Експрезидент Південної Кореї щонайменше рік готувався ввести воєнний стан — такі висновки команди спецпрокурора

Колишній президент Південної Кореї Юн Сок Йоль розпочав підготовку до запровадження воєнного стану ще в жовтні 2023 року або раніше — тобто більш ніж за рік до подій грудня 2024 року.

Такого висновку дійшла команда спецпрокурора Чо Ин Сука після 180-денного розслідування, пише південнокорейське агентство Yonhap.

Прокурори стверджують, що Юн оголосив воєнний стан, щоб усунути своїх політичних опонентів, монополізувати й зберегти владу. Сам експрезидент казав, що метою воєнного стану був «захист нації від безрозсудної опозиційної партії».

Чо Ин Сук на брифінгу сказав, що експрезидент зі спільниками хотіли зупинити роботу парламенту країни, усунути опозиційні сили та захопити законодавчі й судові повноваження через надзвичайний законодавчий орган, який міг би замінити Національні збори.

Команда прокурорів встановила, що колишній президент неодноразово нагадував про свої «надзвичайні повноваження» багатьом людям з перших днів свого терміну, який розпочався у травні 2022 року. Наприклад, на вечері з лідерами тодішньої правлячої партії «Сила народу» в листопаді 2022 року Юн, за словами спецпрокурора, заявив, що має надзвичайні повноваження і «знищить їх усіх», навіть якщо його застрелять.

Згодом, напередодні військових кадрових перестановок у жовтні 2023 року, Юн та його помічники серйозно взялися за підготовку до запровадження воєнного стану: вони обговорювали, чи оголошувати його до або після перестановок, а також призначали на ключові командні посади деяких людей, які нині фігурують у справі про воєнний стан.

Слідство вважає, що Юн обрав 3 грудня датою запровадження воєнного стану, щоб запобігти втручанню з боку Сполучених Штатів. Американський уряд тоді перебував у перехідному періоді після обрання Дональда Трампа президентом місяцем раніше.

Прокурори також кажуть, що експрезидент намагався створити привід для введення воєнного стану, відправивши дрони до Північної Кореї. Однак план провалився, оскільки Північна Корея не відповіла військовими заходами.

Воєнний стан у Південній Кореї

У ніч з 3 на 4 грудня 2024 року тодішній президент Південної Кореї Юн Сок Йоль оголосив воєнний стан у країні для «захисту конституційного ладу» — вперше з 1980-х років. Причиною стало те, що опозиційна до президента Демократична партія, яка має більшість у парламенті, відхилила пропозицію уряду про бюджет і вирішила оголосити імпічмент державному аудитору і головному прокурору. Загалом воєнний стан тривав близько шести годин, але спричинив гостру внутрішню кризу.

15 січня 2025 року Юн Сок Йоля затримали. Наразі він перебуває у слідчому ізоляторі. Його звинувачують у заколоті, зловживанні владою та сприянні ворожій державі.

Конституційний суд Південної Кореї 4 квітня усунув Юн Сок Йоля з посади одностайним вердиктом.

Колишню першу леді Південної Кореї Кім Кон Хі заарештували 13 серпня за звинуваченням у причетності до схеми маніпуляцій з акціями, втручанні у вибори та хабарництві. Вона та експрезидент Юн Сок Йоль стали першим колишнім президентським подружжям, затриманим одночасно.