Фонд Клуні подав до прокуратури Німеччини три справи про воєнні злочини росіян. Юристка фонду Анна Нейстат пояснює, чому це важливо

Двадцять шостого жовтня фонд Амалі та Джорджа Клуні «За справедливість» подав до Федеральної прокуратури Німеччини матеріали про злочини російських військових в Україні. Їх збирала команда програми Фонду, що називається The Docket. Фонд просить німецьку прокуратуру розпочати розслідування цих злочинів. Організація представляє інтереси шістнадцятьох постраждалих і сімей загиблих з Одеської, Харківської та Київської областей. Ідеться про невибіркові масовані обстріли, про незаконне затримання та страти й про всі форми переслідувань українців на окупованих територіях. Півтора року команда опитувала свідків, проводила польові місії, аналізувала документи, супутникові знімки, проводила OSINT-розслідування, консультувалася з експертами для того, щоб зібрати всі необхідні докази та назвати імена злочинців. Крім німецької прокуратури, The Docket також передала ці досьє Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду. Рівно рік тому кореспондентка «Бабеля» Оксана Коваленко записала інтерв’ю з юридичною директоркою The Docket Анною Нейстат. Тоді розслідування були в розпалі. Тепер «Бабель» разом з Анною пояснює, які кейси подала команда, чому саме до Німеччини та що буде далі.

Які саме справи подали до Німеччини

Перша справа — ракетний обстріл в Одеській області влітку 2022 року. Тоді від атаки загинули 22 мирних мешканці, серед них одна дитина, ще 40 людей отримали серйозні поранення. Російські бомбардувальники Ту-22 випустили надзвукові ракети Х-22, які частково зруйнували кілька цивільних будівель. Жодних військових обʼєктів поблизу The Docket не виявила. Є матеріали, які доводять, що цей обстріл — частина ширшої практики росіян. Від початку повномасштабного вторгнення російські війська завдали щонайменше 31 удар ракетами Х-22. Вибір такої зброї, вважає The Docket, може свідчити, що атаки невибіркові, а отже це порушення правил ведення війни, що є міжнародним злочином. The Docket у цьому кейсі представляє інтереси одинадцятьох сімей загиблих і постраждалих. Також команда проєкту довела, що застосовують ракети Х-22 і обирають для них цілі лише після схвалення на найвищому рівні — в Головному управлінні Генерального штабу Збройних сил рф та інших службах розвідки.

Друга справа — катування і страта чотирьох чоловіків у Харківській області. The Docket представляє інтереси родин трьох із чотирьох загиблих. Цю скаргу команда подала спільно з українськими правозахисниками з Truth Hounds. З аналізом відкритих джерел допомогли Bellingcat і Global Legal Action Network. Частина міст і сіл Харківської області була в окупації з березня по серпень 2022 року. Село, де затримали чотирьох чоловіків, було під контролем так званої «Луганської народної республіки». Чотирьох чоловіків затримали в березні 2022 року, протягом кількох місяців їхні сімʼї не мали жодної інформації про них. Пізніше місцевий житель знайшов тіла трьох чоловіків у лісі поблизу села. Тіло четвертого чоловіка знайшли на узбіччі дороги й поховали в братській могилі поблизу Ізюму. Сліди на їхніх тілах свідчать про те, що їх стратили. У цій справі The Docket вимагає розслідування щодо тринадцятьох командирів «ЛНР» і російських підрозділів.

Третя справа — страти, катування, сексуальне насильство, мародерство та інші злочини під час окупації Київської області в березні 2022 року. У фокусі цієї справи територіальна громада на північному сході від Києва. За даними органів місцевої влади, у цій громаді за час окупації росіяни вбили 177 людей, зруйнували 266 будинків, з них щонайменше 70 спалили навмисно. The Docket, зі свого боку, зібрала докази 28 вбивств, пʼяти випадків зґвалтувань і катувань вісьмох людей. Юристи команди представляють інтереси чоловіка, якого катували російські військові, а також сімʼю чоловіка, якого вбили. The Docket просить розпочати розслідування щодо пʼяти російських командирів.

