«Зараз у нас на торгах параплан, який використовували для контрабанди». Як державне підприємство «СЕТАМ» продає арештоване майно та конфіскат — ми розпитали директора Олександра Мамро

Державне підприємство «СЕТАМ» (Система електронних торгів арештованим майном) продає майно, яке заарештувала Державна виконавча служба (ДВС), та конфіскат, який вилучила Державна митна служба (ДМС). Минулого року «СЕТАМ» перерахувала у бюджет 100 мільйонів гривень, за пять місяців цього року — 70 мільйонів гривень. Позаминулого тижня, коли кореспондентка «Бабеля» Марія Жартовська готувала «Один день із головою митниці Павлом Рябікіним», вона стала свідком його розмови з керівником «СЕТАМ» Олександром Мамро: Павло Рябікін був невдоволений тим, що «СЕТАМ» не виконує план продажу. Кореспондентка «Бабеля» Оксана Коваленко поговорила з Олександром Мамро — про те, чому вони неефективно продають конфіскат, скільки грошей приносять до державного бюджету і чому в системі є такі дивні лоти, як гайковий ключ, порізані шини та ношений одяг Gucci.

Ви вже рік працюєте на посаді, але про себе не розповідали. Ви маєте дві освіти. Одна з них юридична, а друга?

Гуманітарна.

Як ви опинилися у цій сфері?

Спочатку я працював у податковій міліції Печерського району — у відділі стягування податкових боргів. Потім перейшов у юридичне управління податкової міліції Державної податкової адміністрації Києва. Мені подобалась ця робота, хоча там були не дуже конкурентні зарплати. Але після народження дитини потрібно було утримувати і дружину, і дитину. Тоді я перейшов у приватний бізнес.

Перед «СЕТАМ» у вас була власна юридична компанія. Вона теж працювала в цій сфері — ви допомагали кредиторам отримувати борги. Правильно?

Так. Ми [юридична компанія «Тріпл Сі»] надавали послуги з soft collection, legal collection і hard collection. Soft collection — це досудова претензійна робота. Боржнику телефонують представники нашої компанії, повідомляють, що є заборгованість, і запитують, чи планує він її погашати. Legal collection — це коли, наприклад, людина визнала, що брала кредит, але з ним не погоджується. Тоді починається суд. А hard collection — це розшук та вилучення проблемного майна, наприклад, об’єктів застави. Це 70 відсотків усієї нашої діяльності.

Ми працювали переважно з банками та лізинговими компаніями. Раніше я три роки працював у лізинговій компанії [«Євро Лізинг»] — очолював юридичний відділ, зібрав доволі сильний колектив. Але у 2008 році, коли сталася криза, компанія закрилася. Я зібрав юристів і службу безпеки цієї компанії і створив юридичну компанію «Тріпл Сі». Ми спочатку обслуговували лізингові компанії, а потім додалися банки. У 2019 році я перейшов у державне підприємство «Укрспирт», тому продав корпоративні права у компанії і звільнився з посади директора.

А коли ви вперше зіткнулися з «СЕТАМ»?

Коли працював у лізинговій компанії. А потім і в нашій юридичній компанії. Проблемне майно вилучали із Державною виконавчою службою. А коли його продавали — то вже долучалася «СЕТАМ». Тому я добре розумів і знав усю цю проблематику.

Чому ви вирішили знову повернутися на державну службу?

Прийшов новий президент [Володимир Зеленський], новий Кабінет міністрів. Мені сподобалось, як тодішній прем’єр [Олексій] Гончарук дивиться на світ, яких змін він прагнув.

В «Укрспирті» я пропрацював кілька місяців і відповідав за впровадження електронної акцизної марки. Потім цю задачу на себе перебрав Дмитро Дубілет. У цей час у «СЕТАМ» зʼявилася вакантна посада, ця сфера мені ближча, тож я вирішив спробувати власні сили і опинився тут.

