Колишнього керівника «Борисполя» Євгена Дихне засудили до 5 років вʼязниці. В цій історії знайшлося місце соратнику Коломойського Тимуру Міндічу та керівнику сайту Obozrevatel — розбір

Першого березня Вищий антикорупційний суд (ВАКС) засудив колишнього керівника Міжнародних авіаліній України (МАУ) Євгена Дихне до пʼяти років увʼязнення. Вирок стосується часів, коли той очолював державний аеропорт «Бориспіль» як тимчасовий виконувач обовʼязків гендиректора (2014—2017 роки). Дихне звинувачують у зловживанні службовим становищем. Чотири роки тюрми, як його посібниця, отримала колишня начальниця служби орендних відносин аеропорту Олеся Левочко. За версією слідства вони з Дихне протягом двох років незаконно здавали площі в аеропорту двом приватним компаніям, в результаті чого держбюджет недоотримав майже 16 мільйонів гривень. Гучну справу більше ніж два роки вели Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП). Для фігурантів справи і людей, обізнаних з деталями слідства, вирок суду став несподіванкою. Кореспондент «Бабеля» Маша Жартовська прочитала 134 сторінки вироку, поспілкувалася з адвокатом Дихне Олексієм Носовим і коротко переказує деталі справи.

Що встановив суд

Виконувачем обовʼязків гендиректора «Борисполя» Дихне став у вересні 2014 року і працював на цій посаді до 2017-го. Потім з 2017-го по 2019 рік він був першим заступником нового керівника аеропорту Павла Рябікіна. У 2020 році в інтерв’ю «Бабелю» Дихне розповідав, що зі збиткової структури за рік аеропорт перетворився в перспективний бізнес — у 2015 році підприємство отримало 700 мільйонів чистого прибутку.

У вересні 2020 року НАБУ оголосило Дихне підозру, зібравши 41 том матеріалів справи. Вона охоплювала період 2014—2019 років. На думку детективів, Дихне незаконно здавав в оренду площі в аеропорту, через це держпідприємство втратило 16,5 мільйона гривень (у вироку суду фігурує вже інша цифра — 15,7 мільйона). Тоді ВАКС обрав для Дихне запобіжний захід — заставу пʼять мільйонів гривень. Прокурори наполягали на втричі більшій сумі. Заставу рішенням акціонерів внесла авіакомпанія МАУ, яку Дихне тоді очолював.

За версією суду схема виглядала так. Дихне в змові з начальницею служби орендних відносин аеропорту «Бориспіль» Олесею Левочко без конкурсу, за заниженими цінами і в обхід процедури здали приміщення на третьому поверсі терміналу D аеропорту двом приватним компаніям — «Артерія Груп» і «Кофе Бар Плюс». Перша — точка продажу преси і товарів широкого вжитку — отримала 45 кв. м, друга, мова про кафе Elephant — 315 кв. м.

Обидві компанії повʼязані з відомими людьми. Кінцевий власник «Кофе Бар Плюс» — бізнес-партнер акціонера МАУ Ігоря Коломойского Тимур Міндіч. А директором «Артерія Груп» на момент підписання договорів оренди в 2016 році була дружина шеф-редактора сайту Obozrevatel Ореста Сохара — Тетяна. Раніше пресою в аеропорту торгувала компанія олігарха Сергія Курченка «Преса Трейд».

З компаніями аеропорт уклав три договори оренди за попередньою процедурою: два у 2016 році і один у 2017-му. Обвинувачення стосуються саме цих договорів, бо за законом здавати приміщення в аеропорту може лише Фонд держмайна через відкритий конкурс. Але через те, що Фонд постійно зволікав з конкурсами, і аеропорт публічно на це нарікав, площі орендарям здавали за такими попередніми договорами.

Суд вважає, що Дихне і Левочко лобіювали інтереси «Артерія Груп» і «Кофе Бар Плюс». Комерційний директор «Борисполя» Дмитро Денисов під час розгляду справи в суді стверджував, що саме Дихне вирішив віддати площі цим двом компаніям і познайомив його з керівником «Артерія Груп», шеф-редактором сайту Obozrevatel Орестом Сохаром. Денисову Дихне сказав, що той буде займатися пресою.

Окрім того, суд вирішив, що Дихне і Левочко відмовили іншим компаніям, які так само хотіли орендувати площі в аеропорту і звернулись із цим проханнями в аеропорт раніше. Мова про «Концерн Галнафтогаз» (мережа АЗС «ОККО») і ТОВ «До Енд Ко Київ». Першій компанії аеропорт відмовив через податковий борг, другій — бо не було підхожого приміщення.

Ні суд, ні слідство не довели, що Дихне і Левочко були повʼязані з компаніями «Кофе Бар Плюс» або «Артерія Груп» і отримали від угод корупційну вигоду.

Що каже захист

«Суд викрутив таким чином, що Дихне і Левочко могли не усвідомлювати, що надають можливість брати приміщення за заниженою вартістю третім особам», — каже адвокат Дихне Олексій Носов.

Він розказує, що договори попередньої оренди аеропорт укладав ще до приходу Дихне — з 2012 року. Ціну оренди розраховували за тією ж формулою, що й Фонд держмайна. Орендну плату розподіляли в пропорції 70/30: 70% — Фонду державного майна, тобто в бюджет, 30% лишалися аеропорту. «За цими договорами орендар зобовʼязувався звернутися до Фонду держмайна, щоб ініціювати конкурс на оренду цього ж приміщення у встановленому законом порядку і звільнити його, якщо за результатами конкурсу переможе інший претендент», — каже Носов.

За його словами, збитки, яких зазнала держава, порахували за дивною формулою. НАБУ звернулось до приватної компанії «Гільдія оцінювачів України». Вона, у свою чергу, взяла дані конкурсів на оренду за 2018 рік, але не в «Борисполі», а в аеропорту «Львів». На основі цих даних встановили: якщо приміщення здають в оренду через конкурс, його ціна в чотири рази вища, ніж без нього.

Що далі

Вирок Дихне і Левочко ще не вступив у силу, захист має 30 днів на апеляцію, Носов говорить, писатимуть її близько двох тижнів — вирок великий, і його треба проаналізувати. Далі варіантів може бути кілька. Перший — вирок скасують, а Дихне виправдають. Другий — справу повернуть у першу інстанцію, і всі докази досліджуватимуть заново. Останній — все лишать без змін, а адвокати Дихне подадуть касаційну скаргу і судитимуться у Верховному Cуді. За прогнозами Носова розгляд апеляції може тривати від кількох місяців до півтора року.

Якщо хочете, щоб ми й далі шукали відомі прізвища в документах, які іншим нудно читати, підтримайте «Бабель»: 🔸 у гривні 🔸 у криптовалюті 🔸 Patreon 🔸 PayPal: paypal@babel.ua