Новини

У Львові завершили ексгумацію останків польських солдатів. На черзі ексгумація українців у Польщі

Автор:
Олександр Булін
Дата:

Getty Images / «Бабель»

У Львові завершилася спільна українсько-польська експедиція на території колишнього цвинтаря села Старі Збоїща (сьогодні мікрорайон Львова — Збоїща). Там у вересні 1939 року під час оборони Львова від німецької армії полягли десятки військовослужбовців Війська Польського.

Про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.

Із 4 серпня фахівці працювали над ексгумацією поховань. Під час робіт виявили дві поховальні ями приблизно 2,5 на 4 метри. За архівними та історичними даними, у першій ямі поховали воїнів, які загинули в бою 12 вересня, а в другій — що полегли за кілька днів.

У двох похованнях може бути від 40 до 50 людей, однак точну кількість встановити складно: поховання військових частково перетиналися з пізнішими цивільними похованнями 1950—1960-х років. Це порушило цілісність скелетів.

Всі загиблі були у військовій формі й мали особисті речі — зубні щітки, люстерка, релігійні медальйони. Виявили 11 ідентифікаційних жетонів, на яких зазначені ім’я, прізвище, рік народження, призовний пункт і віросповідання. Водночас бракувало взуття та поясів із підсумками й багнетами: ймовірно, їх зняли після бою як трофеї.

Поруч із польськими військовими також знайшли речі німецького походження, зокрема частину шолома й фрагменти німецького жетона. Це підтвердило свідчення місцевих мешканців, що на цьому місці могли бути поховані й німецькі солдати.

Після ексгумації фахівці відібрали ДНК-проби, щоб ідентифікувати загиблих і передати останки їхнім родинам. Перепоховання віднайдених останків з дотриманням ритуальних і християнських традицій заплановано на перший тиждень жовтня на кладовищі в Мостиськах Львівської області.

Місцева влада заявляє, що після завершення експедиції не території розкопок залишиться зелена зона.

Наприкінці вересня запланували розпочати розкопки в Польщі — в селі Юречкова поблизу Перемишля. Там, за архівними даними, можуть бути поховані воїни Української повстанської армії.

Відносини Польщі та України в контексті ексгумацій

Після того як Україна здобула незалежність, питання Волинської трагедії неодноразово порушували політики обох країн. Україна та Польща проводили спільні заходи для вшанування жертв і намагалися знайти точки порозуміння. Однак після того як Польща у 2016 році визнала Волинську трагедію геноцидом, дискусії загострилися.

У відповідь на масове нищення українських пам’ятників у Польщі у 2015—2017 роках і через неналежне розслідування цих злочинів Україна ввела так звані мораторії на проведення пошукових робіт та ексгумацій останків поляків, які були вбиті у 1943—1945 роках бійцями УПА.

У грудні 2020 року очільники Українського інституту національної пам’яті та Інституту національної памʼяті Республіки Польща домовились провести консультації, щоб врегулювати проблемні питання. Так напрацювали проєкт регламенту групи з їхнього вирішення, але Польща його досі не погодила.

У червні 2022 року міністерства культури України та Польщі підписали Меморандум про співробітництво у сфері національної памʼяті. Він передбачав розшук, ексгумацію і поховання жертв. Меморандум мав набути чинності після припинення воєнного стану на території України. Але Польща під час повномасштабного вторгнення Росії постійно порушує питання пошуку та ексгумації поховань поляків на території України.

У 2023 році Україна пішла назустріч Польщі й на території колишнього сільського цвинтаря села Садове Чортківського району Тернопільської області (колишнє село Пужники) провела спільні з поляками дослідження.

Водночас Польща не виконала запиту України на відновлення меморіальної таблички на похованні воїнів УПА на горі Монастир. Питання про її відновлення в первинному вигляді, із зазначенням імен похованих у цій братській могилі, порушували на найвищому рівні — президентів України та Польщі.