П’ята частина країн світу перебуває на межі колапсу біорозмаїття та екосистем. Україна балансує між поганим та середнім станом

У світі 39 країн перебувають на межі екологічного колапсу — найгірша ситуація на Мальті, Кіпрі, в Ізраїлі та Казахстані через нестачу роботи служб підтримки біорозмаїття та екосистем. При тому, що робота цих служб забезпечує більшу частину промисловості, вона поступово занепадає в основних економіках південно-східної Азії, Європи та США.

Про це йдеться в новому дослідженні Swiss Re Institute.

За даними інституту при одній із найбільших перестрахувальних компаній світу Swiss Re, країни світу покладаються на послуги довкола власних екосистемам — до них належить продовольство, безпека води та регулювання якості повітря. Від них залежить громадське здоров’я, економічна стабільність і, як наслідок, 55% світового ВВП (понад $40 трлн щороку).

«П’ята частина країн світу перебувають під загрозою колапсу своїх екосистем через скорочення біорізноманіття та пов’язаних з ним послуг», — розповідають дослідники.

Праця Swiss Re Institute щодо індексу рівня забезпечення служб біорозмаїття та екосистем (СБЕ) демонструє суттєвий спад в усіх країнах. Країни, залежні від сільського господарства, можуть постраждати від занепаду СБЕ найбільше.

Серед економік «великої двадцятки» найгірше з забезпеченням СБЕ в Південній Африці та Австралії. Китай посідає в цьому сумнівному рейтингу сьоме місце, США — дев’яте, а Велика Британія — шістнадцяте. Найвищий індекс у Бразилії та Індонезії — високий відсоток екосистем цих країн залишається недоторканим.

За даними дослідників, Україна має в більшості регіонів посередній індекс СБЕ. Найгірша ситуація в східних та південно-західних областях, найкраща — в північно-західних. Згідно зі шкалою Swiss Re Institute, найвищий індекс СБЕ на півночі Житомирської області.

Swiss Re Institute пропонує послуговуватися своїм індексом для кращої протидії глобальному екологічному виклику — він дозволяє урядам і бізнесу оцінювати стан місцевих екосистем, від яких залежить економіка. Також ці дані можна використовувати для контролю за фінансуванням та функціонуванням СБЕ.

Індекс допомагає усвідомити важливість збереження природи заради стабільності локальної та глобальної економіки, особливо у випадку країн з низьким індексом СБЕ та економікою, залежною від екологічної ситуації (Кенія, В’єтнам, Пакистан).

«Знищення Аральського моря, яке призвело до економічного колапсу та масової міграції з навколишніх прибережних районів, це крайній приклад того, як колапс екосистем може вплинути на економіку. Інші приклади включають економічний вплив від шкідливих видів, відтік поживних речовин, цвітіння водоростей або наслідки від втрати запилювачів для сільського господарства», — заявляють дослідники.

Також зазначається, що знищення тропічних лісів загрожує стабільності громадського здоров’я, оскільки половина всіх ліків виготовляється з ресурсів цього середовища.

• Глобальна протидія пандемії коронавірусу вилилася в раптове зниження викидів парникових газів та забруднювачів повітря, проте це не вбереже світ від кліматичних змін. Нове дослідження виявило чергову загрозу здоров’ю людей. І це не вірус.
• Руйнування природних екосистем для потреб сільського господарства та урбанізації підвищує ризик зараження людей від тварин. Дослідження виявило, що в таких умовах кількість тварин-носіїв небезпечних для людини інфекцій збільшується і вони завойовують більше життєвого простору.
• Льодовики Антарктиди тануть швидше, ніж розраховували вчені. Темпи зростання рівня моря можуть катастрофічно прискоритися. Через це в Антарктиді поверх талого снігу цвітуть водорості, чий зелений колір видно навіть із космосу. У майбутньому вони можуть стати харчовою базою для інших видів і змінити екосистему континенту.
• Пандемія коронавірусу є наслідком глобалізованої економіки та нещадного використання природних ресурсів. Не виключено, що надалі людство зіткнеться зі спалахами нових убивчих інфекцій.
• У 2100 році у світі житиме на 2 мільярди людей менше, ніж очікували. Нові дані говорять про скорочення населення.