«Оподаткування ― це мистецтво общипувати гусака так, щоб він не кричав». Данило Гетманцев ― про петицію за свою відставку, марксизм і роботу митниці під час війни ― велике інтервʼю

Шістнадцятого травня десятки тисяч українських бізнесменів і бізнес-асоціацій звернулися до президента Володимира Зеленського з відкритим листом. Вони закликали звільнити Данила Гетманцева з посади голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, а також позбавити його посади секретаря у Нацраді відновлення України. У листі до Володимира Зеленського підписанти називають Гетманцева «уособленням регресивного, популістського соціалістичного підходу». Гетманцев очолює профільний комітет парламенту з серпня 2019 року. Бізнес часто критикує його за бюджетоцентричну позицію, за більш прискіпливе ставлення держави до стягнення податків. Сам Гетманцев говорить, що лобіює білий бізнес, а податки мають платити всі. Зеленський особисто на лист бізнесменів не відреагував. З бізнес-асоціаціями 20 травня зустрівся керівник Офісу президента Андрій Єрмак і його заступник Ростислав Шурма. Домовилися підготувати ідеї та пропозиції щодо економічної політики держави. Сам Гетманцев, скоріш за все, лишиться на своїх посадах. За словами співрозмовника «Бабеля» у керівництві парламенту, йому немає альтернативи, а в комітеті він «справедливий». З кореспондентом «Бабеля» Машею Жартовською і фотокором Сергієм Моргуновим Гетманцев зустрівся у своєму кабінеті у приміщенні комітетів Верховної Ради. На інтерв’ю він прийшов одразу після засідання свого комітету, де слухали керівників Держмитслужби України. Гетманцев назвав митницю напрямком, «за який соромно». Під час інтерв’ю він пояснив, що не так із митницею, як правильно збирати податки з бізнесу, чому він не марксист і чому не варто публічно карати ведучих, які працювали на олігархічних каналах.

У вас було засідання комітету з керівниками регіональних митниць, де ви назвали митницю напрямком, за який «дійсно соромно». За цей напрямок соромно не тільки зараз — ще в листопаді минулого року в нас було інтерв’ю з Павлом Рябікіним, який сказав, що став міністром [стратегічних галузей промисловості], тому що не зміг реформувати митницю без грошей.

Ми неодноразово говорили на комітеті, що митниця — напрямок, за який соромно. Але ми [парламент] не призначаємо керівництво митниці, ми можемо лише контролювати його роботу. Останнє перезавантаження керівництва митниці було викликано теж цим. Що необхідно зробити на митниці? Перше — ввести дуже жорстку військову диктатуру серед чиновників та ієрархію. Вбити клановість. Друге — забезпечити відсутність правоохоронців на митних постах, які є частиною корупційної діяльності. Третє — введення спільного транзиту, коли є єдина база інформації з ЄС і деякими іншими країнами. Система не реалізована, хоча відповідний закон ухвалили ще у 2019 році. Також потрібні спільні пункти пропуску з західними митницями, зараз відкриваємо тільки один. Що ще? Ротації митників.

Про оновлення персоналу говорили і Макс Нефьодов, і Павло Рябікин. І Демченко говорив про експеримент із залученням студентів та учасників АТО.

Не потрібні експерименти. Потрібна політична воля, жорстка ієрархія і визначені чіткі дії, які призводять до позитивного результату. Хоча я особисто пропоную давати можливість військовим після перемоги переводитися на митницю поза конкурсом. Безперечно, після відповідної підготовки.

Як ви пропонуєте реформувати митницю без грошей, про що і говорив Рябікін?

Митниця має дати результат, а бізнес, люди повинні відреагувати і сказати: так, дійсно, нам стало простіше. На ці [зміни] потрібно небагато — два місяці. Тоді ми будемо мати моральне право платити митниками 30—40—50 тисяч гривень, а не вісім — як зараз. І ми маємо дати митникам зобов’язання, що якщо будуть зміни [в їхній роботі], то з третього місяця вони почнуть отримувати [зарплату] по-новому. Але поки на митниці бардак такого рівня, то ти не маєш морального права перед суспільством говорити про підвищення зарплат.

