Група волонтерів Lucky French збирає гроші для бульдогів, які постраждали від «чорних» заводчиків. Колишні співробітники стверджують, що великі суми керівництво забирає собі. Історія про собак та людей

У листопаді 2021 року в одній із найвідоміших волонтерських груп України, яка рятує французьких та англійських бульдогів від «чорних» заводчиків — Lucky French, розпочався скандал. Колишні волонтери та просто люди, які пожертвували групі гроші, звинуватили засновницю Ірину Чернілевську в махінаціях із грошима та викраденні собак. Волонтери пишуть, що керівництво Lucky French відмовлялося реєструвати фонд або громадську організацію, не надавало фінансових звітів та перекладало всю роботу на них. Вони кажуть, що собаки у притулку Чернілевської живуть у поганих умовах, а на собак, у яких є постійні фінансові куратори, продовжують збирати гроші. Волонтери зʼясували, що на ділянці притулку чомусь є платний готель для тварин, а територія, на оренду якої Lucky French збирає гроші, належить дочці Чернілевської. Сама Ірина Чернілевська все заперечує, каже, що вже два роки сама доглядає собак і притулок, всі фінансові звіти групи — справжні, а скандал влаштували провокатори, щоб розвалити групу. «Бабель» поговорив з усіма сторонами конфлікту та розповідає, як зʼявилася група Lucky French, як саме вона рятує собак і чому на території притулку зʼявився готель.

1

На відміну від офіційних заводчиків, які стежать за здоровʼям своїх собак, за правилами розведення і не викидають своїх тварин на вулицю, «чорні» заводчики, як правило, ставляться до собак просто як до джерела доходу. Їх рідко лікують, погано годують та тримають в антисанітарних умовах. Самок, які більше не можуть народжувати, і старих самців такі заводчики позбавляються. Із цією категорією собак і працюють волонтерські групи. Вони забирають або викуповують собак у заводчиків, лікують їх та шукають тваринам нових господарів. Майже всі такі групи волонтерів збирають гроші на собак у соцмережах.

У 2017 році Ольга Нужна започаткувала волонтерську групу «Босс Кокос» для порятунку бульдогів від «чорних» заводчиків. Зараз у групи понад 4 тисячі підписників у Instagram і понад 10 тисяч у Facebook. У жовтні 2021 року група «Босс Кокос» стала благодійним фондом. Тепер вони можуть збирати гроші офіційно, залучати меценатів, брати працівників у штат. Багато таких груп в Україні поки що існують неофіційно і збирають гроші на особисту картку когось із волонтерів.

З Іриною Чернілевською Ольга Нужна познайомилася у 2019 році. Ірина тоді взяла до себе додому собаку, якого врятував «Босс Кокос».

«У березні 2019 року Чернілевська взяла у нас французьку бульдожку Соню, а в липні взяла ще одну. Почала активно пропонувати допомогу, вона мала машину ― для волонтерів це важливо», — каже Ольга.

За словами Нужної, рік був дуже важкий для їхньої групи — померло десять бульдогів поспіль, і вони були раді будь-якій допомозі. У серпні Ольга з Іриною разом відвозили до Одеси двох бульдогів-близнюків та заодно відпочили там три дні. Нужна вирішила зробити Ірину модератором груп «Босс Кокос» у соцмережах, де вони викладають фото собак та шукають їм сімʼї, та додала до чату, де спілкувалися волонтери. Але вже у вересні 2019 року Нужна вилучила Чернілевську з чату та груп. Ольга каже, що та спробувала розколоти групу та взяти керівництво у свої руки.

«Волонтери часто страждають від стресу та навантажень. У мене на тлі стресу та вигоряння у вересні загострився ревматоїдний артрит, і дочка із зятем відвезли мене до лікарні. Ірина саме в цей момент організувала за моєю спиною окремий чат. Перетягнула туди весь склад модераторів та розповідала їм, що я поганий керівник, і мої проблеми зі здоровʼям їм заважають. Мовляв, вони хочуть рятувати собак, а не слухати моє скиглення», — пояснює Нужна.

