«Я хочу, щоб швидше закінчилася війна, моя друга каденція, я зібрав валізку і пішов на пенсію». Мер Дніпра Борис Філатов про мовчання влади, справу Корбана і лайно від «Наріка»
- Автори:
- Марія Жартовська, Катерина Коберник
- Дата:
Getty Images / «Бабель»
Меру Дніпра Борису Філатову не звикати до війни. На початку березня 2014 року, коли бізнесмена Ігоря Коломойського призначили головою Дніпропетровської ОДА, Філатов став його заступником і разом з командою боронив місто від сепаратистів. Зараз Дніпро — місто між трьома фронтами — знову має стратегічне значення. Це гуманітарний та військовий хаб, а також прихисток для тих, кому довелось залишити свої домівки через війну. У самого Філатова є ще другий та третій фронти. Він воює з урядом і намагається допомогти своєму другові, очільнику Штабу оборони Дніпра Геннадію Корбану, якого 22 липня не пустили в Україну та, як зʼясувалося пізніше, позбавили українського громадянства. Навіщо? На це запитання Філатов не може відповісти. Про все інше він розповів у великому інтервʼю «Бабелю».
Українські високопосадовці по-різному оцінюють ситуацію на фронті: керівник ГУР Кирило Буданов говорить, що переломний момент у війні вже почався, міністр оборони Олексій Резніков — що зараз стадія стабілізації, а секретар РНБО Олексій Данілов — що треба готуватися до затяжної війни з росією. Вам яка оцінка ближча?
Я не даю оцінок заявам військово-політичного керівництва, бо не маю достатньої інформації. Я можу оцінювати ситуацію як приватна особа. Я погоджуюся з Даніловим, що буде складно і потрібно готуватись до довгої війни. Погоджуюсь і з Резніковим про те, що ми вже пройшли найстрашніший сценарій. Я один з перших говорив, що ця війна надовго.
Якщо говорити про Дніпро, ситуація напружена. У нас нещодавно були обстріли — збили ракету над Таромським, прилетіло по селищу Рибальському. Ціль «прильоту» ми так і не зрозуміли, окрім як морально-психологічний терор на державні свята. Ракета влучила у приватний будинок у селищі. Дивом обійшлося без жертв. Те, що відбулося на станції Чаплине, — просто жах.
В інтервʼю мер Києва Віталій Кличко розповів нам, що Київ готується до складної зими — місто, наприклад, закупло генератори. Як готуєтесь ви?
Давайте розділимо відповідь на Дніпро і ситуацію по всій країні. Сподіваюся, центральна влада розуміє, що ця зима буде вкрай важкою. Найближчим часом планую вийти зі зверненням до громадян щодо майбутнього опалювального сезону. У першу чергу все залежить від схеми теплопостачання в кожній конкретній територіальній громаді. Найпростіший приклад — Кременчук, який живився від однієї станції, що була на [Кременчуцькому] НПЗ. Його розбомбили, відповідно, місто повністю залишилося без тепла. Є Харків, Кривий Ріг, де потужності від 2—3 станцій. Дніпро готується.
Є апокаліптичний сценарій, якщо завдадуть ударів по всіх наших потужностях, що передають тепло. Для сценарію середньої важкості у нас є схема, як ми перемикатимемо наші потужності. Ми теж закуповуємо генератори, звертаємось до великих підрядників і промислових підприємств. Вони знімають генератори зі своїх потужностей та дають нам можливості перекинути їх на житлові масиви. Ми закуповуємо різні альтернативні види палива.
На апокаліптичний сценарій плану немає?
Я думаю, на апокаліптичний сценарій плану немає ні в кого. Наприклад, якщо застосують тактичну ядерну зброю або якщо щось станеться із Запорізькою АЕС. Про це краще не говорити. Я просто мало вірю в те, що вони одночасно поцілять по всіх наших міських теплових станціях і по водозаборах. Це технічно складно — і з військової точки зору, і з точки зору ППО. Навіщо ми підказуватимемо вирішення цих питань?
У квітні ми говорили з мером Харкова Ігорем Тереховим про те, чи радить він людям повертатися в місто. Він відповів, що це вирішує кожен сам для себе. Тут з одного боку — обстріли, з іншого — економіка міста. Ви радите людям їхати з Дніпра на зиму?