Тут була сильна команда. Мені вдалося зберегти 70—80 відсотків людей, які тут працювали раніше. Зі мною прийшло ще кілька людей. Наприклад, Давид Салахутдінов, мій заступник з розвитку підприємства, завдяки його зусиллям ми значно підсилили напрям добровільної реалізації.

«СЕТАМ» існує за державний кошт чи ви самі на себе заробляєте?

Ми на самозабезпеченні: скільки продали, стільки й отримали. За законом ми отримуємо 5 відсотків винагороди від примусового продажу майна. Від добровільної реалізації ми отримуємо орієнтовно 1,5 відсотка — їх ми витрачаємо на кадри. З тих коштів, які у нас залишаються після виплати зарплат, утримання складів тощо, у нас залишається прибуток. І з нього ми перераховуємо 80 відсотків до державного бюджету. За минулий рік ми перерахували 100 мільйонів гривень.

Чи правда, що ви особисто купували нерухомість через аукціони «СЕТАМ» ще до призначення?

Так, я купував лоти. Всі по пам’яті я не перелічу. Я купував гараж, він знаходиться в Голосіївському районі, в декларації це є. Я купував земельну ділянку, щодо якої вже другий рік поспіль тривають суди [між колишнім власником, який брав та не виплатив іпотечний кредит, та банком, який видав кредит].

Давайте тепер поговоримо про митницю. Моя колега, коли готувала «Один день з Павлом Рябікіним» була присутня під час вашої з ним зустрічі. Одна з його претензій була, що ви реалізували лише 10 відсотків майна, яке вам передала Державна митна служба. У чому причина?

Питання неефективної реалізації майна справді існує ще з 2015 року. Наразі ми створили робочу групу, вона вже збиралася минулого тижня. Ми відбираємо конкретні кейси, аналізуємо та знаходимо слабкі місця і спільними зусиллями будемо їх виправляти. Нагадаю, наше підприємство живе за рахунок того відсотка, який ми отримали з продажу. Тому неефективний продаж майна митниці — це для нас недоотримані кошти.

То чому не вдається продати?

Тут є кілька моментів. Перший — це час. Державна митна служба [ДМС] виявляє порушення митних правил і вилучає товар. Порушник звертається до суду і оскаржує протокол порушення митних правил. Суди можуть тривати від одного до трьох років. Майно лежить на складах митниці. Коли є рішення суду про конфіскацію, наказ передають у Державну виконавчу службу [ДВС]. Вона відкриває виконавче провадження і передає це майно нам.

Друга проблема — це ціна. Наприклад, у 2019 році в Україну незаконно ввезли iPhone 6. Поки тривають суди, телефон знецінюється. Але це ще не все. За правилами митниці, конфісковані товари не можна продавати дешевше за митні обов’язкові платежі. Припустимо, мито з цього телефону становить 300 доларів. Тож дешевше за 300 доларів його не можна продати, а в 2021 році він стільки не коштує. Потрібно міняти законодавство.

Але і це ще не все. Коли товар потрапляє до нас, ДВС має провести його оцінку, далі відправляє інформацію до ДМС на погодження. Лише після того, як ціну затверджують, «СЕТАМ» виставляє лот. Це ще 6 місяців.

Але і це ще не все. Ще одна проблема з оцінкою. На оцінників часто заводять кримінальні справи, коли боржники доводять, що ті занадто дешево оцінили товар. Тому вони перестраховуються і оцінюють дорожче. Відтак ми часто маємо завищені ціни. Хто купить проблемний товар за ціною, що вища за ринкову?

І як ви плануєте розвʼязати цю проблему?

Треба запровадити електронний документообіг. Він скоротить оцінювання товару на три-чотири місяці. Ми будемо економити на зберіганні і логістиці.

Ще на зустрічі голова ДМС зауважив, що у нас є недостача майна на складах.

Ми щороку проводимо інвентаризацію. Є комісія, до якої входять ДВС, ДМС і представник «СЕТАМ». В кінці 2020 року така інвентаризація нестач не виявила. Я запропонував Павлу Борисовичу [Рябікіну] обрати будь-який склад на території України — у нас 20 складів, відповідно до кількості філій. Поїхати і там провести ревізію.