Поки Ольга одужувала, Чернілевська фактично почала керувати групою «Босс Кокос» та забирати деяких собак до себе додому.

«Наприкінці вересня я просто видалила її та всіх її прихильників із модераторів наших груп у соцмережах. Із десяти чоловік довелося видалити пʼятьох, із рештою я й досі працюю. А вже 2 жовтня по «ТСН» показали сюжет про бульдогів, врятованих якоюсь групою Lucky French, але всіх бульдогів із сюжету врятувала особисто я», — каже Ольга.

2

Група Lucky French в Instagram зʼявилася 1 жовтня 2019 року, основна група у Facebook — 2 жовтня. Працює група за тією самою системою, що й «Босс Кокос» — забирає собак у заводчиків, іноді за гроші, іноді безкоштовно і передає майбутнім господарям за компенсацію. Зараз у групи понад 5 тисяч підписників у Instagram та майже 9 тисяч у Facebook, через неї проходять десятки собак із Дніпра, Києва, Харкова та інших великих міст. У липні 2020 року група відкрила притулок «Дім Франців» неподалік Дніпра, де живуть собаки, яким потрібне тривале лікування або для яких довго не можуть знайти господарів. У вересні в Києві пройшов благодійний фестиваль Lucky French Fest, на ньому збирали гроші, зокрема на облаштування притулку.

При цьому, на відміну від «Босс Кокос», група Lucky French не зареєстрована ні як громадська організація, ні як благодійний фонд, а гроші на собак збирають просто на банківську картку. Зі спробою організувати фонд і повʼязаний один із перших внутрішніх конфліктів групи.

У Lucky French господарі платять за собаку до трьох тисяч гривень. Паралельно група збирає гроші у соцмережах для викупу, закупівлі корму, лікування та інших потреб собак. Власник банківської картки — Ірина Чернілевська, це її особистий рахунок. Звіти про витрачені з рахунку гроші пише Ірина. Банківських виписок у цих постах немає, лише іноді рахунки із ветеринарної клініки. Це почало бентежити деяких волонтерів та спонсорів групи.

Ірина Мельник із Києва навесні 2020 року взяла у групі Lucky French собаку і з того часу активно допомагала їм грошима. Вона каже, що лише за 2021 рік переказала близько 70 тисяч гривень, а також надсилала усілякі необхідні притулку речі. З групи Lucky French виник чат у Telegram, де спілкувалися ті, хто взяв собак. У процесі вигадали фінансове кураторство — коли хтось із групи оплачує утримання конкретного собаки, поки йому не знайдуть сімʼю.

«Є собака Лейла, такий символ групи, вона і зараз живе у «Домі Франців». Ми з нею познайомилися ще на Lucky French Fest, у собаки задні лапи не ходять, їй потрібне лікування, коляска, спеціальний корм. І я зголосилася оплачувати всі потреби Лейли. Але чомусь у групі на неї продовжували збирати гроші», — розповідає Ірина.

За її словами, в Instagram групи вона побачила сторіз про те, що Лейлі потрібний корм. І одразу зателефонувала Ірині Чернілевській та запитала, як вийшло, що Лейла не має корму, а вона, її куратор, про це не знає? Чернілевська відповіла Ірині Мельник, що просто не хотіла її турбувати — та й так дає багато грошей.

Ірина почала звертати увагу, що адміни чату часто змінювалися, а питання про фінансову звітність закінчувалися нападками на тих, хто запитує, аж до виключення з чату.

«Але я помічала й інші дива. Збираємо гроші на лікування собаки, а потім собака просто зникає. Запитуємо, де вона. Відповідь: вже у сімʼї. Але ж ми всі в чаті батьків собак, і там нових господарів цього собаки чомусь немає. Ми з деякими батьками і волонтерами зібрали всі питання, що накопичилися, і ось недавно, 25 листопада, поставили їх списком у чаті в Telegram. Чат просто зник, його видалили», — каже Мельник.