Під час засідання комітету ви сказали, що керівника митниці [В’ячеслава Демченка] не було з незрозумілих причин, а раніше ви говорили, що керівництво митниці потрібно перезавантажити — це стосується і центрального керівництва?

Так. І середньої ланки.

Тобто в нас не впорався черговий керівник митниці?

Я вважаю…[замовкає]. Я згоден з тією суспільною думкою, що негативно оцінює діяльність митниці на цей момент.

Ви також згадували, що митники продають місця в довжелезних чергах на безмитне ввезення авто в Україну.

Це не я згадую, це люди кажуть.

Безмитне ввезення авто збережеться чи ні?

Я проти цього.

Чому?

Я вважаю, що війна — не той момент, коли потрібно купувати довгострокові товари народного вжитку, починаючи від пральних машин і закінчуючи автівкою.

Я вважаю, що війна — період, коли ми повинні консолідувати ресурси заради єдиної цілі [перемоги]. Тому я проти цього рішення [щодо скасування мит] з моральної точки зору. Якщо говорити про шкоду для економіки, то її не так багато. Тому що в нашій країні, на жаль, немає виробництва автомобілів, тож ввезення авто не шкодить внутрішньому виробництву. На відміну від звільнення від податків решти імпорту. Рішення про скасування мита та ПДВ ухвалювали в березні, щоб попередити нестачу товарів народного вжитку, а зараз ми його повинні скасувати, оскільки воно шкодить українським товаровиробникам. Ми запустили українську економіку, почали випускати товари, і вони є дорожчими за імпорт. Це неприйнятно.

Щодо авто: наприкінці квітня був пост заступника міністра інфраструктури Мустафи Найєма про сотні BMW X5 та Mercedes-Benz S-Class, які ввозяться без мита, але більшість авто все одно ввозиться для потреб ЗСУ.

Ми одразу маємо залишити армію за дужками, ніхто, жоден з нас навіть не розглядав можливість того, щоб скасувати гуманітарку стосовно автівок для армії. Це не обговорюється.

Коли можуть повернути [імпортний] ПДВ і мито?

Щодо всіх товарів, крім авто, якомога скоріше. Я вважаю, що це рішення треба ухвалювати терміново.

Ви виступаєте за те, щоб підвищити військовий збір з 1,5 до 3%, і раніше говорили, що по цьому питанню є дискусія.

Я не знаю предмет цієї дискусії. Ми перебуваємо у війні, а військовий збір спрямовується на армію. Про що ми маємо дискутувати? Зараз ми платимо півтора відсотки, а пропонуємо три — в чому тут має бути дискусія, давайте з вами подискутуємо?

Як я розумію, питання в тому, що контролю за використанням цих коштів немає.

У нас зараз дві статті витрат: соціалка та армія. Який контроль ще може бути, крім того, що прописаний в Бюджетному кодексі? В законопроєкті є положення про те, що ці гроші йдуть виключно на потреби армії. Ми це зафіксували в законі, щоб не було дискусій.

Давайте перейдемо до петиції про вашу відставку. У неї вже тисячі підписантів — як ви ставитесь до неї, і чому, на ваш погляд, вона з’явилася?

Прекрасно до неї ставлюсь. Чому виникла — це питання до її ініціаторів, а моє ставлення добре. Ви можете собі таке уявити в росії? Наприклад, відносно [прем’єр-міністра михайла] мішустіна? Я не порівнюю посади, просто не знаю прізвища їхнього голови податкового комітету. Можете уявити, щоб у росії за відставку зібрали тисячі підписів? Значить, ми правильно живемо і працюємо. На відміну від них, у нас є демократія. Я вважаю, зараз найбільш розвинена в усьому світі.