Мені взагалі боляче говорити про Харків, тому що коли я читаю петиції на кшталт «Забезпечте Харків ППО», то це технічно неможливо зробити. Тому що в Харків з росії запускають «Іскандери», які долітають до міста за півтори хвилини. І до того ж місто розташоване у прямій досяжності ствольної артилерії та РСЗО. Тому не можна порівнювати нас і Харків, багато харківʼян зараз переїхали до нас.
Щодо Дніпра, звичайно, зручніше, щоб люди виїжджали. Ми цього не приховуємо. У рамках підготовки до опалювального сезону ми плануємо масово відключати від опалення бюджетні заклади, бібліотеки, школи. Що меншим буде навантаження на опалювальну систему, то легше буде пережити зиму. Я з першого дня війни говорив, що в такій ситуації жінкам, літнім людям і дітям краще переїхати в безпечніше місце. Але при цьому мають працювати промислові підприємства, має створюватися продукція, працювати бізнес, сплачуватись податки. Ми не виграємо війну, якщо покладемо економіку.
Ваш сусід — Запорізька область, де ситуація набагато складніша, ніж у вас. Ви пропонували їм допомогу в обороні, які там недоліки?
Про недоліки оборони Запорізької області я говорити не буду. Якби я їх знав, то публічно б не озвучував. Мені було дуже дивно, коли ми пропонували шановному пану Олександру Старуху допомогу нашою комунальною технікою, щоб копати відповідні межі, а він казав: «Та ні, ми самі розберемося». Було відчуття, що ми йому пропонували комерційні схеми, а не допомогу у зміцненні їхнього рідного Запоріжжя. Але ми плідно працюємо з військовими: даємо комунальну техніку, техніку підрядників. Коли мене просять, я роблю все, що треба, але тепер зайве вилазити не хочу — комусь може здатися, що я занадто активний.
У вашому квітневому інтервʼю «Українській правді» ви перелічували, чого потребував Дніпро на тому етапі: продуктів, ліків, апаратів Ілізарова. А що тепер потрібно насамперед?
Зараз у нас достатня кількість запасів [продуктів харчування, консервів, питної води]. Не говоритиму, де ми їх ховаємо, ми максимально їх децентралізуємо. Але будьмо обʼєктивні, якщо апокаліптичний сценарій, нам цього не вистачить на мільйонне місто, де зараз 130 тисяч офіційно зареєстрованих тимчасових переселенців. Із ліками ситуація, дякуючи нашим західним партнерам, теж доволі стабільна. Ми докупили генератори та збираємося купувати системи очищення води, їх зараз досить великий дефіцит на Заході.
У липні ви сказали, що вам заважає премʼєр-міністр. Чи спілкуєтеся ви з ним зараз?
Ні. Я готовий підтвердити слова Кличка, що з початку війни премʼєр не взяв від мене слухавки і не відповів на моє повідомлення. Я це вважаю ненормальним, коментувати мені таке важко. Не те, що б я опустив руки, але втомився воювати з вітряками. Тому зараз ми ведемо перемовини за лінією Асоціації міст України [очолює Віталій Кличко], у нас є активний та уповноважений всіма міськими головами [виконавчий директор] Олександр Слобожан, є Олексій Чернишов, який завжди з нами в діалозі. Тому з Кабміном ми спілкуємося через посередників.
Ви згадали Асоціацію міст України, а ще є Конгрес регіональних і місцевих рад при Офісі президента, який очолює Андрій Єрмак. Ви ввійшли до його президії у 2021 році, коли Конгрес створювали фактично як протидію АМУ. Виходить, що зараз Конгрес нічого не вирішує?
Я б так не стверджував, це більше конспірологія, що його придумали на противагу Кличку та АМУ. Поясню чому. АМУ — давня організація місцевого самоврядування. Її створив Валерій Пустовойтенко у Дніпрі, про це мало хто памʼятає. За своєю вагою, захистом інтересів місцевого самоврядування ніхто не йде в порівняння з АМУ. З іншого боку, чому я не ставлюся скептично до Конгресу? Що більше майданчиків для обговорення проблемних питань, то краще. Головне — щоб Конгрес не протиставляли АМУ.
