Країни Балтії заборонили в’їзд засновнику «Грузинської мрії» — хто ще потрапив під санкції

Литва, Латвія та Естонія спільно заборонили в’їзд понад 10 представникам керівної партії та високопосадовцям Міністерства внутрішніх справ Грузії.

Санкції анонсували вранці 2 грудня. Зокрема, очільник естонського МЗС Маргус Тсахкна заявив, що балтійські країни не вітають у себе «противників демократії» та «порушників прав людини». Його підтримав колега з Литви Габріелюс Ландсбергіс.

Обмеження через відповідальність за порушення прав людини наклали на 11 людей. Деякі з посадовців вже перебувають під санкціями інших країн. Повний перелік імен:

• Бідзіна Іванішвілі, олігарх та засновник «Грузинської мрії»;
• Вахтанг Гомелаурі, голова МВС Грузії;
• Шалва Бедоідзе, перший заступник голови МВС;
• інші заступники голови МВС — Йосеб Челідзе, Олександр Дарахвелідзе, Георгій Бутхузі;
• Звіад Харазішвілі, голова департаменту з особливих доручень (перебуває під санкціями США);
• заступники Харазішвілі — Мірза Кезевадзе та Мілері Лагазаурі (на нього теж накладені санкції Сполучених Штатів);
• Важа Сірадзе, директор департаменту патрульної поліції;
• Теймураз Купатадзе, директор Департаменту центральної кримінальної поліції МВС Грузії.

Що передувало

У жовтні у Грузії пройшли парламентські вибори. За даними ЦВК, перемогу здобула провладна проросійська партія «Грузинська мрія — Демократична Грузія», яка набрала 53,9% голосів. За грузинськими законами ця партія отримує право одноосібно сформувати уряд.

Барʼєр у 5% подолали ще чотири прозахідні опозиційні партії. Опозиція та президентка з результатами не погодились, почалися протести.

28 листопада 2024 року премʼєр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що Грузія відмовляється від перемовин про вступ до ЄС до 2028 року. Він пояснив, що 2028 рік нібито стане часом, коли Грузія буде економічно готова розпочати переговори про вступ. Після цього в країні почалися нові протести, їх розганяють силовики.