Напередодні інтерв’ю наш головний редактор Євген Спірін у себе в Facebook закликав читачів поставити вам запитання. Одне з них, чи ви носите червону нитку на руці?

Ношу.

Адже так багато людей вас не люблять.

Ношу не тому. Але так, хтось не любить. Я ж не сто доларів.

Одна з вимог підписантів — щоб ви пішли з посади не тільки голови комітету, але й із Нацради з питань відновлення України від наслідків війни. Готові піти з цих посад?

За власним бажанням? Ні. А скажіть, будь ласка, чому? Поясніть мені.

Зʼявилася інформація, що ви призначили в цю Нацраду Миколу Тищенка, це так?

Те, що можуть написати, попередньо вигадавши, самопроголошені Facebook-професори, не дивує.

Щодо пояснень. У петиції до президента вони є. Якщо узагальнити — в основі вашої логіки бюджетоцентричність і прагнення зібрати якомога більше податків.

Там немає пояснень, крім чергової порції міфів про мене. Я не хочу вас шокувати, але будь-яка держава хоче зібрати якомога більше податків. Питання в золотій середині та балансі. Цей баланс, за час нашого перебування при владі, нам вдалося, вдається і, сподіваюся, вдастьсья знаходити. Ніхто ж не буде сперечатися з тезою, що ми повинні збирати більше грошей для розвитку, соціальних стандартів, зараз для війни, але робити це, не нашкодивши розвитку бізнесу. Що таке правильне оподаткування? Це мистецтво общипувати гусака так, щоб він не кричав.

Або доїти корову так, щоб вона не здохла?

Щоб вона завтра давала ще більше молока. Ось так доїти її потрібно.

Автори петиції зазначають, що на сьогоднішній день 49% підприємств не працюють, або майже зупинені. І тут виникає питання: ви з кого ці податки зібрались збирати?

Ви вважаєте, що їх не потрібно збирати взагалі?

Ні, я намагаюся зрозуміти, що ви пропонуєте.

От я теж намагаюсь зрозуміти, що я пропоную такого, що йде наперекір здоровому глузду. Тобто ви пропонуєте не брати податки? Ви ж знаєте, що податки не беруться зі збитків? Тільки з доходу або прибутку. А я вважаю, що ті, хто працюють і отримують дохід і прибуток, мають з цього доходу платити податки. Бюджетоцентричність? Чи що це таке? Якщо ви вважаєте, що податки не треба платити під час війни взагалі, — давайте подамо відповідний законопроєкт, щоб їх дійсно всі не платили, і не будемо перекладати обов’язки зі сплати на білий чесний бізнес. Інакше це лицемірство.

Багато людей вважають вас уособленням марксистського, соціалістичного підходу.

Так можуть говорити люди, які незнайомі з поняттям «марксизм» і з тим, що роблю я. Мені спеціально дібрали перелік усього, що ми ухвалили. Я вам його дам. Перелік того, що послаблює адміністративний тиск на бізнес, захищає його інтереси. Це десятиліттями не могли прийняти, я не перебільшую. Закон про ринок капіталів шість років лежав, про авторизованого економічного оператора — три. І так далі. Ми в цьому комітеті ринкових речей за 2,5 року зробили більше, ніж за всю його історію існування напередодні. Тому я точно не марксист [сміється].

Якщо ви не марксист, то хто ви?

Я категорично проти того, щоб прив’язувати когось до якихось -ізмів. Лібералізм, неокейнсіанство, неолібералізм, солідаризм — все теоретичні течії. Єдиний -ізм який я приймаю — прагматизм. Ми з вами маємо забезпечити розвиток економіки, ще й зростаючими темпами. Для цього маємо взяти найкраще з того, що практикували інші країни у схожих обставинах. Якщо ми вже говоримо про війну, то Західна Німеччина, Ізраїль. Країни, які пережили подібні трагедії у своїй історії. Взяти найкраще, скоординувати на сьогодення і реалізувати.