Конгрес очолює Андрій Єрмак. У приватних розмовах і депутати, і чиновники говорять, що роль Кабміну зійшла нанівець, його функції перебрав на себе Офіс президента. У вас є діалог на рівні ОП?
Зараз у мене немає, до цього ми спілкувалися з паном [Кирилом] Тимошенком, який відповідає за регіональну політику. Зараз у нас з ним немає абсолютно ніякого діалогу.
Чому так? У квітні ви згадували, що розмовляли з ним раз на три дні?
Не знаю. Потрібно запитати в Кирила, Андрія Борисовича [Єрмака], Шмигаля. Потрібно запитати у них, чому вони не хочуть спілкуватися ані зі мною, ані з Кличком, ані з іншими мерами. Можливо, вони вирішили побудувати систему комунікацій через військові адміністрації. З іншого боку, я дуже плідно раз на три дні спілкуюся з Валентином Резніченком. Можливо, пану Тимошенку зручніше та приємніше спілкуватися з ним, а він уже потім ретранслює мені певні задачі. Але дуже дивно обирати таку комунікацію — тим паче, коли у країні йде війна.
Більше того, я не спілкуюсь із новопризначеним у нас керівником СБУ [Сергієм Лисаком]. Він приїхав і за цей час не знайшов часу жодного разу зі мною зустрітись. Я не прагну з ним приватних бесід, але хіба під час військових дій його не цікавить ситуація і проблематика в місті? Бо це ж і є конструктивний діалог, який не повинен залежати від політичних вподобань.
Давайте про гроші: у вас немає діалогу ані з Кабміном, ані з ОП, але вам потрібно проводити закупівлі для ТрО. На капітальні ремонти ви не маєте права витрачати кошти, тільки на поточні. Скільки у вас є грошей, на яких ви «сидите» і не можете витратити?
Ми зараз не могли витратити близько 700 мільйонів. Але у нас достатньо велика кількість кредитів, ми витратимо гроші на їх погашення, якщо нам не дають витратити на потреби армії.
Які саме?
Армії потрібно все. Насамперед — транспорт. Це те, через що я посварився зі Шмигалем і виступив публічно. Усі ж бігають і збирають на пікапи, але зараз більш потрібні навіть не вони, а вантажівки. У нас була можливість закупити сотні одиниць на військових базах Західної Європи. Цього нам зробити не дали. Зрештою ми знайшли приватні гроші — у першу чергу дякую «АТБ». Вони дали великі гроші, ми залучили пожертви громадян, допомогу благодійних фондів і придбали 60 автомобілів. А можна було купити не 60, а 600.
Через що ви посварилися з Кабміном — зрозуміло, а з ОП не сварилися?
Не сварився. Можливо, Офіс посварився зі мною, але я з ним не сварився. У мене не було претензій до ОП.
Ви ініціювали відкритий лист до президента із закликом повернути Геннадію Корбану українське громадянство. Кличко розповідав, що через підпис йому телефонували з Банкової та натякали на німецьке громадянство, яке можуть пошукати. На вас тисли чи погрожували?
На мене — ні. Зі мною просто припинили спілкуватися, зокрема пан Тимошенко, я в інформаційному вакуумі. Можливо, сидять вигадують якісь кримінальні справи десь у комірчині. Але я це пережив під час місцевих виборів, мав 300 кримінальних справ. Не 13, не 30, а 300! Покійний [мер Харкова] Гена Кернес мені колись сказав гарну фразу: «Після сотої кримінальної справи перестаєш їх рахувати». Хоча, знову ж таки, з огляду на секретність указу завтра скажуть, що у мене є громадянство Гватемали, а у вас — Папуа — Нової Гвінеї. Ми говоритимемо, що у нас немає такого громадянства, а нам говоритимуть, що є, але указ [про позбавлення громадянства] ми не покажемо.
Чому ця історія набула великого суспільного резонансу? Шановні колеги з ОП говорять, що не покажуть указ, оскільки він належить до приватних даних. Але якщо так, то повинні показати указ безпосередньо людині, щодо якої його застосували. А його не показали.
