Справа Шеремета: лінгвістична експертиза оприлюднених розмов Кузьменко не виявила в них «закликів до захоплення влади»

Лінгвістична експертиза оприлюднених розмов підозрюваної у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета Юлії Кузьменко не виявила в її словах закликів до «захоплення влади» чи «повалення конституційного ладу».

Про це йдеться в матеріалі «Бабеля».

Під час брифінгу правоохоронців у грудні 2019 року були оприлюднені дві перехоплені розмови Кузьменко. У першій її співрозмовник зазначає, що для того, аби привести «Київ у норму», потрібно випустити «4—5 касет «Градів», на що Кузьменко відповідає, що досить і «пів касети». У другій же розмові вона обговорює зі своєю подругою можливість пошуку «сакральної жертви», навколо якої українці зможуть об’єднатися для масових протестів.

У матеріалах справи викладені повні розшифровки обох розмов. Виявляється, що у першому обговоренні «Градів» Кузьменко разом із товаришем спілкувалися про політику президента Володимира Зеленського щодо подій на Донбасі, зокрема критикували розведення військ. Згадка про «Гради» була після того, коли співрозмовник Кузьменко заявив про те, що один із його друзів-комбригів готовий звільнитися з армії і «піти на Київ», якщо отримає наказ відступати. Також у цій розмові Кузьменко іронічно згадує Олексія Белька — чоловіка, який у вересні 2019 року паралізував рух мостом Метро в Києві.

За даними експертизи, Кузьменко засуджує киян за їхню пасивність, а також насміхається над боягузтвом жителів столиці. Свої слова про «пів касети» вона аргументує тим, що навіть одна людина на мосту змогла викликати паніку і заблокувати життя міста. Також вона засуджує і нерішучість організаторів мітингів у листопаді 2019 року та підтримує проведення більш радикальних акцій протесту. Але негативно оцінює ідею щодо самопідпалу одного з учасників — мовляв, за Україну потрібно «вбивати, а не вмирати».

У другій же розмові Кузьменко з подругою про «сакральну жертву» вони довго обговорювали погіршення ситуації у країні і, зокрема, на фронті, а також те, що вони не хочуть, аби їхнім дітям теж довелося воювати. Вони вирішили, що ситуацію на фронті краще загострити зараз і назавжди закрити питання. Водночас сама Кузьменко, згідно із висновком експертизи, «висловлює сумнів» щодо пропозиції її подруги організувати масові заворушення. Вона також не підтримала ідею щодо можливого «викрадення» дітей такої жертви, у ролі якої вони розглядали волонтерку Марусю Звіробій.

Із подругою Кузьменко обговорювала також низку обшуків у добровольців у всій країні. За словами експерта, вона «негативно» оцінює діяльність правоохоронних органів і керівництва країни, а також знову засуджує українців за їхню пасивність.

• 22 травня стало відомо, що поліція закінчила досудове розслідування у справі про вбивство журналіста Шеремета за підозрою музиканту Андрію Антоненку, лікарці Юлії Кузьменко і військовій медсестрі Яні Дугарь.
• Раніше стало відомо, що фігурантам справи про вбивство журналіста Павла Шеремета змінили підозри. Андрій Антоненко тепер є не організатором убивства, а виконавцем за попередньою змовою. Юлія Кузьменко також є виконавцем, а Яна Дугарь — поплічником.
• У провадженні тепер зазначають, що Кузьменко заклала вибухівку разом з Антоненком, але не натискала на спусковий пристрій: раніше в підозрі йшлося, що вона і закладала вибухівку, і натискала на спусковий пристрій.
• До цього Кузьменко розповіла про те, як просунулося розслідування за пів року. Також вона розповіла про тиск у СІЗО.