Учені зʼясували, що забруднення повітря викликає депресію і суїцидальні нахили

Учені з Університетського коледжу Лондона детально проаналізували 25 досліджень про вплив чистоти повітря на психічне здоровʼя, опублікованих до кінця 2017 року. Вони зʼясували, що існує прямий звʼязок між депресією та рівнем забруднення повітря.

Свій метааналіз команда опублікувала в журналі Environmental Health Perspectives.

Згідно з рекомендаціями ВООЗ, вміст ТЧ2,5 (найдрібніших твердих частинок діаметром 2,5 мікрона або менше) не повинен перевищувати у середньому 10 мікрограмів на кубометр повітря (мкг/м³) для середньорічних показників, а разово — 25 мкг/м³ на добу. У Лондоні, для порівняння, рівень забруднення перевищує ці норми і в середньорічному вираженні досягає 13,3 мкг/м³, а в Делі він вдесятеро вищий — близько 133 мкг/м³.

Учені виявили, що депресія корелюється з довготривалим перевищенням норми забруднення. Наприклад, у людини, яка живе протягом хоча б пів року в місцевості з вмістом ТЧ2,5 у повітрі, що вдвічі перевищує норми ВООЗ, ризик розвитку депресії буде приблизно на 10% вище, ніж у того, хто живе в більш чистому районі.

Підвищений ризик самогубства повʼязаний з впливом більш великих часток — ТЧ10. При збільшенні концентрації ТЧ10 на 10 мкг/м³ ризик вчинити суїцид протягом трьох днів зростав на 2%. Звʼязок забруднення з тривожними розладами був менш чітким, а психоз і біполярний розлад не показали стійкої кореляції з рівнем частинок у повітрі.

Поки невідомо, який механізм впливу забруднення на нашу психіку. Є дані, що крихітні тверді частинки можуть проникати в кров і досягати тканин мозку. Також відомо, що забруднення повітря впливає на запалення, яке, як вважається, повʼязане з депресією. Є деякі свідчення того, що частинки, які потрапили в організм, можуть впливати на гормони стресу. Велика кількість інших чинників, таких як рівень шуму або життя поблизу зелених зон, ускладнює дослідження в цій області.

• Учені з Копенгагенського університету зуміли відтворити геном жінки, яка жила 5 700 років тому, у камʼяному столітті. Відкриття вдалося зробити завдяки шматку жувальної смоли, який знайшли на півдні Данії. Він зберіг фрагменти ДНК жінки, а також сліди їжі, що дозволило відтворити як її портрет, так і загальну картину життя в Північній Європі в епоху неоліту.
• Два італійські експерти збираються провести тест ДНК пасма волосся, яке, за їхніми словами, могло належати вченому і винахіднику Леонардо да Вінчі.
• Учені з Імперського коледжу Лондона виявили в тілі людини втрачену в процесі еволюції кістку під назвою фабелла. Вона розташована в сухожиллях за коліном.