У партії «Голос» розкол: керівництво карає депутатів за непокору, ті пропонують керівництву звільнити крісла. Ось девʼять (девʼять!) причин цього розколу

Двадцять другого березня стало відомо, що в парламентській фракції «Голос» назріває розкол. Політрада партії винесла попередження шести депутатам. Це означає, що якщо вони порушать дисципліну ще раз, їх можуть виключити з партії рішенням зʼїзду. Шістьох депутатів підтримали ще четверо. Зрештою в опозиції опинилася половина фракції. Опозиційні до керівництва «Голосу» депутати кажуть, що в партії давно перестали обговорювати позицію щодо законопроєктів, що глава «Голосу» Кіра Рудик забрала занадто багато повноважень, а неугодним депутатам перекрили канали спілкування з однопартійцями. Щоб дізнатися, що відбувається в партії, кореспондентка «Бабеля» Оксана Коваленко поговорила з депутатами «Голосу» з обох сторін конфлікту: із главою парламентської фракції Ярославом Железняком з одного боку; «опозиціонерами» Ярославом Юрчишиним, Олександрою Устіновою, Ольгою Стефанишиною з іншого, і ще з кількома співрозмовниками, які побажали залишитися неназваними.

Минулого четверга, 18 березня, політрада партії «Голос» винесла попередження шести партійцям: Соломії Бобровській, Роману Лозинському, Ользі Стефанишиній, Олександрі Устіновій, Володимиру Цабалю і Ярославу Юрчишину. Причина — вони проголосували за те, щоб внести до порядку денного і відправити до Конституційного суду проєкт закону, поданий «слугами народу». Проєкт стосується порядку призначення і звільнення директора Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і директора Держбюро розслідувань (ДБР).

Керівництво «Голосу» вважає, що цей проєкт шкодить боротьбі з корупцією. Політрада вирішила, що якщо депутати порушать партійну дисципліну ще раз, то на зʼїзді будуть обговорювати їх виключення. Глава партії Кіра Рудик заявила, що фракція вирішила не підтримувати проєкт, а на засіданні політради «опозиціонери» наполягали на своєму і не давали пояснень.

Один з «опозиціонерів», Ярослав Юрчишин стверджує, що засідання фракції з цього питання не було. Він каже, що на засідання політради теж нікого з них не запросили, тому вони не могли нічого пояснити. За словами співрозмовників «Бабеля» в «Голосі», вони голосували за проєкт, щоб парламент не зміг звільнити Артема Ситника з посади директора НАБУ достроково — його повноваження закінчуються у квітні 2022 року.

Джерела «Бабеля» в «Голосі» кажуть, що конфліктна ситуація в партії склалася не зараз, а набагато раніше.

Ось девʼять причин розколу в «Голосі»

1

Улітку 2020 року Святослав Вакарчук пішов з посади керівника партії, а потім відмовився і від депутатського мандата. У грудні 2020 року від керівництва фракцією відмовився Сергій Рахманін. Обоє пояснили своє рішення тим, що партія має розвиватися, що її повинна наповнювати нова кров. Вибудовувати партію, розробляти стратегію повинна була нова глава — Кіра Рудик.

Але джерела серед «опозиціонерів» в «Голосі» кажуть, що Рудик дедалі більше підминала під себе партію. Перед місцевими виборами восени 2020 року вона переконала зʼїзд партії змінити статут: вона отримала можливість одноосібно призначати і звільняти всіх співробітників секретаріату, який працює на фракцію і партію. Також вона змогла розподіляти всі партійні фінанси. Це мало прискорити і полегшити ухвалення рішень під час виборчих перегонів. Після виборів відкотити зміни назад вона відмовилася, запропонувавши створити комісію і протягом пів року розробити зміни.

Маючи контроль над фінансами, Рудик може контролювати регіони, а отже, і склад зʼїзду партії, вважає джерело «Бабеля» в партії. Зʼїзд партії важливий, тому що саме він затверджує склад політради партії, куди входять сім осіб (шість обираються і глава партії, за посадою). Кандидатури до політради, за статутом «Голосу», одноосібно подає глава партії. Але раніше, коли партією керував Святослав Вакарчук, трьох осіб до політради висували депутати з парламентської фракції. При Кірі Рудик ситуація змінилася: трьох членів політради висунула Рудик, а трьох висунули регіональні осередки партії і зʼїзд затвердив.

