Глава кадастру: Шахраї входили до системи та змінювали призначення ділянок. Бюджет Києва через це недоотримав мільярд гривень

Шахраї, які мали доступ до Державного земельного кадастру, змінювали статус ділянок з комерційного призначення на промислове. Унаслідок цього великі міста недоотримували мільярди гривень податків.

Про це заявив голова Держгеокадастру Роман Лещенко в інтервʼю «Економічній правді».

Були два основні типи втручань: зміна цільового призначення землі та зміна контурів і розмірів ділянок.

Лещенко пояснив на прикладі, як держава недоотримує кошти через зміну призначення ділянки. Є торговий центр у Києві — це комерційний обʼєкт, він сплачує податки, зокрема земельний. Якщо змінити призначення ділянки з комерційного на промислове, бюджет втрачає понад половину доходів за земельним податком. Зазначимо, що в Україні не підлягають оподаткуванню промислові будівлі, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

За словами голови Держгеокадастру, зміни призначення землі зафіксовані в Харкові, Львові та Одесі. Також через такі схеми бюджет Києва недоотримав близько мільярда гривень.

Окрім цього, шахраї змінювали контури земельних ділянок — між двома ділянками утворювали ще одну.

«Це яскраво видно в Конча-Заспі, де таким чином «створювалося» чимало земельних ділянок. Частина з них реєструвалася за липовими документами. Якщо взяти елітні приміські райони Києва, то є земельні ділянки, на які є два-три власники з різними документами. При цьому між цими ділянками утворені інші земельні ділянки. Це фактично колапс», — зазначив Лещенко.

Глава Держгеокадастру додав, що система управління була під контролем «субʼєктів», які не мали жодного стосунку до посадовців.

«На цьому вони робили окремий бізнес. Будь-який файл у кадастрі можна було просто обнулити, змінити та на основі цього здійснити рейдерське захоплення», — додав голова Держгеокадастру.

• 31 березня Верховна Рада проголосувала у другому читанні та в цілому за законопроєкт про ринок землі. Його підтримали 259 нардепів. 13 квітня депутати не проголосували за жодну з 13 зареєстрованих постанов про скасування законопроєкту. Детальніше про закон тут.