«Президент вважав вугілля з ПАР злочинною схемою, але не тільки це стало причиною». Колишній міністр енергетики Юрій Продан — про вугілля, через яке судять Порошенка. Бліц

В понеділок, 17 січня, суд обирав запобіжний захід депутату «Європейської солідарності» Петру Порошенку, але так і не обрав. Рішення слідчий суддя оголосить 19 січня. Прокурор вимагає відправити Порошенка у СІЗО з правом внести один мільярд гривень застави (детально про це читайте тут). Експрезидента підозрюють у держзраді і фінансуванні бойовиків ОРДЛО. Йдеться про 2014—2015 роки, коли він був президентом, а в країні тривала енергетична криза. Щоб її подолати, в серпні 2014-го Україна уклала угоду з британською компанією Steel Mont Trading про постачання вугілля з Південно-Африканської Республіки. Цю компанію обрало Міністерство енергетики та вугільної промисловості на чолі з міністром Юрієм Проданом. Таке рішення, за версією Держбюро розслідувань, не сподобалося вищому політичному керівництву Росії — воно було зацікавлене в тому, щоб вугілля Україна отримувала з ОРДЛО. Щоб реалізувати цю схему, Порошенко вступив у змову з кумом Володимира Путіна Віктором Медведчуком і в листопаді 2014-го розкритикував якість і ціну південноафриканського вугілля. Генеральна прокуратура почала розслідування цієї справи. Через тиск в листопаді 2014 року Steel Mont Trading розірвала контракт з Україною. Юрія Продана не взяли в новий коаліційний уряд і викликали на допит. Згодом справу закрили через відсутність складу злочину, а Україна почала купувати вугілля у бойовиків ОРДЛО. В ДБР стверджують, за це терористи отримали 200 мільйонів гривень. Кореспондентка «Бабеля» Оксана Коваленко поговорила про події 2014 року з Юрієм Проданом. Ось бліц про якість вугілля з ПАР, роль Порошенка і нюанси торгівлі з ОРДЛО.

Яка ситуація з вугіллям була в Україні в 2014 році? Чому влада вирішила купувати вугілля саме в ПАР, і які ще варіанти розглядали?

Після того, як в червні-липні 2014-го в Дебальцевому пройшли бої і залізничну колію повністю зруйнували, постачання вугілля із захоплених територій повністю припинилось. Мова про вугілля антрацитової групи, на ньому працювала половина електростанцій, і близько 20% нашого споживання припадало на це вугілля. Потрібно було шукати заміну. Тоді ще були поставки з Росії, але ми розуміли, що вона в будь-який момент може припинити постачання, що згодом і зробила, і треба шукати альтернативу. У серпні за дорученням уряду ми почали шукати альтернативне джерело постачання вугілля. Ми робили це прозоро, відкрито. Всю інформацію про відбір постачальника можна було побачити у протоколах нарад нашого міністерства. Ми напрацювали низку варіантів, звідки можна було отримати вугілля необхідної марки — це і Колумбія, і Америка, і Австралія. Ми виходили з ціни, якості вугілля і можливості забезпечити значний обсяг. Виходячи з цих критеріїв, підписали контракт на постачання вугілля з ПАР на один мільйон тонн. Наприклад, Колумбія могла надати лише 50 тисяч тонн вугілля, і ціна була вища.

Чи обговорювали тоді можливість купувати вугілля на окупованих територіях?

Крім того, що постачання вугілля фізично припинилося, про що я вже сказав, була ще одна проблема. На той час були підприємства, які були зареєстровані на тих територіях, наприклад, в Луганську, Донецьку. Вони мали рахунки в банках, яких вже не було. Розуміючи, що на цій території ми не маємо впливу і не знаємо, на що ці гроші підуть, я видав наказ, що ми не працюємо з тими територіями. А як з ними працювати, якщо незрозуміло, як туди переказувати кошти? Тому питання, чи брати вугілля з тієї території, ми не розглядали.

Тоді було зрозуміло, як до контрактів з ПАР ставиться Порошенко, він якось їх коментував?

Ми взагалі думали, Петро Олексійович буде вітати те, що в найкоротші терміни ми погодили поставки вугілля з незалежного джерела в такий складний для країни період. Але вже коли прийшов перший корабель [з ПАР], у ЗМІ почала з’являтися негативна інформація про контракт, його ціну і про якість вугілля. Писали, що воно не буде горіти. Ставлення Порошенка було різко негативне, і він на багатьох нарадах про це говорив. Я в той час думав, що президента хтось неправильно інформує або, можливо, таку інформацію поширював хтось із конкурентів.