На зʼїзді в лютому 2021 року з політради партії виключили Сергія Притулу і Ярослава Юрчишина. Сергій Притула балотувався в мери Києва і посів третє місце, набравши майже вісім відсотків. Партія також пройшла до Київради, а тому після перемоги Сергій Притула розраховував очолити київський осередок партії. Йому в цьому відмовили, головою осередку стала Кіра Рудик.

2

На зʼїзді 29 січня 2021 року депутати «Голосу» заговорили про те, що НАЗК призупинило держфінансування партії. НАЗК попередило «Голос», що якщо партія не виправить помилки у звіті, агентство передасть до правоохоронних органів інформацію про кримінальний злочин. Із запитанням про передачу грошей ФОПам на зʼїзді виступив один із членів контрольно-ревізійної комісії, кажуть джерела «Бабеля». Після цього членів комісії поміняли.

3

Ще одна проблема фракції — вона не може зібратися на засідання близько місяця. Пʼятнадцятого березня фракція повинна була вирішити, чи підтримувати законопроєкт про НАБУ і ДБР. Фракція зібралася майже в повному складі — прийшли 19 депутатів із 20. Ярослав Железняк стверджує, що на засіданні всі депутати дізналися, що проєкт підтримувати не треба.

Але жодних рішень фракція ухвалити не змогла. За інформацією «Бабеля», частина «опозиційних» депутатів вимагали спочатку обговорити політичні питання. «Ішлося про «ціннісні розбіжності» всередині фракції», — говорить співрозмовник «Бабеля». У підсумку депутати сперечалися кілька годин, і Железняк закрив засідання фракції, призначивши його на ранок вівторка, 16 березня, — але на нього вже ніхто не прийшов.

Ярослав Железняк наполягає на тому, що всі депутати знали, як голосувати, оскільки профільна група теж вирішила не підтримувати проєкт. До групи входять пʼять депутатів: Осадчук, Макаров, Юрчишин, Устінова і Лозинський. Профільна група напередодні засідання фракції зібратися не змогла — на засідання прийшли тільки Юрчишин і Осадчук, тому єдине рішення вони ухвалити не змогли. Троє з пʼяти членів профільної групи зрештою підтримали законопроєкт.

4

Частина фракції обурилася словами Кіри Рудик в інтервʼю Інтерфаксу про те, що вона «циклічно» веде переговори про коаліцію зі «слугами народу». «Я взагалі не уявляю, як «Голос» і «Слуга народу» можуть зараз домовлятися про коаліцію. Коаліцію з ким?» — написала депутат Соломія Бобровська. Вона додала, що СН повинні самі нести відповідальність за те, що вони роблять, згадавши «посадки» генпрокурора Венедіктової, провалений карантин міністра Степанова та «істерику від мовного закону» нардепа Максима Бужанського.

5

За словами «опозиціонерів», частині фракції обмежили доступ до медіа. Піарники партії визначають, хто повинен йти в ефіри каналів, а якщо медіа запрошують когось самі, піарники можуть попросити зняти його з ефіру. Місяць тому в інтервʼю Інтерфаксу Рудик говорила, що партія і фракція вибудовуватимуть політику оnе voice, а тому у фракції будуть спікери, які курируватимуть конкретні напрями. Зараз же, кажуть співрозмовники «Бабеля» в партії, щоб повернутися на ефіри, вони мають поговорити особисто з Кірою Рудик. Але до неї з такими питаннями ніхто не звернувся.

6

Від початку роботи «Голос» оплачував роботу юридичних помічників народних депутатів. Але коли почалися конфлікти з керівництвом партії, як розповідають співрозмовники «Бабеля», партія вирішила прибрати фінансування помічників для неугодних. Причиною назвали те, що депутати не ходять на засідання фракції.