3

Двадцять другого листопада в ефірі регіонального каналу «Дніпро TV» вийшов сюжет про бульдога Гранда. Його господиня Вікторія Охрімець стверджує, що віддала собаку на перетримку своєму куму, а той передав його в притулок Lucky French. Коли господиня побачила в Instagram, що її собака у притулку, хворіє і йому на лікування збирають гроші, то спробувала забрати назад. Але Ірина Чернілевська їй відмовила, сказавши, що у групі не Гранд. Вікторія каже, що Гранд чипований і вона має всі документи на нього. Тобто достатньо просканувати чип у собаки під шкірою, звірити з документами та встановити, що це саме Гранд, а не хтось інший. Але доступу до собаки вона не має і перевірити чип не може.

Двадцять шостого листопада сюжет про цю історію вийшов на «СТБ». Журналісти виявили на території притулку «Дім Франців» готель для тварин — установу, куди господарі здають собак та котів на якийсь час за гроші. Тоді як у притулку живуть собаки, у яких поки що взагалі немає господарів.

«Виявилося, що за тією адресою, куди ми слали тисячі гривень, тонни посилок, робили ремонти, купували кондиціонери та генератори, розташований зооготель. Готель має сторінку в Instagram. Там є фото собак, які мешкають у готелі, але серед них є й собаки з притулку, які не мають господарів. Це бізнес. При цьому є відео із самого притулку, там собаки повзають у своїх екскрементах, і загалом там кімнатка маленька», — каже Ірина Мельник.

Волонтер Ольга Столяр із Києва співпрацювала з Lucky French з кінця 2020 року. Вона була в «Домі Франців» під Дніпром і теж бачила готель для тварин. Але Ірина Чернілевська пояснила їй, що це будівля не її, а орендодавців, у яких вона винаймає притулок.

«Коли я там була, то ділянка була розділена на дві частини огорожею. З одного боку був зооготель, але мені сказали, що це не наша територія, а з іншого — «Дім Франців», але тільки на першому поверсі будівлі. На другому був готель для людей», — каже Ольга.

Lucky French щомісяця збирають на картку пʼять тисяч гривень на оренду притулку. Колишні волонтери групи стверджують, що насправді земельна ділянка належить дочці Ірини Чернілевської, Анастасії Дударенко. Вони надали виписку із земельного кадастру. У публічному кадастрі номер ділянки з виписки збігається з адресою притулку та готелю. А якщо вбити телефонний номер, вказаний в Instagram готелю у Viber, то виявиться, що це контакт Льва Самойленка — сина Ірини Чернілевської.

4

Одна з головних претензій волонтерів до керівництва Lucky French — за їхніми словами, група майже ніколи не виділяла грошей на щоденні витрати в інших містах, крім Дніпра. У звітах групи іноді були витрати на бензин, але волонтери кажуть, що його майже ніколи не оплачували.

Ольга Столяр каже, що за час її роботи в групі, собак у розведенців часто брали безкоштовно, ті просто віддавали їх як «відпрацьований матеріал». А бензин їй компенсували один раз, хоча їздила за собаками вона щонайменше раз на тиждень.

«Я ніколи і не просила компенсації, але Ірина завжди говорила, щоб ми скидали чеки та обіцяла компенсувати. Чеки йшли у звіти, але компенсації не було», — розповідає Столяр.

При цьому, за словами Ольги, внески в розмірі трьох тисяч гривень, які платили всі люди, які забирали собак у сімʼї, йшли лише на картку Чернілевської. Те саме каже колишній волонтер групи в Києві Ірина Нікітенко.

«Нам говорили, що група допомагатиме волонтерам у Києві грошима, але я не памʼятаю таких випадків. Усе робили за свої. Коли ми у 2020 році робили Lucky French Fest, то приміщення знайшли київські адміни, все робилося нашими силами. Ми тоді зібрали близько 150 тисяч гривень. Але все одразу йшло на картку Ірини, навіть оплата за вхід на фест. Жодних виписок за підсумками фестивалю, скільки зібрали, Ірина не показала, тільки написала суми», — розповідає Ірина.

Вона каже, що після фестивалю вперше порушили питання щодо фінансових звітів. І тоді у групі зʼявилися абстрактні цифри видатків, без документів.

