«Якщо ви вимкнули пралку в Києві, у Харкові в когось буде світло». Директор «Центру досліджень енергетики» Олександр Харченко про стан української енергосистеми після ракетних атак — бліц

З жовтня російські війська майже щодня бʼють крилатими ракетами та іранськими дронами по об’єктах української енергетичної системи. Президент Володимир Зеленський каже, що вже зруйновано близько 30% електростанцій. По всій країні запроваджують графіки аварійних відключень («Бабель» уже писав, як підготуватися до них), для того щоб стабілізувати ситуацію в енергетиці. Але, вочевидь, удари по українських електростанціях не закінчаться. Журналістка «Бабеля» Марія Жартовська попросила директора «Центру досліджень енергетики» Олександра Харченка пояснити, чи витримає енергосистема такі навантаження та чи залишиться Україна без світла та тепла — бліц.

Що на практиці означає третина зруйнованих електростанцій?

Ситуація змінюється кожного дня — з одного боку, ракетні атаки тривають, з іншого — їх [електростанції] ремонтують та відновлюють. Але дійсно, приблизно 30% усіх українських енергетичних потужностей або захопили, або пошкодили росіяни. Вони [росіяни] цілеспрямовано атакують два типи об’єктів. Перші відповідають за генерацію [видобуток] — це теплоелектростанції і теплоелектроцентралі [ТЕЦ]. ТЕЦ подають не тільки електрику, а й тепло у великих містах, тому атаки по них дуже чутливі для нас. Другий тип об’єктів — трансформаторні підстанції, що зʼєднують різні частини української енергетичної мережі. Вони відповідають за доставку електрики до споживача.

Значних пошкоджень зазнала сама мережа, і це більш небезпечно, ніж проблеми з генерацією, бо в нас є певні резерви, ми можемо імпортувати електрику з Європи, оскільки синхронізовані з європейською мережею. А от якщо пошкодили мережу, то транспортувати електроенергію вже неможливо. Тобто електрика в нас є, але доставити її в регіони ми не зможемо.

Наскільки критично, що Україна залишилася без Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС)?

ЗАЕС важлива, але не критична. У нас вистачає генерації, правда, частина генераційних потужностей зараз виходить із планових ремонтів. Але навіть із урахуванням цього, потужностей достатньо. Я думаю, що, скоріш за все, ми зможемо навіть обійтися без імпорту електроенергії з інших країн.

Є якась критична межа руйнувань енергосистеми?

У будь-якої системи є певний запас міцності. У нас він доволі великий, і я думаю, що до сценарію, коли ми зовсім не зможемо забезпечувати себе електрикою, не дійде.

А як швидко можна відновити системи після пошкоджень?

Коли щось пошкодили або знищили, то є кілька умовних хвиль [відновлення]. Перша триває десь годину і сфокусована на тому, щоб якомога швидше відновити живлення за рахунок резервних схем. Друга хвиля може тривати три-чотири тижні, і ремонтують те, що можуть — кабелі, перемички, просте обладнання, вимикачі. Але є ще третя стадія — вона потребує складного обладнання. На жаль, це обладнання ніколи не виготовляють заздалегідь, а лише під конкретні технічні потреби і під замовлення. Тривати це може місяцями, а то й довше — є типи обладнання, яке виготовляють 1,5—2 роки. А ще воно дорого коштує — €5—20 мільйонів за трансформаторну підстанцію.

З таким обладнанням у нас і надалі будуть проблеми, адже його немає де взяти швидко. Із чимось можуть допомогти наші партнери, щось ми можемо купити. Уже були історії, коли після обстрілів німецькі енергетики у свій вихідний день просто сідали в машини і везли в Україну необхідне нам обладнання. Але вони не можуть привезти базові трансформатори або те, чого в них самих немає. Тому що в Україні мережа більш потужна, ніж у Європі.

Можлива ситуація, коли одні області будуть з електрикою, а інші — ні?

Удари по трансформаторних підстанціях спрямовані якраз на те, щоб розбити українську енергосистему. Коли система об’єднана, ми можемо перемикати різні джерела і споживачів, регулювати частоту і напругу за допомогою великого спектру інструментів по всій країні. Росіяни хочуть розділити систему, але наразі їм це не вдалося, і не думаю, що вдасться.

А трансформаторні підстанції можна захистити ППО?

Приблизно 75% ударів спрямовані саме на трансформаторну мережу, і зараз усе, що можливо зробити для захисту, — робиться. Деталі не треба розголошувати.

Якщо в Києві не буде світла, люди їхатимуть на захід України, мережа там впорається з більшим споживанням?

Через це проблем не буде. Запас міцності енергосистеми достатній, щоб компенсувати міграційні перетоки. Головна проблема не електрика, а тепло. Якщо у вас 4 або 6 годин на добу не буде електрики, це не біда, біда — якщо у мороз не буде тепла, замерзнуть труби і лопне водогін. На кшталт того, як було в Алчевську 2006 року. Як це може відбуватися: в населеному пункті не працює джерело тепла, тому що пошкоджені котельня і теплоелектроцентраль, а можливості за 2—3 дні відновити систему немає. При мінусових температурах за Цельсієм замерзають труби і вода, а коли вода замерзає, то розриває труби, бо лід займає більший обʼєм. Під час температур нижче нуля, якщо ми за 2—3 дні не відновимо опалення, то потім ми його взагалі не зможемо відновити. Чим нижче температура, тим менше в нас часу на ремонт. Якщо -5 °C, то труби ще довго зберігають залишкове тепло, а якщо -25 °C, то замерзнуть значно швидше. Такий сценарій можливий, якщо зруйнують котельні та теплоелектроцентралі.

Велика проблема також у прифронтових містах, де потрібно ставити мобільні котельні, щоб не було замерзання та знеструмлення. Школи і заклади освіти варто оснастити генераторами та мобільними котельнями, але я не знаю, наскільки вони цим забезпечені. Автономні генератори потрібні в таких місцях, щоб люди могли там перечекати якийсь час до, наприклад, евакуації.

А проводка в будинках витримає?

Скільки б не було людей у будинках, вони не зроблять споживання більшим. Ви не поставите в квартирі три холодильники замість одного. Реальну небезпеку для старих мереж несуть тільки електричні обігрівачі. Але я щиро сподіваюся, що після підключення центрального опалення буде легше.

Тоді чому просять вимкнути зайві електричні прилади?

Якщо ви попрали вночі, а не вдень, то допомогли енергосистемі і не напружували її, коли їй і так важко. Умовно — якщо ви не увімкнули пралку вдень в Києві, то завдяки цьому в когось у Харкові було світло. І ви допомогли не вимкнути в когось світло примусово.

Вимикайте світло і донатьте «Бабелю»: 🔸 у гривні, 🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: paypal@babel.ua