Корбан в інтервʼю ВВС озвучував кілька версій, чому його позбавили громадянства. Перша — зустріч з американською конгресвумен Вікторією Спартц, яка критикувала ОП та Андрія Єрмака. Друга — дружба з журналістом Юрієм Бутусовим, який критикує владу у своїх матеріалах. Третя — «системне нерозуміння, яке виникло під час війни між регіональною владою та Кабінетом міністрів». Ви для себе все це як пояснюєте?
Я вам чесно скажу, це найзагадковіша ірраціональна історія в моєму житті. Є деякі версії щодо Вікторії Спартц, яка приїжджала до Дніпра і з якою я зустрічався і, на відміну від Корбана, зустрічався кілька разів. І тут дуже проста логіка — через Дніпро як географічний центр, що лежить між трьома фронтами, їдуть усі: міські голови, депутати, конгресмени, співробітники ОП. Усі проїжджають повз нас. З усіма ними я зустрічаюся, щоб поговорити, допомогти транспортом, ще чимось. Багато хто лишається ночувати. То мені як, сховатися? Ось їхатиме нардеп від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко, я його раз у житті бачив, а він хоче зустрітися, то мені теж сховатися від нього?
Корбан розповідав, що не обговорював зі Спартц внутрішньополітичні питання — лише те, як потрібно укомплектовувати бойові бригади, складати заявки. Ви говорили про внутрішню політику?
Ні, я зі Спартц не обговорював внутрішню політику, ми обговорювали питання логістики.
Є ще одна версія — Корбан співпрацював із фсб. Ми, наприклад, бачили, що статті про це рекламуються у Facebook. Кому вигідно розганяти цю версію?
Я не думаю, шо цією гидотою займається ОП. Тому що тоді ні в що святе повірити буде неможливо. Тому що це нісенітниця. Я дивлюся, що йде розгін на усіх цих «Апострофах», «Антикорі», Comments.ua. Бруд проти мене розганяли люди Олександра Петровського на прізвисько «Нарік», який у перший день війни втік у Відень і там успішно сидить. Вони писали, що я корупціонер тощо. Я так розумію, що працює якась піарагенція, а «Нарік» намагається якось приєднатися до історії з Корбаном. Але виникає запитання, яке я хочу поставити публічно: Корбана не пустили до країни, а Петровського натомість випустили і він із Відня намагається впливати на процеси у Дніпрі? Це нікому не цікаво, зокрема новому голові СБУ? Можливо, так хочуть прибрати незручних, які чимось не подобаються.
У вас на початку війни був своєрідний «пакт про ненапад» між фракціями в міськраді. Зараз, як я розумію, він не діє. Ви скаржилися, що депутати місцевої фракції «Слуга народу» ініціюють чвари. Це теж вплив Петровського?
Звісно. Під час місцевих виборів Петровському продали франшизу в міському осередку «Слуги народу». Подейкують, що до продажу був причетний нардеп СН Юрій Кісєль і колишній голова Дніпропетровської облради Святослав Олійник. Тільки для розуміння: у міській фракції «Слуга народу» сидять юристи забудовника Петровського, юристи його ринку, люди, яких він контролює у земельному кадастрі, лікарі, які у нього на зарплаті. Після того як він втік у перший день війни, їм якось стало соромно, вони трохи зачаїлися. А зараз знову почали кидатися лайном.
Як це пояснюють [голова фракції СН Давид] Арахамія і [голова партії СН Олена] Шуляк, яким ви про це говорили?
Кажуть, що будемо розбиратися. Ну розбирайтеся.
Як зараз допомагають рідному місту бізнесмени Віктор Пінчук та Ігор Коломойський. Ви спілкувалися з останнім?
Мене про це питали вже сто разів. Я з ним не спілкуюся і не знаю, де він перебуває. Я перервав із ним контакти кілька років тому. Із Віктором Пінчуком спілкуємося з питань допомоги армії, він дрони купував. Він на звʼязку.
А у вас є пояснення, чому Коломойський просто зник?
Не знаю. Можливо, він десь допомагає країні, а я просто не стежу за його діяльністю. Може, він Волинській теробороні допомагає, але мені цей факт невідомий.
