Автор «білоруських плівок» розповів, як отримав записи розмов спецслужб, і про подальше розслідування справи Шеремета

Автор розслідування про можливу причетність спецслужб Білорусі до планування політичних вбивств на території Євросоюзу, зокрема журналіста Павла Шеремета, кореспондент брюссельського видання EUObserver Ендрю Ретман розповів про походження «плівок» і про те, як вони могли зʼявитися в Україні.

Про це він повідомив в інтерв’ю білоруській службі Радіо Свобода.

«Робота над цим розслідуванням тривала кілька місяців. Я починав із невеликого шматка інформації від джерела і намагався знайти дедалі більше. Потім потрібно було все обʼєднати», — заявив журналіст.

За словами Ретмана, найбільше часу зайняло підтвердження автентичності запису.

«Звичайно, я довіряв своєму джерелу, але я мав довести правдивість своїм читачам, бо запис дуже сенсаційний. Прослуховування в кабінеті глави КДБ — це не жарти. І це підтвердження я отримав», — додав кореспондент.

Також Ретман, посилаючись на колишнього заступника командира бойової групи антитерористичного підрозділу МВС Білорусі «Алмаз» Ігоря Макара, розповів, що той передавав ці записи американським дипломатам у 2012 році.

«Думаю, що вони передали це німецьким спецслужбам. Якщо це було передано від однієї спецслужби країни НАТО інший, то, можливо, що хтось передав це й українцям. Не думаю, що цей запис містить щось нове для спецслужб в Європі. Але для звичайних людей це велика новина», — запевнив журналіст.

Автор розслідування зазначив, що звертався за коментарем до очільника Комітету держбезпеки Білорусі у 2008—2012 роках Вадима Зайцева, але не отримав жодної відповіді від білоруського КДБ.

Також Ретман повідомив, що запис із кабінету Зайцева насправді набагато довший, ніж оприлюднена версія.

«Але річ у тім, що залишок розмови досить банальний, головне — він може допомогти розкрити джерело. Тому я вирішив не використовувати весь запис», — пояснив він.

Водночас кореспондент висловив припущення, що його джерела працюють із черговими записами, але він не знає, хто саме отримає нові дані.

«Я переконаний, що це призведе до нових джерел. Я вже отримав кілька мейлів з інформацією про справу Шеремета. Я точно знаю, що продовжуватиму писати про Білорусь і працювати зі своїми джерелами», — наголосив Ретман.

• 4 січня брюссельське видання EUobserver і білоруські опозиційні канали опублікували аудіозаписи, які можуть свідчити про причетність білоруських спецслужб до вбивства Шеремета. На цих записах звучить ймовірний голос ексочільника Комітету держбезпеки Білорусі Вадима Зайцева. Зазначається, що запис було зроблено 11 квітня 2012 року під час інструктажу бійців спецпідрозділу «Альфа».
• В МВС України вже заявили, що аудіозаписи не вплинуть на перебіг справи Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь, яких звинувачують у вбивстві Павла Шеремета.
• Окрім Шеремета, на записах згадувалися імена Олега Алкаєва (колишній директор вʼязниці в Білорусі), Володимира Бородача (експолковник) і Вʼячеслава Дудкіна (один з головних борців із корупцією у Білорусі). Вони проживають у країнах Європи.
• 20 липня 2016 року в Києві було вбито журналіста Павла Шеремета, його автомобіль підірвали в центрі міста о 07:45. Справу Шеремета досі не розкрили.
• 12 грудня 2019 року глава МВС Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у вбивстві Шеремета. Пізніше на брифінгу правоохоронці представили частину результатів слідства і назвали підозрюваних: військова медсестра Яна Дугарь, лікарка Юлія Кузьменко, музикант і співробітник Сил спецоперацій Андрій Антоненко. Усім їм повідомили про підозру й обрали запобіжний захід — тримання під вартою.
• Згодом фігурантам справи змінили підозру. Андрій Антоненко тепер є не організатором вбивства, а виконавцем за попередньою змовою. Юлію Кузьменко теж вважають виконавцем, а Яну Дугарь — поплічником.
• Нині в СІЗО перебуває лише Антоненко, 11 серпня Кузьменко відпустили під домашній арешт, Дугарь ще раніше вийшла під заставу.