За рік до Другої світової лікар Карл Юнг склав психологічні портрети Гітлера, Сталіна і Муссоліні й точно передбачив їхнє майбутнє. Головні тези пророчого діагнозу (і жирний натяк на путіна)

Наприкінці 1938 року в Європі назрівала велика війна. За мовчазної згоди Британії та Франції Німеччина окупувала сусідні держави й території. Італія захопила країни в Африці та націлилась на Балкани. СРСР не приховував своїх апетитів щодо Польщі, Фінляндії та країн Балтії. У жовтні 1938 року швейцарський психоаналітик, родоначальник аналітичної психології Карл Юнг дав інтерв’ю американському журналісту Г’юберту Нікербокеру. У ньому Юнг склав психологічні портрети трьох диктаторів — Адольфа Гітлера, Беніто Муссоліні та Йосипа Сталіна. Він проаналізував, як Гітлер став міфічним втіленням колективного несвідомого німців і зрештою майже втратив свою людську особистість. Як Сталін із борця з царизмом перетворився на жорстокого вождя з тваринними інстинктами. І як Муссоліні став найлюдянішим диктатором з оригінальним стилем. Також Юнг поставив «діагноз» комунізму, запропонував «терапію» для порятунку західної демократії від нацизму і припустив, хто з диктаторів переможе решту двох. Майже за рік, у вересні 1939-го, розпочалась Друга світова війна і всі діагнози та прогнози Юнга справдились. «Бабель» переказує головні тези пророчого інтервʼю.

У примітивних суспільствах було два типи сильних людей — вождь і шаман. Вождь був фізично дужчий і сильніший за своїх супротивників, а його фізичну силу уособлювала влада над солдатами. Шаман був сильний не сам по собі, а за рахунок влади, спроєктованої на нього людьми, які вірили в його магічні надприродні здібності. Влада шамана подекуди навіть могла перевершувати владу вождя. За такою типологією Муссоліні та Сталін ― вожді, а Гітлер ― шаман.

Муссоліні ― самобутній вождь, який мав власний стиль. Це проявилось, наприклад, у його оригінальному титулі «дуче», який походив із військової традиції Давнього Риму. Його обожнювали мільйони італійців. Однак, на думку Юнга, Муссоліні «діяв не через екстаз духу, а наче з молотком у руці надавав Італії бажаної форми».

Сталін ― це вождь-варвар, руйнівник на кшталт Чингісхана. Його попередник, більшовицький лідер Володимир Ленін повністю зніс попередню структуру російського суспільства і замінив її власним творінням. Сталін же не творець, він просто загарбав попередні надбання і руйнував їх без будь-якої творчої ідеї. «Сталін ― це хитрий злопамʼятний селюк із тваринними інстинктами, який нагадує шаблезубого тигра своєю могутньою шиєю та пишними вусами і має посмішку кота, що злизує вершки», ― так описує Юнг радянського диктатора.

Гітлер ― це шаман, людина-міф, його влада не політична, а магічна. Власне, уся ідеологія та символіка нацистів відверто містична. Це й біблійна концепція «Третього Рейху», яка зʼявилась задовго до приходу Гітлера до влади, і відродження культу Вотана, і, ясна річ, свастика. Гітлер не вражав фізичною силою. Однак для нацистських фанатиків він став чимось більшим, ніж просто людина. І тому прагнув перетворити нацизм на своєрідну релігію, що претендувала на тотальну владу ― як духовну, так і світську.

Браузер не підтримує відео

Диктаторами стають під впливом надзвичайних обставин у суспільстві, а не завдяки якимось особливим стосункам із батьками в ранньому дитинстві. Усі троє ― Муссоліні, Сталін і Гітлер ― прийшли до влади на тлі політичної, економічної чи соціальної кризи в країні. Однак керували вони своїми народами по-різному.

