«Ласкаво прошу до мого світу, чувак». Гострайтер мемуарів принца Гаррі написав світовий бестселер і мав залишитися в тіні, але все пішло не за планом. Переказ колонки The New Yorker

У січні 2023 року вийшли мемуари принца Гаррі Spare («Запасний»). У книзі молодший син принцеси Діани розповідає про дитинство, стосунки з батьком і бійки зі старшим братом Вільямом, смерть матері, свій перший секс і службу в Афганістані, під час якої він убив 25 людей. А ще — як його батько, тоді ще принц, а тепер король Чарльз III, співпрацював із британськими таблоїдами та зливав їм інформацію про те, що Гаррі вживав наркотики. У перший день продажів у Великій Британії розкупили 400 тисяч примірників книги. А в Канаді, США та Великій Британії разом — 1,4 мільйона. Spare потрапила в «Книгу рекордів Гіннеса» як найшвидше продавана нон-фікшн книга всіх часів, побивши рекорд «Землі обітованої» Барака Обами. Незадовго до виходу книжки стало відомо, що її гострайтер Джон Джозеф Мерінгер — американський прозаїк, журналіст, лауреат Пулітцерівської премії. Він був співавтором автобіографії тенісиста Андреа Агассі «Відкритий» і книги співзасновника компанії Nike американського бізнесмена Філа Найта «Продавець взуття». Із Гаррі він багато спілкувався особисто і через Zoom. Принц розповідав свої історії, а Мерінгер нотував їх і зрештою перетворив на бестселер. У травні американський щотижневик The New Yorker опублікував колонку Мерінгера, у якій він розповідає про свою роботу гострайтером і співпрацю з Гаррі — їхні сварки, спільний біль і нелюбов до папараці. «Бабель» коротко переказує ці «мемуари про мемуари».

Улітку 2020 року з Мерінгером звʼязалися представники Гаррі та запропонували стати гострайтером його мемуарів. З мемуарами Мерінгер працював і раніше, але не надто любив цю справу — інколи автори просто «вбивали» його книги. Однак із принцем Гаррі він таки погодився на Zoom: йому було цікаво, чи виникне між ними «хімія» — і вона виникла. Мерінгер згадує, що в певному сенсі його та принца обʼєднало спільне горе — мати письменника щойно померла, а Гаррі й досі важко переживає смерть принцеси Діани. «Однак я вагався, — пише Мерінгер. — Гаррі не був певен, як багато він готовий розказати у своїх мемуарах, і це було проблемою». Проблемою була й логістика — у 2020 році у світі почалась пандемія коронавірусу. Передбачити, коли вони вдвох зможуть сісти та працювати над мемуарами, було неможливо. Зрештою письменник погодився. «У Гаррі не було дедлайнів, і це мене спокусило, — пише Мерінгер. — Крім того, мені просто сподобався цей чувак. Я одразу назвав його чуваком, і це змусило його посміхнутися».

У 2020 році Гаррі та Мерінгер спілкувалися через Zoom. Коли карантинні обмеження почали послаблювати, Мерінгер із родиною кілька разів їздили до Монтесіто, де жила сімʼя принца. Гаррі зачарував доньку письменника, а дружина принца Меган Маркл — його самого. Того разу, коли Мерінгер приїхав до принца один, без родини, вона разом із сином Арчі навідувалась до нього в гостьовий будиночок і постійно приносила таці з їжею та солодощами, щоб він не почувався самотнім. Поступово Мерінгер із Гаррі зібрали досить матеріалу — письменник був задоволений відвертістю принца, а той сподівався, що його одкровення допоможуть спростувати брехню, яку роками поширювали таблоїди.