Ми не маємо проводити експерименти. Сімдесят років ми будували соціалізм і комунізм. І до чого це призвело? Потрібен нормальний прагматизм і здоровий глузд, і все. Я це відстоюю. Ми можемо предметно говорити про деталі програми, що я реалізую, а навішування шаблонів та ярликів — це все від малограмотності. Те, що ми реалізуємо в комітеті 2,5 року, це не -ізм, а реалізація основного принципу цивілізованого суспільства — закон один для всіх, або верховенство права в оподаткуванні: рівне податкове навантаження, рівні умови господарювання. Не так, коли велика корпорація платить менше, бо провела солодку правочку. Не так, що ціла галузь торгівлі працює в тіні і дає збут контрабанди, не хоче вводити РРО. Якщо ми досягаємо цієї мети, тоді можлива дискусія про ставки, про деталі, про податок як спосіб регулювання економіки. І тут я не проти низьких ставок. Більше того, в майбутній Україні ми повинні відстояти своє право на мінімальні ставки в межах ЄС. Але ж не можна обговорювати стимулююче значення ставки, коли половина економіки в тіні. Неможливо жоден -ізм побудувати. Ви ні комунізм, ні соціалізм, ні капіталізм не побудуєте, якщо у вас закон не один для всіх. Тому те, що я роблю, і викликає таку агресію, таке несприйняття — я намагаюсь нав’язати верховенство права в податкових відносинах. Більше нічого. А це руйнує олігархічно-кланову економіку.

Ви самі визнавали, що затягли з багатьма питаннями, особливо що стосується великого бізнесу. І коли ви говорите про те, що закон один для всіх, то постає питання — чому хтось повинен платити, а хтось — ні. Це, насамперед, питання справедливості.

Так! А чим я тут займаюся? Ви говорите: чому довго? Тому що супротив був. Тому що олігархічно-кланова система чинить супротив.

Але у фракції «Слуга народу» є депутати, які пов’язані з різними олігархами.

Колись були. Зараз таких не знаю. Але незважаючи на шалений супротив, ми прийняли багато принципових рішень проти олігархату. Уявляєте, як це було складно зробити?

Ви говорите про закон один для всіх, про нову архітектуру взаємин, але ви є заручником старих, принаймні, частково.

Ні. Я — ні. Особисто ні. Бо я їх ламаю. І президент — ні! І я скажу чесно, без зайвої скромності: хто би на цьому місці зміг би ці рішення прийняти? Тому що той обсяг негативу, який я їм щодня… Я їхню [олігархів] медійку можу за почерком розпізнати. Якщо хтось замовить медійку проти вас, то я вам дуже легко скажу, хто з олігархів її замовив, бо в них почерк повторюється. Насправді, це колосальний тиск. І так, звісно, мені було би простіше з кимось домовитися, щось би просто «заробити» і для всіх бути улюбленцем. Але я не хочу, я не за цим прийшов сюди витрачати життя. Саме тому в тій петиції немає ані слова про корупцію, тільки про марксизм.

Президент відреагував на петицію?

Я з цього приводу з президентом не спілкувався.

Ви запропонували зустрітися з підписантами, чи відбулася ця зустріч?

Так, з деякими була. Ми з ними знайшли значно більше спільного, ніж їм спочатку здавалося. Але з деякими не зустрічався, вони публічно заявили, що не хочуть зустрічатися.

З ким саме зустрілися?

Не хочу називати прізвищ, нехай вони самі між собою розбираються. Я можу визнати, де недопрацював — за роботою над глобальними процесами, за війною я пропустив комунікацію з бізнесом. Деякі бізнесмени, і я маю на увазі саме бізнесменів, а не тих активістів та самопроголошених експертів, хто заробляє на експлуатації проблем бізнесу, просто невірно розуміють та не знають, що я роблю і для чого. Мабуть, саме тому там така кількість підписів. Але є і люди, які добре розуміють користь того, що я роблю, але умисно працюють проти мене і нашої команди, вони брали участь у багатьох медійних кампаніях проти мене.