Для німців Гітлер став месією, який мав позбавити їх комплексу меншовартості. Цей комплекс зʼявився дуже давно. Німці поклали початок своїй нації значно пізніше за британців і французів, так само запізнились вони із захопленням колоній та заснуванням імперії. І поступово «зробилися скривдженими й заздрісними, подібно до молодшого брата, який завжди трохи запізнюється на бенкет». Поразка в Першій світовій війні посилила цей комплекс.

Браузер не підтримує відео

Для мільйонів німців Гітлер став віддзеркаленням їхнього власного несвідомого бачення долі Німеччини. І це робило його таким могутнім. Бо за його спиною стояв німецький народ, як він іноді говорив сам: «Я і є Німеччина». Його власний голос став відлунням німецького колективного несвідомого. Схоже, що на основі цього «несвідомого голосу» Гітлер у 1938 році ухвалював украй ризиковані політичні рішення про окупацію Австрії та Чехословаччини. Він несвідомо знав, що Британія та Франція нічого не зроблять, попри їхні гучні погрози.

Коли ці рішення виявились правильними, навіть усупереч пересторогам його найближчих радників, Гітлер і сам увірував у свою магічну месіанську природу. Його «голос» казав йому обʼєднати всіх німців і вести їх до кращого майбутнього, процвітання і багатства. Однак він майже перестав існувати як людина, перетворившись з особистості на втілення нації. «Гітлер справив на мене враження деревʼяного каркаса, поверх якого накинули одяг, механізму, що нагадує робота. Здавалося, що він дублер реальної людини, а Гітлер-людина ховається всередині й ховається навмисно, аби не порушити механізм», ― казав Юнг.

Гітлер ніколи не одружиться, бо тоді він перестане бути Гітлером. Юнг казав, що не здивується, якщо стане відомо, що Гітлер цілковито пожертвував своїм сексуальним життям заради справи. «Це не таке вже й рідкісне явище, особливо для людей типу шамана, хоча значно менш характерне для типу вождя. Муссоліні та Сталін, мабуть, ведуть цілком нормальне сексуальне життя. Справжньої пристрастю Гітлера є, звичайно, Німеччина», ― зауважував психіатр.

У цьому Юнг виявився майже правий. Тільки наприкінці квітня 1945 року, коли поразка Німеччини була питанням кількох днів, Гітлер одружився з Євою Браун. А наступного дня обоє наклали на себе руки.

Муссоліні був уособленням італійської врівноваженості. Захопивши владу, він навіть не скинув короля Італії. Ще один приклад «витримки» ― ставлення фашистів до євреїв, яких спочатку не переслідували.

Серед усіх трьох диктаторів Юнг вважав Муссоліні найбільш гуманним. Він хоч і управляв Італією, але в певному розумінні був знаряддям італійців. Муссоліні чудово усвідомлював свою роль для нації, однак не ховався за нею. Тобто на відміну від Гітлера залишався людиною, особистістю. І саме тому, на думку Юнга, для Муссоліні буде легше знайти наступника.

Після низки поразок у перші роки Другої світової війни в Муссоліні розчарувалися навіть його найближчі соратники. Вони влаштували змову і скинули диктатора. Згодом Муссоліні разом з коханкою розстріляли італійські партизани при спробі втечі з країні. Італійський вождь помер на два дні раніше за німецького шамана Гітлера.

Сталін ніколи не ототожнював себе з росією, він просто правив як жорстокий цар. Сталін усе життя боровся проти царизму. Щоб скинути його, він настільки досконало вивчив царизм, що й сам ним «заразився». І це не поодинокий випадок в історії. Наприклад, давні римляні спочатку боролися з християнством, а згодом стали найпалкішими християнськими фанатиками.

На думку Юнга, переломний момент для Сталіна настав під час більшовицького перевороту 1917 року. Раніше він, найімовірніше, ніколи не замислювався про особисту владу, бо на таку можливість не було й натяку. Однак побачив буквально на власні очі, як Ленін разом з іншими захоплює владу. І тоді сказав собі щось на кшталт: «Так ось як це робиться! Це насправді нескладно! Що ж, я зможу перевершити їх. Необхідно лише прибрати того, хто попереду мене». Юнг впевнений, що Сталін, знищив би Леніна, якби той не помер сам.

