Колишня модераторка YouTube подала до суду на сервіс. Вона просить компенсацію за депресію через жорстокі відео

Колишня модераторка YouTube подала до суду на сервіс і заявила, що компанія не забезпечує заходи безпеки для співробітників. Вона поскаржилася на депресію, панічні атаки і ознаки посттравматичного стресового розладу внаслідок великої кількості переглядів жорстоких відео.

Про це повідомляє Cnet.

Жінка працювала на YouTube через кадрове агентство Collabera в Остіні (штат Техас) з січня 2018 по серпень 2019 року. За цей час вона переглянула тисячі відео з убивствами, канібалізмом, терактами, стріляниною в школах і іншими жорстокими подіями.

Вона стверджує, що YouTube ніяк не захищає модераторів від психологічних травм. Сервіс не замазує сцени насильства, не знижує якість подібних відео та, за її заявою, взагалі технічно не бореться з подібними відео. При цьому модератори працюють понаднормово через брак людей, а нових співробітників не попереджають про психологічну загрозу.

Жінка стверджує, що тепер вона боїться заводити дітей, не ходить в людні місця через очікування терактів, що призвело до втрати друзів. У позові вона вимагає компенсацію і створення медичної служби, яка буде стежити за станом модераторів.

Як пише видання, модератори YouTube можуть звертатися до «інструкторів із здоровʼя», але вони зазвичай не кваліфіковані і радять «звернутися до Бога» або приймати важкі препарати. Самі модератори не порушують питання про проблему відкрито, оскільки бояться втратити роботу.

• У вересні 2018 року колишня модераторка Facebook Селена Скола подала в суд на компанію, стверджуючи, що у неї розвинувся посттравматичний синдром після того, як під час роботи вона регулярно переглядала фотографії зґвалтувань, убивств і самогубств. У жінки почались розлади психічного здоровʼя після девʼяти місяців роботи.
• До її скарги приєдналися кілька інших колишніх модераторів Facebook, які працюють у чотирьох штатах.
• У травні 2020 року компанія Facebook погодилася виплатити $52 мільйони чинним і колишнім модераторам, щоб компенсувати їхні проблеми з психічним здоровʼям, які виникли на роботі.