Роджер Рівз працював із Пабло Ескобаром, транспортував наркотики до США, тікав від поліції на віслюку і сидів у в’язницях по всьому світу. А тепер вийшов на свободу і дав перші інтерв’ю. Ось його історія

Вільям Роджер Рівз — легендарний контрабандист. Він транспортував наркотики на шість континентів, перевозив тонни гашишу, кокаїну та марихуани і співпрацював з Медельїнським картелем, яким керував Пабло Ескобар. Його кілька разів затримували, катували в мексиканській в’язниці, однак щоразу після звільнення він повертався в наркобізнес. Торік, після 18 років у австралійській в’язниці контрабандист вийшов на волю. Він ненадовго опинився за ґратами у США, однак його звільнили завдяки пандемії коронавірусу. Тепер 78-річний Рівз відійшов від справ, пише книжки та дає перші інтерв’ю. «Бабель» розповідає його історію: про те, як він став контрабандистом, як працював з Пабло Ескобаром і хто вбив Баррі Сіла — колишнього агента ЦРУ, який працював на Медельїнський картель.

Вільям Роджер Рівз виріс на фермі у Джорджії. Родина була бідною, і Рівз з дитинства намагався підзаробити. Спершу — на продажі самогону, потім працював на будівництві та продавав антикваріат.

У 1970-х роках він переїхав до Каліфорнії та став пожежником. Утім, найбільше Рівз любив літати й ще в юності отримав ліцензію пілота. Коли подорослішав, часто літав на рибалку в Мексику. У 1973 році знайомий запропонував йому доставити з Мексики до США вантаж — марихуану. До цього у Рівза не було судимостей. Ба більше, він жодного разу не отримував штрафу за неправильну парковку.

Знайомий переконав Рівза, що навіть якщо його спіймають, він навряд чи проведе за ґратами понад рік. Рівз погодився. За роботу заплатили десять тисяч доларів — удвічі більше, ніж він заробляв за рік роботи пожежником. Рівз купив новий літак, який міг транспортувати більше вантажу, — Cessna 207, і вирішив далі займатися контрабандою.

Спершу він працював із посередниками, потім почав знаходити наркоторговців самостійно. У більшості випадків Рівз доправляв наркотики з Мексики, з невеликого містечка Пічілінку. Злітна смуга у місті була занадто короткою, щоб літак із важким вантажем міг піднятися в небо, — усього 274 метри. Тож соратники контрабандиста знайшли альтернативу — шосе.

Операція нагадувала військову. Озброєні люди перекривали по кілометру дороги з обох боків, потім переносили товар із вантажівки, на якій був встановлений кулемет, у літак, і Рівз злітав над затором з автомобілів. Наркоторговці платили хабарі поліції, щоб та не втручалася в їхні справи.

Проте одного разу щось пішло не так — саме тоді, коли Рівз готувався злітати, правоохоронці влаштували облаву. Він спробував злетіти й втекти від переслідування, але поліція почала стріляти. У Рівза влучили три кулі. Наркоторговці почали стріляти у відповідь. Зрештою Рівз втік на старому віслюку.

Невдовзі після цього сталася ще одна облава, унаслідок якої Рівза заарештували та три місяці катували в мексиканській в’язниці. Вийшовши на свободу, він більше не хотів літати в Мексику та вирішив спробувати налагодити бізнес у Колумбії.

Партнерами Рівза стали представники Медельїнського картелю. Створений у 1976 році трьома братами Очоа, Пабло Ескобаром і Хосе Гонсало Родрігесом Гача, він був одним з найбільших і найнебезпечніших.

Картель виготовляв наркотики в лабораторіях у Колумбії, а потім транспортував до інших країн, зокрема в Болівію, Панаму, Центральну Америку, США та Канаду.

Картелю приписують чимало жорстоких злочинів, серед них — вибух цивільного авіалайнера авіакомпанії Avianca, убивство редактора газети El Espectador Гільєрмо Кано і кандидата у президенти Луїса Карлоса Галана.

Коли саме Рівз почав співпрацювати з картелем — точно невідомо. В інтерв’ю він говорив, що перевозив для нього наркотики практично від самого початку існування організації.

Усе розпочалося, коли контакт Рівза представив його одному з братів Очоа — Хорхе, який був «мозком усієї операції». Вони зустрілися на колумбійському ранчо, де було ще з пів сотні людей. Рівз пригадує, що в офісі Хорхе стояли приблизно 12 телефонів, усі різних кольорів. Вони були потрібні для звʼязку з різними містами США.

Співбесіда була короткою. Хорхе потиснув Роджеру руку, запитав англійською, які літаки той має та як довго він переправляє контрабанду через американський кордон. На той час Рівз вже транспортував марихуану не лише з Мексики, але й з Панами та Ямайки. Після цього в кімнату запросили Пабло Ескобара.

Наркоторговці домовилися, що Рівз возитиме кокаїн і марихуану. Тариф був хорошим — пʼять тисяч доларів за кілограм товару. В один літак вміщувалося у середньому 300—400 кілограмів кокаїну — отже, за восьмигодинний політ можна було заробити 1,5—2,5 мільйона доларів.