Чому обрали саме ці злочини

Це перші три справи, далі команда готуватиме нові. Поки важливо показати типові та поширені злочини росіян в Україні. Крім того, команда спеціально обрала різні регіони України.

«Ми обрали справи, які достатньою мірою змальовують картину того, що відбувалося в Україні починаючи з лютого 2022 року», ― пояснює Анна Нейстат.

Чому Німеччина

На те є конкретна причина — у всіх цих справах є привʼязка до Німеччини. Тобто члени сімей загиблих або потерпілі зараз перебувають у цій країні.

Крім того, це одна з небагатьох країн, де діє абсолютна універсальна юрисдикція. Тобто там немає вимог, щоб підозрюваний перебував на території Німеччини, або щоб потерпілий був громадянином чи резидентом цієї країни.

«У цьому сенсі універсальна юрисдикція ― єдиний спосіб добиватися справедливості», ― каже Нейстат.

Є ще один нюанс ― в українському законодавстві немає повної командної відповідальності. Тобто засудити російського командира за воєнний злочин можна лише тоді, коли він дав прямий наказ. У Німеччині ж командир понесе відповідальність і в тому випадку, якщо він знав про злочини, які вчиняли його підлеглі, але нічого не зробив, щоб це припинити і покарати винних. Така сама норма є і в Міжнародному кримінальному суді, але там можуть судити лише найвище військове керівництво і топчиновників.

Німеччина має ресурси й досвід розгляду таких справ, там є спеціальний відділ прокуратури з воєнних злочинів. Подібні справи часто доходять до суду. До прикладу, суд німецького міста Кобленц у січні 2022 року засудив Анвара Раслана ― колишнього офіцера спецслужб президента Сирії Башара Асада, який приїхав до Німеччини як біженець. Його визнали винним у злочинах проти людяності: масових убивствах, тортурах сирійських опозиціонерів та їхніх родин. Раслан отримав довічне. Це був перший в історії процес про злочини режиму Башара Асада.

До того ж Німеччина одна з перших відкрила структурне розслідування щодо злочинів російських військових в Україні. Тобто вони вже збирають матеріали, які можна поєднати з досьє The Docket.

Що буде далі

Спочатку німецька прокуратура проведе своє розслідування на основі досьє The Docket, опитає заявників, яких представляє Фонд Клуні. Вони мають дати згоду на участь у справі. Також прокуратура опитуватиме свідків і експертів, яких також надали юристи Фонду.

Прокуратура може знайти якісь додаткові докази сама. Коли доказів буде достатньо, слідчі можуть отримати ордер на арешт російських військових та їхніх командирів. Зрозуміло, що ніхто з цих людей зараз не перебуває в Німеччині, тому ці ордери стануть міжнародними й насамперед європейськими через систему Європолу, який має зв’язки і з неєвропейськими країнами, наприклад із Туреччиною чи ОАЕ. Так можна буде запустити систему потенційних екстрадицій.

Російські військові досі вільно пересуваються світом. Даніїл Мартинов — колишній помічник глави Чечні Рамзана Кадирова, який, за даними СБУ, причетний до воєнних злочинів у Київській області — у лютому 2023 року безперешкодно приїхав до Туреччини, де очолив групу російського Міністерства з надзвичайних ситуацій, яка допомагала ліквідувати наслідки землетрусу. Ще в серпні 2022 року СБУ оголосила Мартинову підозру, тоді ж його оголосили в розшук. Але, за даними «Бабеля», у міжнародний розшук його оголосити не вдалося, оскільки Інтерпол відмовився розглядати такі запити від України, посилаючись на власні правила.

Коли до справи приєднаються Німеччина і Європол, ситуація може змінитися. Тобто якщо воєнні злочинці поїдуть за кордон, то за міжнародними ордерами на арешт вимагати їхньої екстрадиції буде вже не Україна, а Німеччина.

Ми віримо, що винних у злочинах росіян покарають, і ми обовʼязково про це напишемо. Підтримуйте «Бабель»: 🔸 у гривні, 🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: paypal@babel.ua.