А ви можете назвати прізвища?

Я можу, але не хочу, аби в інтерв’ю це звучало [кілька прізвищ назвав]. Не хочу робити рекламу людям, яких вважаю не тільки малограмотними та брехливими, а просто по-людськи непорядними. З ними немає предмета діалогу. Тому що людина умисно розміщує «факти», які взагалі не відповідають дійсності та навіть їх не перевіряє. От, наприклад, з останніх: вони роблять вкид про те, що росіяни б’ють по нафтобазах, а Гетманцев ввів закон, який обладнує бази GPS-системами для того, аби росіяни краще наводилися. Людина, яка вміє читати, могла би зайти в цей закон і подивитися, коли він ухвалений? А ухвалений він за минулої каденції. Ми вносили зміни в цей закон, навпаки, пом’якшували його для бізнесу. Бо бізнес жалівся, що там драконівські міри були. І це правда. Хоча б це ти можеш перевірити? Ти ж верзеш нісенітницю, тобі хіба не соромно? Я постійно спілкуюся з людьми бізнесу. Це, власне, моя робота. Але моя робота точно не задовольняти амбіції десятка малограмотних псевдоекспертів, які заробляють конкретні гроші на створенні і експлуатації проблем бізнесу. Я лобіюю свідомо білий бізнес. Ми з ним союзники в побудові нової цивілізованої України. Якщо ми не будемо підтримувати білий бізнес, який платить податки, то майбутнього у країни не буде.

Ви говорите про лобізм, але тут, можливо, скоро й нікого буде лобіювати. Адже бізнес стикається з безпрецедентними викликами. Є сфери, що зараз взагалі не заробляють.

Так, моя мати пропрацювала в туризмі все життя. Він лежить. Є певна кількість галузей, де зараз немає можливості заробляти. І це найбільша проблема — перекваліфікувати людей на нову роботу. Ми зараз працюємо над цією проблемою, і в нас немає кінцевої відповіді. Але вона обов’язково буде.

Якщо ми говоримо про сім мільйонів внутрішніх переселенців — це колосальна проблема працевлаштування, яка тягне за собою питання в усіх-усіх пов’язаних сферах. Освіти, охорони здоров’я, злочинності. І просто у виживанні цих людей. Їм потрібно дати можливість працювати, зайняти їх. Для цього що потрібно? Треба розвивати і підтримувати бізнес. Але умова для того, щоб бізнесу допомагати, розвивати його, має бути одна: аби він був білим. Ти не можеш будувати економіку нової України за тими правилами, за якими ми жили 30 років. Ми уже дійшли за 30 років до стану найбіднішої країни Європи. Саме тому, що корупція, ухилення від оподаткування, олігархічно-кланова система.

Є дискусійне питання — чи випускати окремі категорії чоловіків із України під час воєнного стану. Наприклад, власників бізнесу, моряків, які фактично зараз і без роботи залишилися і, можливо, не мобілізовані.

На нього немає відповіді. Це питання не лише і не стільки економіки, скільки суспільної свідомості, справедливості та моралі у воєнний час. Тому що має бути закон один для всіх. Бо якщо ви робите в законі винятки чи будь-які лазівки, ви тим самим просто дискредитуєте його і загальне поняття справедливості. Нещодавно обговорювали його з бізнес-асоціаціями, вони готові платити будь-які штрафи, якщо людина не повернеться. Не переконаний, що це правильно було б сприйнято мобілізованим бійцем в окопі. Як ми призовнику-айтішнику, якого вже призвали, пояснимо, що він міг виїхати? Я знаю, що і Кабмін, і президент у цій дискусії. Але ми поки не готові дати відповідь.

Чи обговорюєте ви можливість допомоги підприємцям, як це було, наприклад, на початку війни — у 6 500 тисяч гривень?