Що ви робите, якщо товар не продається? Наприклад, ви продаєте автівку, відбулося декілька торгів, але вона нікому не потрібна. Що далі?

Спеціальна комісія вирішує віддати автівку безкоштовно. Вони надсилають нам своє рішення, ми публікуємо інформацію на сайті. Ті, хто хоче отримати товар безкоштовно, подають нам заявки. Комісія вирішує, кому передати це майно. У більшості випадків ми отримуємо заявки від військових.

Тобто ці автівки їдуть на війну?

Так. За 2020 рік ми передали їм автівок та іншого майна на 3,2 мільйона гривень. А позаминулого тижня передавали ДСНС вилучені на митниці величезні ліхтарі. Коли військові чи ДСНС ставлять на баланс ці автівки, вони мають сплатити мито. У вiйськових спрощена процедура встановлення машин на баланс.

Багато товарів потрапляють під таку безкоштовну передачу?

Тридцять відсотків з усього майна. Ще у нас є автівки, які пройшли торги і оголошення безкоштовної передачі, але по них ніхто не звернувся. На нашій Волинській філії у нас таких 200 автівок з місцевої митниці. Що з ними робити? Та сама комісія вирішує їх утилізувати, тобто знищити.

Для того, щоб утилізувати транспортний засіб, з нього потрібно злити всі рідини. Масло, гальмівну рідину, омивач, бензин, дизель, який там може залишитися.

Це знову кошти?

Так. ДВС має провести тендер на утилізацію. Наскільки я знаю, в Україні залишилося лише 8 компаній, які займаються утилізацією транспортних засобів.

«СЕТАМ» чи ДВС мають перевіряти учасників аукціону? Питаю тому, що [за даними видання «Наші гроші»] птахофабрику Олега Бахматюка купила компанія, близька до Олега Бахматюка. Це порушення в розумінні «СЕТАМ»?

Це питання можна перефразувати інакше — чи маємо ми обмежувати доступ потенційних покупців до аукціонів.

Ну я радше хочу уточнити, наскільки вам важливо просто продати це майно. Чи ви справді повинні обмежувати доступ для певних учасників?

Дозвольте, я поставлю вам кілька запитань, а ви відповісте на них, а потім відповісте на своє запитання. Якщо ви стягувач, яка у вас основна мета?

Стягнути майно і продати за найвищою ціною.

Найвищою. Уявімо, що я ваш боржник. Я маю це приміщення, воно у вас у заставі. Є ще [помічник Мамро] Володя [присутній на інтервʼю] і [фотограф] Сергій [Моргунов] — вони реєструються на участь в аукціоні. Перед торгами вони хочуть побачити приміщення. Чи пущу я їх?

Ви б не хотіли, я так розумію.

Я їх не пущу. Примусити мене — механізму немає. Володя і Сергій припускають, що коли я буду звідси виходити, то зніму лампочку, шпалери — усе зніму. Просто, щоб накапостити.

Тому переможці аукціону намагаються домовитися з боржником, кажуть: «Давай так: ти не ходиш до суду, залишаєш у такому вигляді, як воно є, і ми тобі заплатимо відсоток від вартості цього майна». Інколи це значно ефективніше, ніж переможцю ходити в суди і виселяти [колишнього власника] примусово.

На аукціон зареєструвалися Володя, Сергій і я сам — через афілійовану особу. Вартість приміщення 100 умовних одиниць. Хто з нас трьох дасть найбільшу ціну?

Ви.

Правильно. Мені не потрібно мене ж самого виселяти з цього приміщення, не потрібно проводити роки в судах.

Повертаємось до вашого запитання: чи можна боржників допускати до аукціонів. Першими проти обмеження будуть самі стягувачі, бо вони розуміють усі ці підводні течії.