«Звітність у Іри — це текст. Я сказала: “Будь ласка, звітуйте виписками”. [Вона] це ігнорувала. Писала: прихід за місяць — 8 тисяч гривень або 10 тисяч. Я говорю: “Не може такого бути, мої друзі надсилають вам штуку баксів”. І на картці [за словами власниці рахунку Чернілевської] постійно нуль», — каже Софія Гребеник із Києва, яка допомагала групі грошима та брала собак на перетримку.

Вона розповіла «Бабелю», що засумнівалася в чесності керівництва Lucky French, коли їй на перетримку з «Дому Франців» надіслали хворого собаку. Хоча у правилах групи зазначено, що всіх собак, прийнятих групою, обстежили та надали медичну допомогу.

Про те, що умови у притулку погані та собаки там хворіють, кажуть й інші волонтери. Оксана Глухова, яка займалася собаками Lucky French у Харкові, якось залишила там своїх трьох бульдогів, коли їхала на відпочинок до Лазурного. Вона каже, що Ірина сама запропонувала залишити собак у «Домі Франців». Коли Оксана приїхала туди, їй здалося, що в притулку холоднувато, а собаки часто кашляють. Але Чернілевська переконала її, що все гаразд.

«За тиждень я приїхала за собаками, Ірини не було на місці, вона мені по телефону сказала, де взяти ключ. Я заходжу та бачу цей кошмар. Собаки там сидять у власних екскрементах, скрізь засохла сеча. Все забите кормами, хоча часто казали, що кормів немає та збирали гроші», — розповідає Оксана.

Її собаки поїхали з притулку хворі — у всіх трьох виявився вольєрний кашель, а в одного ще й пневмонія.

Оксана та інший волонтер із Харкова, Ганна Биндич, пропонували Ірині Чернілевській створити ГО або фонд, Ганна, як бухгалтер, обіцяла безкоштовний супровід. А крім того, пропонували створити базу собак та власників, вести облік, стежити за їхньою долею.

«Ірина дуже добре знає, як працюють фонди, їй цього не треба було розповідати. Ми подивилися по реєстру — вона заснувала кілька. Але розуміє, що збирати гроші на особисту картку зручно, можна не звітувати про витрати. Я думаю, що вона сподівається на банківську таємницю, і цей дохід вона не декларує», — каже Ганна.

5

У Дніпрі у Lucky French є ветеринари, з якими вони постійно співпрацюють — Клініка ветеринарної хірургії доктора Малишка. Усі медичні рахунки в соцмережах групи звідти. Волонтери кажуть, що Ірина вимагала майже всіх собак з інших міст везти до Дніпра до клініки Малишка. Хоча це не завжди було виправдано.

Марина з Харкова взяла із Lucky French собаку Жужу, але у квітні 2021 року собака захворіла — хребетна грижа, пухлини, проблеми з легенями. І Марина відвезла собаку до лікаря Малишка.

«Я регулярно возила її туди все літо, собаку там кілька разів оперували. І побачила, що собаку дуже погано зашивають, розходилися шви. Ми ж платимо за те, що оперуватиме сам Малишко, якого Ірина називає найкращим лікарем. Але хто там собак зашиває, я не знаю. Я приїжджаю забирати собаку, а вона після операції зі свіжим швом бігає у них на задньому дворі, де ремонт іде, без попони, без перевʼязки», — каже Марина.

Коли восени у собаки почалися ускладнення через проблеми з легенями, Марина вирішила лікувати її у Харкові.

«І тоді Ірина почала тиснути на мене телефоном. Сказала, мовляв, якщо я не повезу собаку до Малишка, то, якщо вона помре, це буде на моїй совісті», — каже вона.

При цьому, за словами Марини, Андрій Малишко чомусь не зміг надати деякі документи та результати аналізів, які собаці мали робити ще влітку. Двадцять пʼятого листопада собака померла.

«Я не знаю, можу лише припускати. Але мені здається, що Чернілевська та Малишко діють у якійсь звʼязці. Недаремно вона до нього відправляє всіх собак і розповідає, що він найкращий лікар. Хоча, як на мій досвід, далеко не найкращий», — підсумувала вона.