Ярослав Железняк пояснив «Бабелю», що в апараті партії справді є юристи, які працюють з окремими депутатами — вони допомагають розробляти законопроєкти й аналізувати проєкти інших фракцій. «Ми оптимізуємо [структуру] постійно. І так, зараз, через те що у нас зросла кількість регіонів [де партія увійшла до місцевих рад], у нас змінюється підхід до законотворчості», — каже Железняк.

7

Двадцять восьмого грудня 2020 року, після того як Сергій Рахманін склав повноваження голови фракції, депутати «Голосу» обрали новим керівником Ярослава Железняка, а його заступником Романа Костенка. З останнім призначенням багато депутатів були не згодні: вони вважали, що Костенка їм навʼязали нечесним шляхом. Тоді, не змовляючись, із фракційного чату вийшли десять депутатів: Бобровська, Васильченко, Лозинський, Клименко, Піпа, Стефанишина, Устінова, Цабаль, Шараськін, Юрчишин.

Железняк стверджує, що Олександра Устінова вийшла з чату, оскільки її кандидатуру не підтримали, а частина депутатів періодично виходять із чатів, щоб відпочити від листувань. У коментарі «Бабелю» Устінова каже, що не висувала свою кандидатуру, а виступала за те, щоб керівниками фракції стали Володимир Цабаль і Рустем Умеров.

8

Опозиційним депутатам обмежили можливість спілкуватися з регіональними осередками партії, а також заблокували їхні «партійні» адреси електронної пошти. Це сталося після того, як Київська міська рада вирішила передати Меморіальному центру Голокосту «Бабин Яр» ділянку землі в оренду. Депутати «Голосу» в Київраді цьому опиралися, на них тиснуло керівництво партії, депутати «Голосу» в парламенті встали на їхній захист.

Депутати надіслали лист із заявою в регіональні осередки, але виявилося, що їхні «партійні» імейли заблокували. Ольга Стефанишина спробувала пояснити їхню позицію в регіональному чаті, але її звідти виключили і повідомили, що далі комунікувати з регіонами вона може тільки за погодженням з менеджерами. У підсумку з регіонального чату виключили всіх опозиціонерів і їхніх помічників.

9

Частині депутатів «Голосу» не подобається, як партія голосує в Київраді щодо виділення землі. Проблемними голосуваннями фракції «Голос» у Київраді «опозиціонери» вважають виділення землі Вагифу Алієву на метро «Лісова» під будівництво ТРЦ (антикорупційна комісія рекомендувала Київраді зупинити це будівництво). «Опозиціонери» також критикують свою фракцію за підтримку оренди ділянки на Васильківській, де, як стверджує київський активіст Сергій Пасюта, замішаний Денис Комарницький. Ці та низку інших голосувань «опозиційні» депутати хочуть обговорити на засіданні фракції, але розмови поки не було.

Що керівництво «Голосу» робитиме далі?

Ярослав Железняк шкодує, що внутрішні сварки вийшли за межі партії. «Я прийшов у політику не для того, щоб витрачати час на внутрішні чвари, — говорить він і пояснює все хворобою росту. — Нас було 20 депутатів, а після місцевих виборів нас різко стало 400. Є певні ревнощі, зокрема до регіонів і місцевих депутатів, які іноді ходять [на ефіри] за тематиками депутатів [Верховної Ради]». Вирішити конфлікт, на його думку, допоможе «нормальний діалог» і те, «щоб усі були зайняті роботою, законопроєктами, програмою і зустрічами з виборцями, а не внутрішньопартійними сварками».

Він також натякнув, що якщо у когось з депутатів є особливе бачення, «вони можуть заявити про свою політичну позицію, і ми будемо шукати варіанти рішення». «Але поки що я не отримав жодної заяви про вихід ані з фракції, ані з партії, що говорить, про те, що колеги стали контролювати свої емоції», — каже Железняк.

«Опозиціонери» шкодують, що про конфлікти стало відомо за межами партії. За словами Ольги Стефанишиної, вони намагалися вирішити всі питання всередині партії з грудня. «Нам перекривають внутрішні ресурси комунікації, але ми й надалі готові до діалогу», — говорить вона. Ольга Стефанишина вважає, що Кіра Рудик повинна скласти повноваження голови партії, а Ярослав Железняк — глави фракції, оскільки вони не впоралися зі своїми завданнями.