Метал-гурт Jinjer із Горлівки обʼїздив із гастролями весь світ і оголосив про концерти в Росії. Музикантів розкритикували, а вони кажуть, що хочуть нести українську культуру в маси

За останні кілька років український метал-гурт Jinjer обʼїздив із гастролями весь світ — від Австралії до Америки. Вони грали в маленьких клубах Японії, на великих фестивалях у Німеччині та ділили сцену зі світовими зірками. Історія гурту розпочалася понад десять років тому в Горлівці Донецької області, до 2014 року вони жили і писали музику саме там. Із початком війни Jinjer переїхали до Львова, а потім — до Києва. На 2020 рік група запланувала понад сто концертів у різних куточках планети, в тому числі в Росії. Туди Jinjer відмовлялися їздити протягом пʼяти років, але після тривалих обговорень вирішили організувати два сольні концерти — в Москві та Санкт-Петербурзі. Шанувальники з України розкритикували Jinjer і звинуватили музикантів у зраді й сепаратизмі, але вони наполягають, що нічого поганого у виступах у Росії немає. Кореспондентка «Бабеля» Катерина Коваленко зустрілася з учасниками групи і поговорила з ними про гастролі, музику і Росію.

1

Гурт Jinjer впізнають за їхньою вокалісткою Тетяною Шмайлюк: молодою чорноволосою дівчиною з пронизливим голосом. Вона вітає зал словами “We are band from Ukraine” і виконує як високі партії, так і гроул. Тані трохи за тридцять, її руки і шия забиті татуюваннями, повіки підведені яскравими стрілками. Поза сценою вона поводиться скромно і багато жартує. Каже, що любов до метал-музики їй прищепив старший брат. «Він на шість років старший, і я завжди до нього тягнулася, наслідувала. Він слухав таку музику — і я слухала. Щоправда, потім він перестав, а я досі ні», — розповідає Таня. Вона народилася й виросла в Горлівці Донецької області, ще двоє колег по групі — теж із цього регіону.

Саме в Горлівці понад десять років тому і виник гурт Jinjer — його заснував Максим Фатуллаєв, який незабаром емігрував до США. Таня на той час грала в іншому гурті, гітарист Роман Ібрамхалілов — у третьому. «Ми всі були знайомі між собою, навіть іноді підміняли один одного на концертах», — згадує він. Одного разу так покликали виступити Таню. «Мій гурт тоді розпадався на очах, і я хотіла все кинути. Але хлопці з Jinjer умовили мене всього на один концерт», — згадує вона. Відтоді вона стала обличчям і голосом гурту, за нею підтяглися Роман і бас-гітарист Євген Абдюханов. Кілька років вони грали в основному в Донецьку і Горлівці. Грошей музика майже не приносила, їх вони заробляли на звичайних роботах. Таня підпрацьовувала у шлюбному агентстві для іноземців, Женя працював на будівництві і викладав англійську. Роман у різний час поєднував концерти з роботою комунальником, на металургійному заводі, на паперовій фабриці і мʼясокомбінаті. З моменту заснування склад Jinjer повністю змінився: останнім до гурту у 2016 році приєднався барабанщик Владислав Уласевич, який раніше грав у гурті «ЗЛАМ».

Перше визнання прийшло до Jinjer після кліпу Exposed As a Liar у 2012 році. «Начебто нічого особливого, але він за перший місяць 100 тисяч переглядів на YouTube зібрав — тоді для нас це були великі цифри», — каже Євген. Гурт почали кликати на концерти в різні міста України. Це був їхній перший тур. У 2013 році музикантів уперше запросили в Європу — з гастролями вони поїхали по Румунії.

Спогад про перший виступ на європейській сцені викликає у музикантів багато емоцій. «Ми це ніколи не забудемо! — кажуть вони в один голос і сміються. — У нас не було грошей, ми набрали з собою їжі, взяли сало і поїхали. Це була справжня пригода!» Після українських концертних майданчиків румунська сцена здавалася їм неймовірною. «Все було інакше, на рівень вище: звук, організація, атмосфера», — каже Роман. Хлопці помітили, що в Європі зовсім інакше ставляться до «важкої» музики, ніж в Україні. «Там вона не вважається музикою для маргіналів. Люди приходять навіть не на конкретну групу, а просто випити пива й відпочити з друзями після роботи», — каже Євген.

Навесні 2014 року, коли на Донбасі почалася війна, група поверталася з туру Західною Європою. «У Горлівку ми їхали вже через блокпости. Тоді ми зрозуміли, що це серйозно й надовго», — згадує Рома. Зваживши всі «за» і «проти», музиканти вирішили переїжджати. Особливо на цьому наполягав Євген — його дружина була вагітною, і залишатися вдома було небезпечно. Для переїзду обрали Львів — велике місто, багато знайомих, поруч кордон із ЄС. «Це був дуже важкий час, ми економили на всьому», — каже Євген. Вони вирішили більше не шукати інших робіт і цілком присвятити себе музиці. Таня згадує, що концертів було дуже багато, вони постійно були в дорозі: «Ми приймали всі пропозиції, не відмовлялися ні від чого. Навіть якщо безкоштовно, за їжу. Але з часом все налагодилося, і ми почали непогано заробляти».