Є ідея прибрати ДВС із ланцюжка Державна митна служба — Державна виконавча служба — «СЕТАМ». А далі продавати конфіскат не лише через вас, а й через інші майданчики, наприклад «ProZorro.Продажі». Що ви про це думаєте?

Якщо внесуть відповідні зміни до законодавства, ми підлаштуємось. Немає різниці, хто буде передавати нам майно на реалізацію, можливо, скоротимо шлях. Ми маємо свої переваги перед іншими торговими майданчиками. У нас сформована система [покупців], у нас понад 80 тисяч зареєстрованих учасників у системі. У нас є філії по всій Україні із майданчиками для зберігання. У ProZorro немає своїх філій і відповідно немає, де зберігати майно. Ми не боїмося конкуренції.

Антимонопольний комітет розглядає справу, яка стосується «СЕТАМ»: там перевіряють, чи маєте ви ознаки монополії. Пояснюється це тим, що «СЕТАМ» є і адміністратором бази даних майна, і сам його продає. Виходом з ситуації деякі експерти бачать те, що ви можете торгувати на ProZorro.

Справа в АМКУ дійсно була, наразі її закрили. Будь-який майданчик, пройшовши акредитацію у Міністерстві юстиції, може підключитися до нашої системи і торгувати нашим майном. Вже є сім таких майданчиків, вони отримують той же один відсоток від нагороди.

У 2020 році міністр юстиції підписав наказ, що має на меті поєднати «СЕТАМ» та «ProZorro.Продажі». Наказ не набув чинності, бо поки системи не відповідають одна одній. Там питання у захисті персональних даних, IT-відділи наших держпідприємств наразі вирішують це питання.

І коли можлива така інтеграція?

Ми сподіваємося закінчити усе до кінця літа цього року.

У вас є іноді дуже дивні лоти. Наприклад, я знайшла іржавий гайковий ключ. Якщо ви його продасте, то за 5 копійок. А витратите набагато більше, щоб його забрати, оцінити, виставити на аукціон.

Так, виглядає нелогічно. Якщо відкрити лот, можна побачити номер виконавчого провадження. Більшість отаких нераціональних лотів — це виконання рішення суду у кримінальній справі [ми розшукали цей вирок]. Цей гайковий ключ міг бути знаряддям злочину. Продають те, що вилучається в дохід держави. І якщо ключ вилучили таким чином, ДВС має його продати.

Наведу ще один приклад. Митниця вилучила колесо [показує нам фото колеса, в якому величезна прямокутна дірка]. В ньому перевозили контрабандні цигарки. І оце колесо суд доручив конфіскувати в дохід держави. Якби це був транспортний засіб ― конфіскували би транспортний засіб. Був би літак ― конфіскували би літак. А це колесо, і його вартість ― 1 000 гривень. Хтось купить його за тисячу гривень? Ні.

Ось іще приклад. У когось вилучили одяг: блузку, светр, взуття, дві сумки. Вказано, що це Gucci, Dolce Gabbana. Оцінили у 344 тисячі гривень. Приблизно по 2 тисячі доларів за одиницю — кому воно буде цікаве? Оцінники виходять з того, що це оригінальні речі. Але це ніхто не встановлював.

А який був найдивніший лот за останній рік?

Я люблю говорити про найцікавіші лоти. За останній рік — це будинок [готелю Микільського військового собору] в центрі Києва на вулиці Мазепи. Проданий за 307 мільйонів гривень.

Але ж там торги не відбулися, бо інший учасник їх оскаржує. Тож ви поки не отримали ці кошти.

Так, торги зупинені. Попередні власники реєструються [не напряму], щоб стати учасником і оскаржити конкурс, затягнути час. Так сталося і в цьому випадку. Подивимось, чи буде переможець викупати лот. Ми хочемо отримати кошти. Взагалі на сьогодні у нас активних судових справ близько двох тисяч.

А все ж таки, який найдивніший лот?

Нічого особливо дивного немає. Ну от зараз у нас на торгах мотопараплан, який, швидше за все, використовували для контрабанди. Для мене немає дивних лотів.