Корбан очолює Штаб оборони Дніпра. Чим він займався і як штаб працює зараз, поки Корбан в екзилі?
Корбану приписують, що він очолює Тероборону — це чиста спекуляція і брехня. Теробороною у нас командує військовий [Валерій] Курач. Штаб оборони Дніпра займався всіма питаннями, повʼязаними з постачанням для армії, із координацією, логістикою. Наприклад, він домовлявся про вантажівки, на які дав кошти «АТБ». Звичайно, дуже багато питань зараз ускладнилося. Але тепер всі питання ми безпосередньо обговорюємо з Валентином Резниченком.
Корбан написав довгий пост у Facebook про те, що проти нього, близьких, друзів та його 82-річного батька порушують кримінальні справи. Що ректорам вишів телефонують, щоб відізвали свій підпис під листом на його підтримку. Вам на тиск скаржилися?
Скаржилися, не лише дніпровські [підписанти листа], але й мери інших міст. Про те, що дзвонили з СБУ, військових адміністрацій, питали: «Навіщо ви це зробили? Навіщо ви лізете не у свої справи? А там не все так однозначно. А ви що, знаєте, що у Дніпрі?» — сіяли сумніви. Найцікавіше, що з пʼяти тисяч підписантів відмовився тільки один. Не говоритиму хто, але він мені теж зателефонував і сказав, що його змушують відмовитися від підпису. Я сказав, що це питання морально-етичного вибору. «Ти можеш відмовитися від підпису, але передай, будь ласка, тим людям, які тобі дзвонять, що вони роблять тільки гірше! Такого не було не те, що за часів Януковича, а й за Радянського союзу», — сказав я. На лист ніхто не відреагував, що теж погано.
У тому ж пості Корбан прямо звинувачує Єрмака в незаконних вказівках правоохоронцям, вам про це щось відомо?
Мені ні. Можливо, Корбану про це відомо, потрібно у нього запитати.
Ми вже кілька тижнів намагаємося домовитися з ним про інтервʼю, але поки не виходить. Як він далі будуватиме захист у публічній площині?
Я не адвокат і не прессекретар Корбана. Я не можу відповісти на запитання, чому він не дає вам інтервʼю. Але як громадянин, як його друг, я вважаю, що ця історія найвищою мірою несправедлива та ірраціональна. Що правила повинні бути єдині для всіх, а не вибіркові. Що пошук так званих внутрішніх ворогів, вочевидь, не найбільш доречний, коли є загроза від ворога зовнішнього. Від себе я зробив усе, що було б доцільно. Є відкритий лист, є безліч публічних коментарів щодо цієї ситуації.
Але як мер мільйонного міста я не можу постійно відповідати за Корбана. Він — самодостатня людина, у нього є своя логіка і тактика захисту. Бо мешканці Дніпра вже дорікають: «Борисе Альбертовичу, ви ж і містом займайтесь, а не лише Корбаном!»
Я ж не скаржусь нашим західним партнерам, я возик везу і все. Якщо вони [влада] не потребуватимуть моїх послуг, ну нехай не потребують. Мені почали передавати «привіти», що введуть у Дніпрі військову адміністрацію. Кажу, ну хай вводять, тільки якось пояснять це суспільству.
Хто вам це говорив і що означає «введуть військову адміністрацію»? Чи може це бути пересторогою за якісь політичні амбіції?
Згідно указу президента, зараз є повноваження ввести військову адміністрацію та, умовно, усунути міського голову від керування. Тобто не забрати у нього мандат, а на час воєнного стану і на 30 днів після нього запровадити пряму військову адміністрацію. Як, наприклад, в інших містах на окупованому Донбасі.
Щодо політичних амбіцій, то не знаю, бо не маю жодних. Якщо хтось вважає, що я в політичній опозиції, то це химери в головах у людей. Я хочу, щоб швидше закінчилася війна, моя друга каденція, я зібрав валізку і пішов на пенсію. Або, може, повернувся в журналістику і влаштувався, скажімо, до вас у «Бабель».
Поки Борис Філатов не повернувся в журналістику, «Бабель» продовжує нею займатися. У цьому нам допоможе ваш донат:🔸 у гривні,🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon,🔸 PayPal: paypal@babel.ua.