Обговорюємо. Допомога обов’язково буде. Але я хочу вам просто нагадати принагідно, що я подав законопроєкт, яким ФОП взагалі звільнили від усіх податків [на час воєнного стану]. Тобто соціаліст, марксист, вбивця бізнесу як там ще подав законопроєкт, яким ФОПів звільнили від усіх податків.

Я подав законопроєкт про те, щоби скасувати всі податкові штрафи на час війни. А ще подав законопроєкт, аби прибрати всі перевірки на час війни. Це я — Гетманцев, автор всіх законопроєктів, тому що я разом із командою повертав економіку до життя.

Кілька днів тому ви анонсували повернення перевірок.

Коли економіка повернулася до життя і підприємства, експортери, платники ПДВ обґрунтовано почали вимагати від держави повернути систему відшкодування ПДВ і реєстрації податкових накладних. Я вніс відповідний законопроєкт, який минулого тижня ухвалила Верховна Рада і відновила систему відшкодування ПДВ. Але до цієї системи відшкодування ПДВ відновили і камеральні перевірки. Одне без іншого не працює.

Що це таке? Це невиїзні перевірки звітності. Крім того, ми відновили документальні перевірки тільки на вимогу самого платника або з питань валютного контролю. І до цього відновили фактичні перевірки. Але на час воєнного стану та пів року після. І відповідальності ніякої, в принципі, немає, якщо суб’єкт підприємницької діяльності не має можливості виконати те або інше зобов’язання. І у всіх цих рішень автором був Гетманцев. Як, до речі, і автором двовідсоткового податку замість ПДВ та податку на прибуток [крім митних пільг], на який перейшли уже понад 210 тисяч підприємців. Так, це теж Гетманцев був, марксист! Декларацію податкова має право прочитати. І ще дуже важливо. Велика кількість бізнесу платить. Більше того, є підприємства, які платять наперед — «АТБ», можу ще згадати «Хортицю», можу загадати Bayadera. Навіть Philip Morris, здається, платить наперед.

А хто не платить?

Наприклад «Ашан». Що йому заважає подати декларацію за 2021 рік? Він що, постраждав від війни? У нас є велика фінансово-промислова група, яка винна державі мільярд. Скажіть, будь ласка: от як податківець, у якого син воює на Донбасі, має реагувати на велику жирну компанію, у якої ресурси в енергетиці, що не сплачує податки? Скажіть, хтось повинен із цим боротися?

Чому напередодні війни ви виступили проти збільшення витрат на оборону?

Ой боже, це так смішно, якби не було так сумно! Це абсолютно популістський законопроєкт, який подала партія Петра Олексійовича Порошенка про те, щоби просто взяти і виділити 50 мільярдів на армію. При чому неясно, звідки взяти. От це як, наприклад, я хочу вийти і на камеру сказати, який я класний. І давайте я виданню «Бабель» виділю 50 мільярдів. Де їх взяти, звідки, як їх взяти? При тому, що одночасно розглядався абсолютно прорахований, погоджений Мінфіном та Міноборони законопроєкт про виділення Міноборони 20 мільярдів. Люди просто займалися звичайною справою — політиканством.

Тут би ваші опоненти вам відповіли, що гроші на дороги у вас були, а на армію — не дуже.

Витрати на армію постійно зростали. Це очевидно, якщо ви подивитеся цифри. Так, у нас було «Велике будівництво», і це було абсолютно правильне рішення. Я не знаю щодо прогнозів агресії російської федерації, але очевидно, що дороги будувалися без врахування такої агресії.

Ви вірили у можливість повномасштабного вторгнення росії в Україну?

Ні, я не вірив до останнього.

Давайте, щоб завершити з економікою: які сфери зараз можуть заробляти?

На продукцію яких є попит. Харчова промисловість, ОПК. Навіть легка промисловість, що працює для потреб армії. У нас багато підприємств переорієнтувалися на бронежилети. Якщо ми з вами говоримо про розвиток економіки та стрибок економіки під час воєнних дій, то це ілюзія. Ми повинні розраховувати на те, що люди повинні заробляти, забезпечувати себе, платити хоча б мінімальні податки. Це поки йдуть гарячі воєнні дії.