У листопаді 2014 року ЗМІ з посиланням на джерела повідомили, що на засіданні РНБО Петро Порошенко заявив, що вугілля неякісне, і доручив Генпрокуратурі провести розслідування. Це так? Ви розуміли, чому це сталося, який тоді був контекст?

Так, такі заяви [на засіданні] були. Але Порошенко озвучував це і мені на нарадах в Адміністрації президента, звинувачував мене в тому, що вугілля неякісне, що ціна завищена. Я не розумів, чому він це говорив. Якість вугілля завжди перевіряється в міжнародній лабораторії в порту відправки і в порту прибуття. Це вугілля успішно пройшло всі перевірки і успішно згоріло.

Коли ви це йому пояснювали, як він реагував?

Ви пам’ятаєте за всю історію країни, щоб президент озвучував, що вугілля не такої якості? Такого ж ніколи не було: ні до, ні після. Це було дивно, що президент займається таким питанням. Я стільки років працюю в енергетиці, є досвідченим професіоналом, невже мої колеги — теж досвідчені професіонали — могли укласти контракт і купити те вугілля, яке може «не горіти» або бути невідповідної якості? Ми навіть запрошували [журналістів] на Трипільську електростанцію, щоб показати, як воно горить. Мені на той час було незрозуміло, навіщо президент робив усе, щоб контракт зупинити, і звинувачував мене, що ми щось робили корупційно.

Адвокати Порошенка зараз говорять, що цю заяву він зробив, спираючись на відповідні рапорти, довідки та документи, які, напевно, є у розпорядженні слідства. Хто міг писати такі довідки, і чи відомий вам їхній зміст?

Я не знаю, хто йому ті рапорти і довідки писав і чим керувався президент. Якби вугілля було неналежної якості, ДТЕК би його не брав.

І ще одне — рішення про закриття кримінальної справи свідчить про те, що і ціна була нормальна, і якість. В той же час, коли прийшов перший корабель з ПАР, компанія «Центренерго» і я почали отримувати листи від різних офшорок про готовність постачати вугілля російського походження майже по тій самій ціні, що була у нас з ПАР.

Коли почалися кримінальні провадження по південноафриканському вугіллю, хтось вів з вами розмови про можливість купувати паливо на окупованих територіях?

До мене з цим ніхто не звертався. Можливо, тому що я відкрито висловлювався за відмову від постачання вугілля стороною, що воює.

А чому вас вирішили замінити в новому Кабінеті міністрів Яценюка восени 2014 року? На ваше місце міністра прийшов Володимир Демчишин. Хто його лобіював?

Звісно, що Демчишина лобіював тодішній президент [Порошенко]. Спочатку Демчишин був головою Національної комісії регулювання енергетики, його теж Порошенко призначив. Демчишин був людиною, якій довіряв президент.

А щодо мого звільнення, я відчував негативне відношення Порошенка. Воно загострилося в період постачання вугілля з ПАР. У мене теж не було бажання працювати з таким відношенням. Він вважав схему злочинною. Це була позиція президента, але я не думаю, що тільки це стало причиною.

Ви говорили, що заборонили купувати вугілля на окупованих територіях. Як потім така торгівля стала можливою?

Вже при Демчишині мою заборону скасували по двох підприємствах. Тобто він дозволив постачати вугілля з «Шахти імені Кисельова» і «Луганськвугілля». Ці шахти зареєстрували в Києві. Шахта Кисельова взагалі не була шахтою — вугілля там не добували, вона була закрита, і там просто викачували воду. Шахта «Луганськвугілля» добувала десь до пʼяти тисяч тонн на день. Але невідомо, чи взагалі на той час це вугілля там добували, чи брали старі запаси. Загалом той обсяг, який постачали з тих шахт, був незначний. «Центренерго» уклала з ними угоди, і на їхні рахунки можна було переказувати кошти. А як далі ці гроші мали дійти до підприємств? У мішках?! Це нормальна схема? І після цього ми критикуємо постачання вугілля з ПАР?

Чи викликало вас ДБР на допити у справі Порошенка?

Служба безпеки викликала як свідка.