У репертуарі Jinjer багато відсилок до Донбасу — наприклад, на пісню Cloud Factory Таню надихнув Горлівський коксохімічних завод. «Ми постійно їздили повз нього з Макіївки в Горлівку. Пригадую, був мороз, блакитне прозоре небо, і димів завод. І я подумала: це ж завод із виробництва хмар, — каже вона. — А потім уже пішли пісні про війну». В окупованій Горлівці у музикантів залишилися батьки, вони намагаються їздити до них хоча б раз на рік. «Цей рік був першим, коли ми не змогли потрапити додому через карантин», — каже Таня.

2

Через рік нескінченних концертів Європою Jinjer помітив австрійський лейбл Napalm Records — один із найбільших у світі металу. Лейбл узявся за просування гурту — допомагає записати альбоми і продавати диски в музичних магазинах по всьому світу. «Тепер нам постійно фанати надсилають фотографії з різних країн: ось дивіться, ваш диск, ваш вініл. Це дуже приємно», — кажуть музиканти. Після Jinjer Napalm Records підписав контракт ще з трьома українськими гуртами: Motanka, Stoned Jesus і 1914. «Після нас вони побачили, що з українськими гуртами можна працювати: що наші музиканти працьовиті і цілеспрямовані, загартовані в боях», — каже Євген.

За останні кілька років Jinjer обʼїздили з концертами весь світ: були в Північній і Південній Америках, Австралії, Японії, країнах Африки. «У кожній країні у нас є місцевий фан-клуб, приходять не тільки українці», — каже Євген. За його словами, цим Jinjer кардинально відрізняється від інших українських гуртів, які виступають за кордоном. Під час турів Jinjer, як правило, грають у невеликих клубах на 200—300 людей, але іноді це зали по 2—2,5 тисячі. На фестивалях усе працює інакше — там більше людей, і на виступ можуть прийти навіть ті, хто чує їх уперше.

На гастролі до США Jinjer потрапили навесні 2018 року — вони виступали на розігріві метал-гурту Cradle of Filth. Тур виявився виснажливим: виступати в середньому доводилося по 5—6 днів поспіль. «Максимум у нас було девʼять концертів поспіль, на більше нас не вистачило. Це кожен концерт у новому місті — тобто ти граєш, спиш, весь день у дорозі, знову концерт», — каже Таня. Свої тури вони намагаються робити не такими насиченими.

На 2020 рік у Jinjer були грандіозні плани. Група мала відіграти понад сто концертів у різних країнах. Спочатку — тур Латинською Америкою: Колумбія, Чилі, Перу, Аргентина, Бразилія. Далі — виступи на літніх фестивалях у Європі, потім — черговий тур у США. Але через карантин музиканти встигли виступити лише в Сальвадорі, Гватемалі та Мексиці. «Щоранку ми вставали й вирішували, чи їдемо в наступне місто. Лягаєш спати з думкою, що завтра концерту вже не буде», — згадує Євген. «Ми буквально втікали від локдауну, але він усе-таки нас наздогнав», — каже Таня.

3

Востаннє Jinjer грали в Україні в 2019 році. Це був великий сольний концерт у клубі «Бінго» і виступ на фестивалі Atlas Weekend. За словами хлопців, рідкісні концерти в Україні — не випадковість, а усвідомлений вибір. «Наші артисти виступають на всіх майданчиках по три рази поспіль. У результаті — через пʼять років вони вже нікому не потрібні, від них втомлюються. Ми вважаємо, що це неправильний підхід», — пояснює Євген. До того ж, каже він, в українських містах майже немає майданчиків для метал-концертів: «Ще й під час карантину багато закрилися, наприклад, «Бінго» в Києві». У той же час музиканти трохи ображені тим, що про них майже не пишуть українські медіа. «Ми їздимо по всьому світу як український гурт, нас знають і люблять, хіба це не привід для гордості вдома?» — каже музикант.

В Україні про Jinjer згадали на початку березня 2020 року, коли вони анонсували два концерти в Росії. Групу розкритикували українські фанати, дехто називав їх сепаратистами і зрадниками. Самі Jinjer кажуть, що були готові до негативної реакції, але все одно прийняли таке рішення. Вони пояснюють: у Росії вони хочуть відіграти сольні концерти для своїх фанатів, які їх там чекають. «Росія мені не ворог. Люди, які там живуть — мені не вороги, — каже Євген. — Мій ворог — це уряд Росії, але я не для нього їду виступати. Я їду грати для звичайного пацана з Пітера». Музиканти стверджують, що їдуть до Росії не заради грошей, а щоб популяризувати свою музику. «Російські гурти масово приїжджають сюди, збирають тут гроші і відвозять їх до Росії. Але і це не все: вони привозять сюди частину своєї культури, у них тут зʼявляються шанувальники», — говорить Роман. Його думку підтримує Влад: «Чому везти російську культуру в Україну — нормально, а українську культуру в Росію — ні?»

Концерти Jinjer у Росії заплановані в Москві і Санкт-Петербурзі на 2021 рік, але їх можуть знову відтермінувати через карантин. Скасовувати їх через критику музиканти не збираються. «Ми пʼять років відмовлялися від запрошень на російські музичні фестивалі, тому що всі вони заангажовані, — каже Євген. — Фестиваль «Нашествие» з танками і літаками — це дійсно зашквар, але зіграти сольний концерт, привезти свою культуру, показати, що українська група — на світовому рівні — це те, що ми повинні і зобовʼязані робити». Через скандал Jinjer посварилися з деякими українськими музикантами і втратили частину шанувальників. Концерти в Україні найближчим часом Jinjer не анонсували, але планують виступити тут у рамках європейського туру в 2022 році.