За словами Рівза, обидва наркоторговці — Ескобар та Очоа — поводилися з ним та його родиною як джентльмени. Вони дослухалися до нього. А ще — ніколи не називали свій бізнес «картелем». Це було радше щось на кшталт «страхової компанії». Представники картелю обіцяли клієнтам доправити вантаж до місця призначення, а у випадку, якщо його заарештують правоохоронці чи він загубиться — доставити інший.

За понад десять років роботи на картель Рівз доправив тонни заборонених речовин до Іспанії, Канади, Центральної Америки, США та інших країн.

На початку 1980-х Роджер Рівз познайомився з Баррі Сілом — колишнім агентом ЦРУ, який став контрабандистом. Рівз хотів придбати ранчо в Центральній Америці, де можна було б зупинятися між операціями, і вивчав різні варіанти в Гондурасі.

Дорогою назад до Нового Орлеану він познайомився із Сілом. Баррі видався Рівзу підозрілим і виглядав «просто як агент ЦРУ або ФБР», однак вони розговорилися про літаки. Сіл зізнався, що щойно вийшов із гондураської в’язниці, де просидів рік — його спіймали зі 100 кілограмами кокаїну.

Рівз запропонував Сілу працювати на нього, той погодився. Рівз платив Сілу по дві тисячі доларів за кілограм кокаїну — у середньому мільйон доларів за рейс. За словами Рівза, Баррі транспортував кокаїн через місто Міна в Арканзасі. Він дружив з Біллом Клінтоном, який на той час був губернатором Арканзасу, і неодноразово повторював, що «тут його точно затримувати не будуть». Проте Сіл ніколи не мав справу з Ескобаром чи братами Очоа напряму.

У 1982 році Рівза заарештували за контрабанду марихуани. Йому загрожувало 35 років в’язниці. Термін вдалося зменшити до чотирьох років, але за цей час його підопічний потрапив у халепу.

У 1984 році в Нікарагуа Сіла затримало DEA. Його звинуватили в контрабанді наркотиків і відмиванні грошей. Щоб уникнути довічного ув’язнення, Сіл погодився стати інформатором. Він продовжував займатися контрабандою, але в його літаках встановили спеціальні приховані камери.

Таким чином спецслужби викрили багатьох членів картелю та політиків у Нікарагуа, які за частку від продажів дозволяли переправляти через країну наркотики з Колумбії до США. А ще — сфотографували Пабло Ескобара, Хорхе Очоа та інших наркобаронів, які допомагали солдатам Нікарагуа вантажити кокаїн на борт.

Коли Рівз вийшов на свободу у 1986 році та зустрівся з Сілом, той зізнався, що працює на DEA і розповів управлінню про всі свої злочини та про Рівза. І сказав, що тепер Рівз має свідчити разом з ним перед Конгресом.

Контрабандист не хотів цього робити, але після погроз DEA йому довелося прилетіти в Маямі. Перш ніж виступити перед великим журі, він звернувся до найкращого адвоката в місті. Рівз сказав, що не хоче свідчити проти картелю і не знає, що йому робити. На що адвокат пожартував: «Бути стукачем — це як бути вагітною жінкою: ти або стукач, або ні. Я зазвичай не представляю стукачів, але якщо ти вирішиш свідчити, я згоден це робити за 600 доларів на годину».

Адвокат попередив, що якщо Рівз піде на угоду з DEA, йому доведеться розповісти геть усе. Бо якщо він спробує щось приховати — жодної домовленості не буде та його засудять за всі злочини.

Рівз подумав і втік до Бразилії. Сіла вбили через сім місяців у Луїзіані. Рівз каже, що це було вигідно як Медельїнському картелю, так і ЦРУ — Баррі нібито за вказівкою управління поставляв зброю контрас у Нікарагуа і міг про це розповісти. Утім, він вважає, що Сіла вбили за наказом Фабіо — наймолодшого з братів Очоа.

Сам Рівз і далі займався контрабандою. Навіть після того, як Пабло Ескобара вбили, а Медельїнський картель розпався. Востаннє його затримали у 2001 році в найзахіднішій точці Австралії — на ізольованому пляжі Стіп-Пойнт. Рівза разом з помічником спіймали на гарячому поблизу човна, який був завантажений кокаїном на 400 мільйонів доларів.

У 2002 році його засудили до 12 років в’язниці. Згодом термін збільшили до 18 років. Рівз вийшов з австралійської в’язниці у 2020 році, а невдовзі його екстрадували до США.

У Штатах йому загрожувало понад 20 років за ґратами за порушення умов дострокового звільнення у 1977 році. Однак Рівзу пощастило. Він провів у лос-анджелеській в’язниці 9 місяців, оскільки його знову звільнили умовно-достроково. Рівз мав пройти випробувальний термін, але через пандемію коронавірусу він не міг зустрічатися з офіцером, який за нього відповідав, і зрештою випробувальний термін скасували. Рівз вже повернув собі водійські права та ліцензію пілота.

За той час, що Рівз займався контрабандою, він заробив десятки мільйони доларів. Він каже, що гроші були його головною мотивацією, але не принесли йому щастя: «Я думаю, що зараз значно щасливіший. Якби у мене був шанс, я б діяв інакше. Це було не варто 33 років у в’язницях».

У нашій редакції Пабло Ескобара нема, тому нам не завадить ваш донат.