«Він оточений зграєю вовків і змушений весь час триматися насторожі. Та я мушу сказати, що ми маємо бути йому вдячні за наочну демонстрацію всьому світу очевидної істини, що комунізм завжди веде до диктатури», ― підсумовував Юнг.

Так Сталін і робив до самої смерті ― час від часу «зачищав» навіть потенційних політичних конкурентів у своєму оточенні. Наступні радянські диктатори продовжували діяти за сталінськими лекалами аж до самого розвалу СРСР.

Браузер не підтримує відео

Єдиний спосіб «вилікувати» Європу від Гітлера ― спрямувати його на схід, тобто на Радянський Союз. Саме таку «терапію» призначив Юнг ― не наказувати опиратися йому, а спробувати інтерпретувати цей голос, спонукаючи хворого поводитися з меншою для нього самого і суспільства небезпекою. Саме так він вчиняв зі своїми пацієнтами, які дослухалися власного підсвідомого голосу, подібного до голосу Гітлера.

«Тому, розглядаючи Гітлера як пацієнта і Європу як сімʼю пацієнта і найближчих сусідів, я запропонував би послати його в росію. Переключити його увагу із Заходу та навіть сприяти йому в тому, що втримає його в цьому напрямку. Це логічний курс лікування для Гітлера», ― сказав Юнг. Він вважав це перевіреним рецептом, адже всі, хто вторгалися до росії, стикалися з величезними труднощами. Навіть якщо Гітлеру вдасться відкусити великий шмат території, то, імовірно, знадобиться сотня років, щоб «перетравити» її. «Тим часом ми будемо врятовані, я маю на увазі всю західну цивілізацію», ― підсумував Юнг.

США не мають поспішати вступати в велику війну в Європі. Таку пораду Юнг дав американському журналістові: «Майте у себе численні армію і флот, але бережіть їх. Америка повинна володіти значною військовою потугою, щоб зберегти мир у світі або визначити результат війни, якщо вона почнеться. Ви ― останній притулок демократії».

Усе сталося за «рецептом» Юнга. У 1941 році Гітлер напав на Радянський Союз і спочатку стрімко захопив величезні території та майже взяв Москву, але згодом загруз на Східному фронті. США вступили у війну останніми з великих держав, а їхня допомога союзникам, Великій Британії та СРСР стала одним із вирішальних факторів у перемозі над гітлерівською Німеччиною.

Із трьох диктаторів переможцем вийде Сталін. На самому початку інтервʼю Нікербокер поставив Юнгу таке запитання: «Що буде, як Гітлера, Муссоліні та Сталіна замкнути на тиждень в кімнаті та виділити їм буханець хліба і глечик води? Хтось один забере хліб і воду чи вони поділяться один з одним?»

Юнг відповів, що сумнівається, що вони будуть ділитись. На його думку, Гітлер як шаман, найімовірніше, триматиметься осторонь. Він не полізе у сварку, адже буде фактично безпорадним без свого німецького народу. За хліб і воду змагатимуться Муссоліні та Сталін на підставі права сильного вождя. І Сталін як більш грубий і жорстокий, найімовірніше, вийде з цієї боротьби переможцем.

З усіх трьох диктаторів саме Сталін вийшов переможцем у Другій світовій війні. У лютому 1945 року він разом з американським президентом Франкліном Рузвельтом і британським премʼєром Вінстоном Черчиллем ділив світ на конференції в Ялті. За кілька місяців Сталін лишився єдиним із цієї «великої трійки», хто зберіг владу. А згодом він пересварився з учорашніми союзниками та став новим ворогом західної демократії.

Незалежна журналістика є більш гуманними «ліками» від диктатури. Підтримайте «Бабель»:🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: paypal@babel.ua