У Молдові заявили про масові анонімні погрози вбивством

Молдовани масово отримали анонімні телефонні дзвінки з погрозами вбивством.

Про це повідомив премʼєр-міністр Молдови Дорін Речан.

«Сьогодні ввечері Республіка Молдова зіткнулася з безпрецедентною атакою: люди по всій країні отримують анонімні телефонні погрози вбивством», — заявив він.

За його словами, погрози отримали журналісти, публічні особи й звичайні громадяни.

«Ці акти залякування мають на меті лише посіяти страх і паніку, щоб люди боялися прийти на вибори», — заявив Речан.

Водночас премʼєр запевнив, що державні структури забезпечать порядок і захист громадян, і закликав впевнено йти на вибори.

Раніше цього дня молдовська поліція повідомила, що громадяни масово отримують повідомлення й електронні листи, в яких їх закликають голосувати в неділю за певного кандидата й обіцяють за це гроші.

Також молдовани отримують телефонні дзвінки, в яких робот обіцяє 1 500 леїв (приблизно 3 500 гривень) за голос за того ж кандидата.

Молдовська поліція повідомила, що реєструє тисячі таких випадків лише на годину і почала розслідування. Правоохоронці заявили, що вже встановили номер і країну, звідки приходять такі повідомлення.

Вибори в Молдові

Чинна президентка Молдови Майя Санду перемогла в першому турі цьогорічних президентських виборів, які відбулися 20 жовтня. За неї проголосували 42,45% виборців, а за її головного конкурента Олександра Стояногло — 25,98%. Тепер на Молдову чекає другий тур президентських виборів, призначений на 3 листопада.

Одночасно з президентськими виборами відбувся і референдум про майбутнє країни в ЄС. У цілому громадяни підтримали євроінтеграцію, однак перевага була мінімальною —50,35% молдован проголосували за майбутнє в Євросоюзі. Голосів за було більше лише на 11 277 — і то завдяки діаспорі.

Попри протест, влаштований лідерами й симпатиками блоку «Перемога», повʼязаного з проросійським політиком-втікачем Іланом Шором, а також Комуністичної партії, Конституційний суд Молдови визнав дійсними результати референдуму. До Конституції країни внесуть положення про те, що вступ Молдови в ЄС стає незворотньою метою.

Вплив Росії на вибори в Молдові

Віцепремʼєр-міністр Молдови Крістіна Герасимова заявила, що Росія вклала майже €100 мільйонів у спроби зірвати президентські вибори та референдум про вступ до ЄС.

За її словами, Кремль проводив у Молдові операції з дезінформації та дестабілізації, а також підкуповував виборців. Інші чиновники в Кишиневі останніми тижнями теж помічали низку випадків очевидного втручання Росії у виборчий процес у Молдові через саботаж і підкуп голосів.

Раніше в жовтні начальник поліції Молдови Віорел Чернаутяну заявив, що Кремль заплатив майже 130 тисячам людей (5% населення Молдови), щоб ті підтримували проросійських політиків.

Натомість Кремль категорично відкидає звинувачення у втручанні в президентські перегони в Молдові. У РФ же звинувачують уряд Молдови у проведенні «агресивної антиросійської політики» через прагнення країни відійти від Москви та приєднатися до ЄС.

У день виборів, 20 жовтня, Молдова відкрила на території Росії дві виборчі дільниці для голосування на виборах президента. Однак МЗС Молдови вважає, що Росія штучно створила на них черги.

• Молдова прагне приєднатися до Євросоюзу до 2030 року. Країна розраховує на підтримку Заходу в боротьбі з російським втручанням. Мета Молдови вступити до блоку до кінця десятиліття є доволі амбітною, оскільки країні доведеться подолати чимало викликів на шляху до членства в ЄС, зокрема корупцію в системі судочинства.