Соратники Володимира Зеленського кажуть, що йому потрібно більше влади і президентська республіка. Куди вже більше? Є куди — короткий експлейнер

Секретар РНБО Олексій Данілов в інтервʼю «РБК-Україна» заявив, що нинішній Україні значно більше підійшла б президентська форма правління, аніж парламентсько-президентська, як зараз. У такому разі, вважає Данілов, президент міг би одноосібно ухвалювати ключові рішення та зробити великий ривок у розвитку країни. Данілов не перший політик з команди Володимира Зеленського, який порушив цю тему. У 2020 році Федір Веніславський, нардеп і представник президента в Конституційному суді, говорив про те саме: через широкі повноваження премʼєра та президента між ними можуть виникати конфлікти — це погано. А один сильний лідер — президент — добре. Для України ця ідея не є новою. За Леоніда Кучми у 1996—2006 роках і за Віктора Януковича у 2010—2014 роках у країні була президентсько-парламентська форма правління — вона набагато ближча до президентської, аніж до парламентсько-президентської. І Кучма, і Янукович прагнули необмеженої влади. Але у Зеленського вона вже є. Навіщо тоді його оточення порушує цю тему і що зміниться, якщо Україна стане президентською республікою — короткий експлейнер.

Як влаштована парламентсько-президентська республіка

До цієї форми правління Україна повернулася в лютому 2014 року. Тоді, після втечі Віктора Януковича до Росії, парламент скасував попереднє рішення Конституційного суду, і з президентсько-парламентської республіки Україна знову стала парламентсько-президентською.

Фактично форма правління залежить від того, хто формує уряд і призначає премʼєр-міністра — президент чи парламент, і кому підпорядковується виконавча влада.

Згідно з Конституцією (це важливе уточнення), зараз більша частина повноважень — у руках парламенту. Коаліція (зараз — монобільшість) пропонує президенту кандидатуру премʼєра, президент її вносить до парламенту, а депутати голосують. Президент пропонує Раді міністрів оборони та закордонних справ, премʼєр — решту членів Кабміну. Також депутати контролюють роботу міністрів, голосують за призначення та відставку генпрокурора.

Парламент 300 голосами може змінювати Конституцію, призначати дату виборів президента, затверджувати та змінювати держбюджет і багато іншого. З початком нового скликання Ради уряд іде у відставку.

Зараз у президента, згідно з Конституцією (і ще раз — це важливе уточнення), набагато менше повноважень. Він пропонує Раді кандидатури премʼєра і двох міністрів, глав СБУ та Національного банку. Ще президент може накласти вето на ухвалені парламентом закони, якщо вони не стосуються поправок до Конституції. Однак вето Рада може подолати.

Що потрібно знати про президентську республіку

Зробити Україну президентською республікою можна, наприклад, через всенародний референдум. Його можуть ініціювати президент, парламент і народ, але в останньому випадку є низка умов. Якщо на референдумі ідею підтримають, парламент має внести зміни до Конституції.

Законопроєкт зі змінами та без референдуму до парламенту можуть подати президент або 150 народних депутатів. Далі процедура така: законопроєкт мають підтримати щонайменше 226 депутатів, потім — схвалити Конституційний суд, і вже на наступній сесії Ради проєкт має зібрати не менше як 300 голосів. Після цього він іде на підпис до президента.

Україна ще не була президентською республікою, тому точно описати всі нюанси складно. Що точно відомо — у президентській республіці виконавчу владу, тобто уряд, призначає, контролює та звільняє особисто президент. Посада премʼєр-міністра в такій конструкції може зникнути, проте може зʼявитися віцепрезидент.

У президентській республіці глава держави в жодному разі не може розпустити парламент, як, наприклад, це зробив Володимир Зеленський влітку 2019 року. А ось парламент у виняткових випадках і за складною процедурою може оголосити президенту імпічмент. Щодо законів, все як і раніше: президент може їх вносити, Рада — не підтримувати, він — ветувати, а парламент — долати вето.

Як насправді все влаштовано в Україні

Тут усе складно. На практиці в Україні з 2019 року діє скоріше президентсько-парламентська форма правління. Якщо точніше, формально країна живе за законами парламентсько-президентської республіки, але вся влада — у руках президента. Він контролює парламент, де його фракція має більшість, і завдяки цьому — уряд. Хоча всі гілки влади мають бути незалежними, на великій пресконференції у 2020 році Зеленський прямо зізнався, що шукає кандидатів у міністри — це виконавча влада. Президент безпосередньо керує силовими відомствами, дає доручення спікеру парламенту, а всі важливі питання країни погоджує його Офіс.

Якщо вся влада і так у Зеленського, навіщо щось міняти?

У парламентсько-президентській республіці майже абсолютну владу президенту гарантує більшість у парламенті. У випадку Зеленського — монобільшість «слуг». Але так буде не завжди. Чергові парламентські вибори в Україні заплановані на жовтень 2023 року, а президентські, в яких, імовірно, братиме участь Зеленський, навесні 2024-го. Судячи з останніх рейтингів, у новій Раді «слуги» навряд чи отримають більшість мандатів — їм доведеться формувати коаліцію з іншими партіями та йти на поступки. Тобто за пів року до президентських виборів Зеленський може залишитися без лояльного парламенту, силовиків та уряду — коаліція призначить новий Кабмін. Якщо на той час Україна стане президентською республікою, уряд, найімовірніше, залишиться до президентських виборів і допоможе Зеленському провести виборчу кампанію. Але щоб переписати Конституцію, у нинішній Раді владі потрібно зібрати щонайменше 300 голосів — стільки у президента поки що немає.

Свою Конституцію ми не міняємо і більше влади не прагнемо, а від доната не відмовимось — підтримайте «Бабель».