Якщо йдеться про повоєнний період, то я можу розповісти своє бачення. Я певен, що локомотивом повинен стати оборонно-промисловий комплекс, сільськогосподарська переробка, ІТ, енергетика.

І трохи про світогляд. Раніше ви у своєму Telegram-каналі розміщували пости інших каналів — проросійського Кліменко-тайм, каналів, що рекомендували читати подружжя Шаріїв тощо. Чому ви це робили? Вам це ближче?

Я постив усе те, що збігається з моїми думками і з чим я згоден. Точно не рекомендував читати подружжя Шаріїв. Але візьмімо останній скандал з пулом журналістів, які чомусь вважаються проросійськими.

Я можу пояснити чому.

Якщо вони брали участь у пропаганді, тоді має бути кримінальна справа. Притягніть до відповідальності, як Шарія. Але вішати ярлики — це як називати соціалістом, марксистом, комуністом. Це все навішування ярликів і це все шельмування, як правильно сказав міністр інформаційної політики Олександр Ткаченко.

А Макс Бужанський [Гетманцев розмістив у Telegram-каналі пост Бужанського, де той звинувачує підписантів у доносах і творчій заздрості до Наташі Влащенко]?

Я знаю і часто перепощую Макса Бужанського. Багато в чому згідний з ним, у чомусь ні. Але я знаю, що він патріот набагато більше, ніж ці писані патріоти, які себе такими вважають і займаються цькуванням. Я не підтримую ярлики і цькування. Знаю що це таке, адже сам теж є обʼєктом ярликів та цькування.

Влащенко — об’єкт цькування?

Безперечно. Я, до речі, постраждав від Наталії Влащенко набагато більше, ніж ви. Це, в тому числі, на її ефірах свого часу на мене і на всю команду вішали ярлики, вочевидь, виконуючи замовлення власника телеканалу. Вона душу вийняла з мене за антиолігархічний закон. Ми перестали ходити до них на канал, коли почалося цькування на їхніх телеканалах усієї нашої команди. Але це не привід цькувати її. Якщо вона чи хтось інший сказав якусь єресь, давайте дамо оцінку сказаному чи зробленому і піддамо її обструкції за це. Але з початку війни я нічого такого від неї не чув. До війни також не згадую…

Навіщо взагалі їхня участь у телемарафоні, вони там що, гріхи спокутують?

Я не знаю. Це відомі й успішні журналісти. А ви вважаєте, що людина не має права на спокутування гріхів? Має людина право зробити переоцінку?

Я не вірю в переоцінку.

Ви просто ще дуже молода.

У 2013 році у нас був вибір — працювати у Forbes, який купив близький до Януковича Сергій Курченко, або не працювати. Ми обрали другий варіант і пішли в нікуди. Тож вибір є завжди, а цінності однакові у будь-який час.

А чому ви не піддаєте обструкції разом із журналістами редакторів та власника каналу? І, до речі, чому тільки одного каналу — цим же всі грішили.

Ми зараз говоримо про ведучих телеканалів.

А чому? Чому ви не говорите про тих, хто є першоджерелом? Дайте списки. Дайте списки редакторів усіх, де вони? Це ж ціла система працювала. Ви ж не ламаєте систему. А ви просто берете кілька — це дуже важливо! — людей, які є обличчями.

У нас олігархічно-кланова система, частиною якої є медіа. Можливо, як частина цієї системи, вони мають нести відповідальність за якісь наслідки. Але цих частин системи багато, величезна кількість, а ми з вами беремо тільки маленьку частинку і її починаємо публічно карати. Це неправильно. Я проти таких флешмобів, публічних картань, покарань і цькування. У новій Україні цього не повинно бути, як не повинно бути і олігархічно-кланової системи.

Підтримайте «Бабель»:

🔸 донат у гривні

🔸 у криптовалюті

🔸 PayPal: paypal@babel.ua