Чому у світі більше матерії, ніж антиматерії? Науковці з CERN знайшли ймовірне пояснення

Антиматерія, існування якої передбачили ще на початку ХХ століття, — це фактично протилежність матерії, що нас оточує. Кожна частка речовини має своє відображення в антиматерії, і їхня зустріч призведе до вибуху та вивільнення великої кількості енергії. Але ж чому Всесвіт містить значно більше матерії, ніж антиматерії?

Науковці Європейської організації з ядерних досліджень (CERN) мають ймовірне пояснення, виведене за результатами експериментів, пише The Conversation.

За їхніми висновками, після Великого вибуху відбулися процеси, внаслідок яких матерія отримала перевагу над антиматерією. Матерія та антиматерія в розпеченому та щільному стані первісного Всесвіту майже повністю знищили одна одну, і на їхньому місці залишився тільки невеликий надлишок матерії.

Із цього надлишку і створені всі об’єкти Всесвіту, які ми можемо побачити сьогодні.

Точно встановити, які саме процеси призвели до взаємної анігіляції матерії та антиматерії, а також зрозуміти, чому в залишку залишилася саме матерія, наразі не можна.

Одне з припущень випливає з вивчення природи кварків — фундаментальних блоків, з яких складається матерія. Кварки бувають кількох видів або «ароматів», як їх назвали науковці. Для прикладу, «верхній» та «нижній» кварки складають протони та нейтрони в ядрах звичайної матерії.

Інші кварки можуть утворюватися внаслідок високоенергійних процесів — наприклад, при зіткненні часток у прискорювачів на кшталт Великого адронного колайдера в CERN.

Зокрема пари з кварку та антикварку, тобто, фундаментального блоку антиматерії, утворюють мезони — нестабільні елементарні частинки, які згодом розпадаються. Але цей процес в мезонів та антимезонів відбувається по-різному. Експерименти з використанням колайдера підтвердили цю різницю.

Таким чином, зважаючи на наявні дані можна припустити, що «перемога» матерії над антиматерією коріниться в різниці у взаємодії їхніх фундаментальних блоків.

• Одна з космологічних моделей описує Всесвіт як велетенську павутину, що за допомогою газових волокон сполучає скупчення матерії. Зазвичай у телескоп видно самі лише зорі та галактики, проте нещодавні дослідження підтвердили цю теоретичну модель, виявивши раніше небачені складники космічної павутини.