Розпʼяття з куль, браслети з гранат і вази з гільз від снарядів. Як воєнні відходи ставали окопним мистецтвом під час світових війн. Фотоісторія «Бабеля»

Про різні війни знімали фільми, писали романи та вірші, створювали пісні. Та є окремий жанр «окопного мистецтва», що створювали учасники та свідки бойових дій. У хід йшло все, що було під рукою — патрони, гільзи, гранати, уламки техніки та інші «воєнні відходи». Із них виготовляли запальнички, вази, персні, браслети, кулони та більш складні за технікою годинники, чорнильниці й моделі літаків або танків. Найбільш масовим таке виробництво було під час Першої та Другої світових війн. «Бабель» згадує про «окопне мистецтво» цих двох глобальних конфліктів у фотографіях його найяскравіших і незвичайних витворів.

Солдати майстрували з усього, що потрапляло під руку, під час різних воєн. Однак термін «окопне мистецтво» виник на європейських фронтах під час Першої світової. Відіграли свою роль і масштаби конфлікту, і новий — окопний — формат ведення війни, і безліч військових відходів: гільз, патронів, фрагментів амуніції тощо. Усе починалося з дрібних предметів, що ставали в нагоді солдатам у повсякденному побуті, як-от ножів, запальничок, попільничок, металевих кришок для сірникових коробок.

Найчастіше різноманітні декоративні предмети під час Першої світової робили з гільз від артилерійських снарядів. Друга світова тільки посилила цей тренд, адже армії були більш механізованими, отже, солдати мали доступ до різноманітніших інструментів.

Попри термін «окопне мистецтво» далеко не всі предмети робили безпосередньо в окопах. Та й авторами не завжди були солдати. Цивільні, які мешкали на прифронтових територіях, швидко створили новий ринок «окопного мистецтва». Цей кустарний промисел процвітав ще кілька десятиліть після завершення війн, адже матеріалу для виробництва сувенірів із куль, гільз та інших «воєнних відходів» було вдосталь.

Предмети «окопного мистецтва» створювали й військовополонені. Для них це мало безпосередню вигоду — вироблене можна було обміняти на їжу, сигарети або якісь привілеї. Особливо вправні виготовляли речі на замовлення.

Солдати створювали, купували та вимінювали предмети «окопного мистецтва» на згадку про битву чи якусь іншу подію, а також відправляли додому сувеніри для близьких. Під час Першої світової були популярні кулони з куль або гільз. Друга світова принесла нові матеріали для таких прикрас. Наприклад, оргскло, яке «видобували» зі збитих літаків.

Витвори «окопного мистецтва» світових війн різняться за розмірами, технікою та матеріалами, з яких їх виготовляли. Деякі з них — справжні артобʼєкти, складні за виконанням та унікальні за творчим задумом.

Після перемоги в України напевно зʼявиться музей власного «окопного мистецтва», а ми неодмінно про це напишемо. А щоб «Бабель» дожив до того моменту, підтримайте нас: 🔸 у гривні,🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon,🔸 PayPal: paypal@babel.ua.