Звʼязатися з лікарем Андрієм Малишком «Бабелю» не вдалося, на дзвінки він не відповів.

6

Ірина Чернілевська відкидає усі звинувачення колишніх волонтерів та господарів собак. Каже, що у Lucky French багато заздрісників, тому що група працює чесніше і краще за інших. А зооготель, який розташований поруч із притулком, за словами Ірини, їй не належить.

«У мене під опікою по 12—14 важких собак, сімʼя, робота, тож займатися ще чимось немає можливості. В мене останні два роки немає ні свят, ні вихідних. Люди, які справді тримають готель, здивовані, що десь кажуть, що це все моє», — сказала Ірина «Бабелю».

Той факт, що на сторінці готелю в Instagram є фото собак з її притулку, вона пояснює так: готель просто допомагає влаштовувати собак у своїх соцмережах. А орендувати територію зооготелю для притулку зручно, бо там ніхто не скаржиться на собачий гавкіт.

Ірина підтвердила, що земля, на якій стоять притулок і готель, справді належать її дочці, але будівлі на цій землі — чужі. Одну з будівель вона орендує. Кому належать будівлі, Чернілевська не пояснила.

Ірина стверджує, що спільний чат батьків видаляла не вона, а хтось інший із адмінів групи, а на всі питання волонтерів вона завжди відповідала. Все, що відбувається навколо Lucky French, вона пояснює змовою. І хоч у звітах є пункт витрат «Зарплата помічниці та генеральне прибирання», на які група витрачала від 700 до 6 000 грн раз на два тижні, Ірина каже, що все робила сама й власноруч.

«Мені 47 років, я забезпечена людина, маю 30 років юридичного стажу. Я можу дозволити собі бути меценатом та благодійником собак. Два роки я сама займалася усім, що відбувається в «Домі Франців», і виконувала роль прибиральниці. Одна. [...] Наша група не просто рятує, а проводить найважчі операції лише завдяки тому, що ми в Дніпрі і тут є відомий нейрохірург і бульдожист Андрій Малишко. Наша група є прозорою, тут викладають усі звіти, всі операції, чого немає в інших групах. І людям, які живуть за рахунок собак, дуже незручно, щоб ми існували. Саме тому створили провокацію, цей конфлікт», — каже Ірина.

Організаторами провокації проти Lucky French Ірина вважає Ольгу Нужну з групи «Босс Кокос» та Ольгу Лукʼянову з групи «Французькі бульдоги». Інших волонтерів та господарів собак, які негативно висловлюються про її роботу, Ірина вважає «спеціально навченими» провокаторами, а будь-які скриншоти з чатів та груп — підробками. Звинувачення у викраденні Гранда вона відкидає і каже, що його господиня займається підпільним розведенням собак.

На запитання, чому звітність групи — це не виписки з картки, а просто набраний текст, Ірина відповіла, що не зобовʼязана публікувати інформацію з картки, на якій є її особисті гроші.

«А чому я маю давати виписки з карт, куди заходять і мої гроші теж? У групи є бухгалтер, який має доступ до «Приват24», на підставі цього вона формує щотижневі звіти. А виписки… мені що, публічно показувати свою спідню білизну?» — каже вона.

При цьому Ірина сказала, що відкрила окремий рахунок для грошей на собак і до нього три додаткові картки, щоб волонтери у різних містах могли ними користуватися, не телефонуючи їй щоразу, коли потрібні гроші.

«Але це все одно моя особиста картка, рахунки відкриті на мене. Ми поки що не можемо стати громадською організацією, бо тоді треба офіційно брати на роботу бухгалтера, юриста. А нам доводиться платити розведенцям за викуп собак просто готівкою без договору. У мене зараз на картці 80 гривень, якщо ми станемо ГО, то миттєво вилетимо у трубу», — стверджує Ірина.

Чернілевська сказала «Бабелю», що скандали поки що не вплинули на результати роботи Lucky French, активність групи зростає, а їхні волонтери продовжують рятувати собак.

Ми не збираємо гроші на особисті картки, а закликаємо читачів підтримати «Бабель» донатом офіційно.