Проросійському нардепу Євгенію Шевченку повідомили про нову підозру у відмиванні понад 9 мільйонів гривень
- Дата:
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили про підозру чинному народному депутату в легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Про це повідомляє НАБУ.
Пресслужба бюро не називає імені фігуранта, але за даними джерел «Бабеля», йдеться про колишнього члена фракції «Слуга народу» Євгенія Шевченка.
За даними слідства, він заволодів коштами приватного товариства, пообіцявши його представникам посприяти в отриманні дозволу на перевезення мінеральних добрив за кордон. Гроші на суму понад 9 млн грн були переказані на рахунок близької до депутата особи. Водночас жодних обіцяних дій в інтересах компанії він не здійснив.
Щоб приховати незаконне походження коштів, нардеп організував схему їхньої легалізації. Отримані гроші перевели на рахунки юридичної компанії, що належить його близькому родичу, нібито як оплату за правові послуги. Частину цих коштів згодом використали для придбання двох автомобілів преміумкласу — BMW X5 M (F95) та Mercedes-Benz G 63 AMG.
Згодом депутат почав відкрито користуватися цими автівками, створюючи враження, що вони були куплені за законні доходи від підприємницької діяльності.
- Шевченко зараз перебуває в СІЗО. Ще в листопаді 2024 року йому повідомили першу підозру в державній зраді — через його діяльність, що завдавала шкоди обороноздатності та інформаційній безпеці України ще до початку повномасштабного вторгнення РФ.
- У червні 2025 року йому оголосили ще одну підозру в держзраді — тепер за дії, вчинені вже після повномасштабного вторгнення Росії.
- У липні 2025 йому оголосили підозру в шахрайстві. За даними СБУ, Шевченко видурював гроші в однієї з українських компаній, яка купувала мінеральні добрива в Білорусі. Слідчі вважають, що він створював штучні проблеми під час доставки товарів з Білорусі в Україну, а за їхнє вирішення вимагав хабар 14,5 млн грн. Крім того, наявні дані свідчать, що нардеп міг отримувати регулярні «відкати», пропонуючи іншим українським підприємствам білоруські квоти на поставку добрив.