Під час роботи над мемуарами Мерінгер і Гаррі серйозно посварилися. Коли принц служив в армії, там він пройшов через досить жорстке випробування. Командування хотіло зрозуміти, чи витримає Гаррі тортури, якщо потрапить у полон. Полон, в який його взяли самі британці, був несправжній, а от тортури — цілком реальні: у підземному бункері його морили голодом, роздягали та принижували. Наостанок «викрадачі» образили матір Гаррі — принцесу Діану. Після навчань інструктор вибачився за цю фразу, але Гаррі запамʼятав її на все життя. Принц, згадує Мерінгер, хотів залишити в мемуарах репліку, якою він відповів. Два місяці письменник переконував його цього не робити — читачам не потрібно знати нічого, крім того, що «викрадачі» сказали про Діану. Гаррі наполягав на своєму, він казав, що люди завжди недооцінювали його інтелект, а його фраза мала довести всім, що він вміє контролювати себе навіть у таких ситуаціях. Мерінгер цей аргумент зрозумів, але все одно не погодився.

Пʼятого січня 2023 року, за 5 днів до офіційного релізу книги, американська газета The New York Times першою повідомила, що Мерінгер — гострайтер Гаррі. Цю інформацію сам публіцист сподівався залишити в секреті — такою була умова його контракту, але все пішло шкереберть. «Щогодини зʼявлялись нові деталі, і кожна наступна була брехнею. Моя платня була неправильною, моя біографія була неправильною, навіть моє імʼя», — пише Мерінгер. Британські газети збрехали навіть про обставини знайомства письменника і принца — написали, нібито їх познайомив Джордж Клуні. За Мерінгером та його родиною усюди слідували папараці — що із цим робити і як реагувати, він не знав. За порадою письменник звернувся до Гаррі. «Це було як поговорити про болісний розрив із Тейлор Свіфт, як заспівати «Алілуя» Леонарду Коену. Гаррі був максимально уважним — спитав, чи все гаразд із моєю сімʼєю, і попросив описати людей, які нас переслідували». А ще принц нахилився до Мерінгера і сказав: «Ласкаво прошу до мого світу, чувак».

Того ж дня, коли газети розкрили імʼя Мерінгера, одна з іспанських книгарень «випадково» виставила екземпляри «Запасного» на полиці. Лондонські видавці швидко зібрали команду, щоб перекласти книгу з іспанської на англійську. Мерінгер каже, що переклад спотворив деякі факти. Наприклад, уривок про те, як Гаррі втратив цноту. Британська преса приписала йому фразу: «Я швидко осідлав її… » Однак в оригіналі, за словами Мерінгера, нічого схожого на «осідлання» не було. Коли книгу випустили офіційно, плутанина з перекладами нікуди не зникла. «Факти виривали з контексту, складні емоції зводили до мультяшного ідіотизму, безневинні уривки перетворювали на обурливі висловлювання — було дуже багато брехні», — скаржиться Мерінгер.

Мерінгер довго намагався лишатися в тіні, але все ж вирішив «трохи поборотися з брехнею». Він ретвітнув кілька цитат письменниці й авторки книги «Мистецтво мемуарів» Мері Карр про ненавмисні помилки у спогадах і мемуарах. А також — цитату з книги про те, як працює памʼять Гаррі: він мало що памʼятає з періоду одразу після смерті матері, а місця запамʼятовує краще, ніж людей. Однак і ці твіти автора неправильно зрозуміли, перекрутили та перетворили на заголовки на кшталт «Гострайтер Гаррі визнає, що книга — брехня».

Після офіційного релізу книги Мерінгер прийшов на вечірку, яку друзі влаштували для Гаррі. Принц був у захваті від успіху книги та від того, як швидко вона продавалась і який резонанс мала у світі. Гостей покликали до вітальні, де виступив Гаррі. Він подякував своїй команді видавців, редактору і Мерінгеру. Згадав його пораду «довіритись книзі» та сказав, що неймовірно радий почуватися нарешті вільним. На очах у герцога були сльози.

У «Бабеля» немає гострайтерів, ми все робимо самі. Підтримайте редакцію: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: paypal@babel.ua