважають, що Нацполіція і представники МВС розповсюдили неправдиві дані про те, що нібито «білоруська версія» замовників убивства є для них новою і що вона не суперечить обвинуваченню, висунутому Антоненку, Яні Дугарь та Юлії Кузьменко.

Захист називає заяву правоохоронців «дезінформацією». Адвокати вважають, що у справі відсутні будь-які, навіть віддалені натяки на звʼязок обвинувачених з будь-якими спецслужбами, у тому числі іноземними. Крім того, метою організаторів злочину сторона обвинувачення називає «створення в українському суспільстві вкрай резонансної події з метою подальшої провокації численних акцій протесту», що, на думку адвокатів, аж ніяк не узгоджується з версією, оприлюдненою у журналістському розслідуванні.

Нагадаємо, напередодні у Нацполіції повідомили, що отримали плівки у грудні 2020 року за допомогою Служби зовнішньої розвідки України. Водночас, у МВС заявили, що аудіозаписи не вплинуть на перебіг справи Антоненка, Кузьменко та Дугарь.

• 4 січня брюссельське видання EUobserver і білоруські опозиційні канали опублікували аудіозаписи, які можуть свідчити про причетність білоруських спецслужб до вбивства Шеремета. На цих записах звучить голос, ймовірно, ексочільника Комітету держбезпеки Білорусі Вадима Зайцева. Зазначається, що запис було зроблено 11 квітня 2012 року під час інструктажу бійців спецпідрозділу «Альфа».
• Окрім Шеремета, на записах згадувалися імена Олега Алкаєва (колишній начальник мінського СІЗО №1), Володимира Бородача (полковник у відставці, колишній командир бригади спецпризначення) і Вʼячеслава Дудкіна (один з головних борців із корупцією у Білорусі). Вони проживають у країнах Європи.
• 20 липня 2016 року в Києві було вбито журналіста Павла Шеремета, його автомобіль підірвали в центрі міста о 07:45. Справу Шеремета досі не розкрили.
• 12 грудня 2019 року глава МВС Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у вбивстві Шеремета. Пізніше на брифінгу правоохоронці представили частину результатів слідства і назвали підозрюваних: військова медсестра Яна Дугарь, лікарка Юлія Кузьменко, музикант і співробітник Сил спецоперацій Андрій Антоненко. Усім їм повідомили про підозру й обрали запобіжний захід — тримання під вартою.
• Згодом фігурантам справи змінили підозру. Андрій Антоненко тепер є не організатором убивства, а виконавцем за попередньою змовою. Юлію Кузьменко теж вважають виконавцем, а Яну Дугарь — поплічником. Нині в СІЗО перебуває лише Антоненко, 11 серпня Кузьменко відпустили під домашній арешт, Дугарь ще раніше вийшла під заставу.