Журнал Nature назвав кращих учених цього року. У список несподівано потрапила Грета Тунберг

Журнал Nature визначив десятку вчених року — людей, які зробили важливі відкриття і внесок у науку. Також до списку увійшли популяризатори науки й активісти.

Повний список журналу виглядає так:

Фізик з Бразилії Рікардо Гальвау, який представив звіт про зникнення лісів у долині Амазонки. Його дослідження викликали гнів президента країни, який звинуватив учених у тому, що вони брешуть. Ученого навіть звільняли з університету, але зараз він повернувся до роботи.

Астрофізик з Канади Вікторія Каспі, яка досліджує швидкі радіосплески.

Нейролог із США Ненад Сестан, якому разом із колегами вдалося підтримувати життя мозку свиней до 36 годин після їхньої смерті.

Еколог з Аргентини Сандра Діас, координатор роботи 145 експертів з 50 країн, результатом їхньої праці став масштабний звіт про біорізноманіття.

Мікробіолог з Демократичної Республіки Конго Жан-Жак Муембе Тамфем, дослідник хвороби, викликаної вірусом Ебола.

Палеоантрополог зі США Йоханнес Хайле-Селассіє, який виявив новий, добре збережений череп анамського австралопітека.

Спеціаліст з етики Венді Роджерс з Австралії, керівник міжнародної групи, яка бореться проти порушень при трансплантації органів у Китаї.

Імунолог з Китаю Хункуй Ден, який довів безпеку CRISPR-редагування в терапії ВІЛ.

Фізик зі США Джон Мартініс, керівник лабораторії Google з розробки квантових компʼютерів.

Екоактивістка зі Швеції Грета Тунберг, яка привертає увагу до проблем зміни клімату. Нещодавно вона стала людиною року за версією Time.

• Українська наукова громадськість оголосила 18 грудня переможців антипремії «Академічна негідність — 2019». Нинішня нагорода має найбільшу кількість номінацій — вісім, у яких представлено 27 претендентів.
• Учені з Університетського коледжу Лондона детально проаналізували 25 досліджень про вплив чистоти повітря на психічне здоровʼя, опублікованих до кінця 2017 року. Вони зʼясували, що існує прямий звʼязок між депресією та рівнем забруднення повітря.
• Учені з Копенгагенського університету зуміли відтворити геном жінки, яка жила 5 700 років тому, у камʼяному столітті. Відкриття вдалося зробити завдяки шматку жувальної смоли, який знайшли на півдні Данії, — він зберіг фрагменти ДНК жінки, а також сліди їжі, що дозволило відтворити як її портрет, так і загальну картину життя в Північній Європі в епоху неоліту.